Занора В.О., Боркун А.І.

Черкаський державний технологічний університет

Аналіз ризиків проектів виготовлення деталей на машинобудівних підприємствах

У світовій практиці методи управління ризиками ефективно використовуються в багатьох сферах. Управління ризиками (Risk Management) останніми роками стає все більш необхідним в будь-якому бізнес-середовищі унаслідок зростаючої конкуренції, посилення чинників невизначеності і прискорення всіх бізнес-процесів, що вимагають швидкої реакції. Чим швидше і несподіваніше змінюється внутрішнє або зовнішнє середовище, тим вище відповідальність керівників за ухвалення рішень. У такій ситуації будь-якому керівнику потрібно бути готовим до можливих несподіванок. Ризик-менеджмент не пропонує готових рішень, але дає системний підхід до оцінки ризиків конкретних проектів та процесів підприємств і дозволяє за рахунок здійснення превентивних заходів понизити вірогідність, як настання ризикованих подій, так і зменшити розмір можливого збитку.

Під ризиком слід розуміти подію, в результаті настання якої існує реальна можливість отримання результатів різного характеру, як таких, що позитивно, так і негативно впливають на діяльність підприємства.

Для будь-якого підприємства оцінка і вивчення ризиків необхідні, щоб визначити настання подій з негативними наслідками, а також небезпеку виникнення непередбачених втрат, збитків, недоотримання доходів, прибутку в порівнянні з запланованим варіантом.

Одним з пріоритетних завдань сьогодні для вітчизняних підприємств машинобудівної галузі по виготовленню деталей є попередження та мінімізація ризиків. Були проаналізовані технологічні процеси виготовлення деталей та виділені основні групи ризиків: технічні ризики, технологічні, операційні і виробничі.

Технічні ризики - це ризики, які пов'язані з розробкою технічного рішення; ризики неправильних технічних рішень і неправильного використання технічних засобів.

Технологічні ризики - це ризики, які пов'язані з розробкою технологічного рішення; ризики застосування неперевірених технологій і методик, недотримання встановлених норм і правил.

Операційні ризики - це ризики прямих або непрямих втрат, викликані помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу.

Виробничі ризики - це ризики, які пов'язані з організацією виробництва. Обумовлені освоєнням нової техніки, технології і здійсненням виробничої діяльності. Характеризуються зменшенням передбачених об'ємів виробництва, збільшенням матеріальних і/або інших витрат, оплатою підвищених відрахувань або податків, низькою дисципліною постачань, пошкодженням устаткування або виробничим браком продукції.

На підприємствах при обробці деталей мають місце такі ризики:

Технічні ризики:

- неправильний вибір інструмента, обладнання (технологічного оснащення);

- ризик зношення елементів технічної (технологічної) системи;

- ризик нетехнологічності заготівки;

- ризик неправильного вибору матеріалу заготівки;

Технологічні ризики:

- ризик порушення технологічної дисципліни (неправильний вибір режимів різання, недостатність метрологічного забезпечення і т.д.);

- ризик планування (норми часу на операцію);

- неякісно чи невчасно проведена діагностика стану технічної (технологічної) системи;

Операційні ризики:

- ризик, що викликаний людським чинником:

1) відсутність або недостатність досвіду;

2) низька професійність;

3) безвідповідальність;

4) недостатня чи взагалі відсутня мотивація;

Виробничі ризики:

- ризик браку заготівки:

1) ризик наявності дефектів (прихованих та видимих);

2) незадовільні фізико-механічні властивості матеріалу;

3) геометричні відхилення (відхилення форми і розмірів);

- ризик невідповідності якості поверхневого шару;

- ризик незабезпечення економічної точності обробки.

Процес управління ризиками проекта зазвичай складається з семи логічних кроків: планування управління ризиками, виявлення ризиків, аналіз, планування реагування, моніторинг і контроль, корегування та набуття досвіду. Фаза набуття досвіду необхідна для підвищення ефективності управління ризиками проектів підприємства шляхом збільшення загальної бази знань про ризики.

В наш час запропоновано багато різних методів аналізу ризиків. Ці методи зручно розділити на дві групи: кількісні методи та якісні. Якісний аналіз ризику має мету визначити (ідентифікувати) фактори, області і види ризику. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість чисельно визначити розміри окремих ризиків і ризику проекту в цілому.

Для отримання максимальної віддачі від витрат на управління ризиками важливо мати єдине бачення процесу управління ризиками в масштабі всього підприємства.

У сучасних умовах з погляду витрат на обробку, підвищення якості і, відповідно, конкурентоспроможності підприємства аналіз і облік можливих ризиків в процесах обробки і виготовлення деталей є актуальними.