"Екологія"                                                                                         

                                                                2.Проблеми екологічного виховання молоді .

 

СВИРИДЕНКО Ю.Ф., КУНЦОВ В.П.

ПФ НУБіП "Кримський агротехнологічний університет"

ПРО КОЛИВАННЯ ТА УПОРЯДКОВАННІСТЬ У БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ ТА ЕКОЛОГІЮ

Ми живемо у світі взаємозалежних коливальних процесів. Обертання Землі навколо Сонця, діяльність якого циклична,  і навколо власної осі створює періодичність у зміні температури, освітленості, зволоження та гравітації.

Коливання - один з найпоширеніших  процесів у природі й техніки. Будь-які коливання характеризуються амплітудою - найбільшим відхиленням деякої величини від свого нульового значення, періодом (T) або частотою (v). Останні дві величини зв'язані між собою обернено пропорційною залежністю: T = 1/v. Частота коливань виражається в герцах (Гц). Коливаються висотні будинки й високовольтні проведення під дією вітру, маятник заведених годин й автомобіль на ресорах під час руху, рівень ріки протягом  року й температура людського тіла при хворобі. Наприклад, серце миші скорочується набагато частіше, ніж серце киту. Точні значення цих величин відповідно - 600 й 15 ударів у хвилину (у спокої). Але, між іншим, і, те й інше серце скорочується за своє життя близько 750 мільйонів разів, тобто 0,75.109. Є гіпотеза, що тривалість життя всіх ссавців (крім людини), обмірювана числом ударів серця, приблизно однакова.

Число атомів у найменшій бактеріальній клітці порядку 109. Чому? Необхідна для життя впорядкованість виникає лише в макроскопічній системі, інакше порядок руйнувався б флуктуаціями. Можливо, виникнення життя стало можливим, коли біологічна система досягла здатності робити порядку 109 коливань енергетичних процесів для забезпечення спадковості або погодженості  процесів, що протікають, у часі - своєрідний "біологічний генератор". У неживій природі при наявності мінливості відсутня спадковість. Біологічна система може бути тільки коливальної, тому що стійкі системи за час еволюції зрівноважилися й стали частиною середовища, а нестійкі системи за цей час розпалися. Коливання відбуваються на всіх рівнях від клітини до популяцій (модель "хижак-жертва"  Вольтерра).

Еволюція біологічних систем проходила в умовах періодичних процесів, що запам'яталося у фізіології як тварин, так і рослинних організмів. Циклічна діяльність Сонця впливає на процеси життєдіяльності усіх організмів на Землі.

До речі, у коловертки число нейронів 102, а в людини - більше 1010, що показує - виникнення розумного життя можливо в макросистемі.

Число різних атомів, уважаючи ізотопи,  більше 5000. Атоми або молекули даної речовини неотличимы друг від друга. На Землі немає двох однакових організмів,  що пов'язане з генетичною мінливістю, реалізованої в дуже широких межах і розходженнями у взаємодіях із середовищем. На Землі більше 3.106 видів різних живих істот, а число різних особин багатоклітинних рослин або безхребетних тварин взагалі не піддається оцінці. Поява генетично модифікованих організмів може привести до непередбачених наслідків у життєдіяльності організмів на Землі.

Цікаво, що винахід радіо відбулося на порозі двадцятого століття, коли населення Землі досягло більше 1,5.109 чоловік (1900 р.), а винахід комп'ютера й впровадження Інтернету відбулося наприкінці  двадцятого століття - населення перевищило 5,0.109 чоловік (1988 р.). Інформаційні зв'язки стали необхідними на новому рівні в макросистемі людського суспільства. В 2012 році населення Землі досягне 7,0.109 чоловік.

Ми живемо у макросвіті. Проблеми біосфери і її еволюції, про які писав В.И.Вернадский, сьогодні актуально як ніколи. Людина впливає на навколишнє середовище, вносить зміни в біосферу (забруднення атмосфери, кислотні дощі, забруднення повітря, вирубка лісів, сміття й відходи, забруднення природних вод і морського середовища, радіоактивне зараження), що вимагає формування установки людей на збереження середовища перебування. Успішне рішення глобальних проблем вимагає універсальних змін у навчанні, введення інноваційного навчання, орієнтованного не на досвід минулих поколінь, а на нову свідомість майбутнього. Орієнтація на майбутнє, що лежить в основі інноваційного навчання,  впливає  , формуючи установлення людства на збереження середовища перебування, творчий розвиток особистості, хоча історичним досвідом минулого з його традиційними формами навчання теж не слід зневажати.

Інноваційне навчання вимагає виховання широти поглядів, нестандартності мислення, здатності вирішувати загальні проблеми, що виникають на стику різних галузей (охорона навколишнього середовища, проблеми більших міст), бачити взаємозв'язок фундаментальних досліджень, технології й потреби виробництва, уміти оцінювати ефективність того або іншого нововведення, організовувати його практичну реалізацію. Такий підхід припускає не тільки вирішувати, але й формулювати проблеми, що стоять перед сучасним суспільством, бачити складну ситуацію з різних точок зору, передбачати соціальні наслідки того або іншого науково - технічного рішення. Рішення будь - якої проблеми вимагає системного підходу, що враховує всі взаємозв'язки сучасного світу.