Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Моніторинг інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства

Забезпечення структурних перетворень і розширеного відтворення на сучасній технологічній основі, оновлення основних фондів вимагає регулювання наукової і інноваційно-інвестиційній діяльності на всіх рівнях: державному, регіональному і корпоративному. Попередження подальшого розвитку негативних процесів в науково-інноваційній і інвестиційній діяльності вимагає створення на системній основі цілісної моделі управління науково-інноваційними і інвестиційними процесами як в масштабах країни, регіону, підприємства.

Роль моніторингу як засобу, сприяючого раціональному управлінню підприємством в умовах інформаційної економіки зростає. Це обумовлено, перш за все, необхідністю підвищення ефективності виробництва у зв'язку із зростанням дефіциту і вартості сировинних ресурсів, підвищенням наукомісткості і капіталомісткості виробництва. На основі моніторингових досліджень виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його структурних підрозділів, трудового колективу і окремих працівників.

Жоден організаційний, технічний або технологічний захід не може і не повинен здійснюватися без обґрунтування його економічної доцільності і, отже, без моніторингових досліджень. Недооцінка ролі моніторингу, помилки в планах і управлінських діях в сучасних умовах приносять чутливі втрати особливо в інноваційно-інвестиційній діяльності підприємства.

Цілі є одним з найбільш відповідальних моментів в процесі організації і проведення моніторингу підприємства. Цілі моніторингу підрозділяються на теоретичний і практичний рівні. А звідси їх зміст різний. Цілі моніторингу на теоретичному рівні є виявленням приватних і загальних закономірностей розвитку підприємства; вивчення чинників, що обумовлюють розвиток підприємство в різних соціально-економічних умовах. Ключовим питанням практичної значущості моніторингу є діяльність підприємства, спрямована на усебічну оцінку стану підприємства, виявлення невикористаних можливостей і визначення прогнозних рішень підприємства. Взаємозв'язки окремих видів моніторингу, наявність внутрішніх зв'язків між ними викликають необхідність розробки і проведення моніторингу підприємства, який може проходити на різних ієрархічних рівнях.

На загальнодержавному або макрорівні роль моніторингу полягає в ранній діагностиці з метою запобігання майбутнім структурним дисбалансам у сфері економіки. Тому вихідною позицією в управлінні економікою повинен стати моніторинг, тобто збір і аналіз інформації про проблеми, пов'язані з діючою економічною системою, виявлення тенденцій випуску і реалізації продукції, надання послуг між регіонами країни, галузями виробництва, розвитку різних галузей. На основі отриманих початкових даних розробляються стратегічні методики організації і проведення моніторингу, які повинні стати складовою і головною частиною планів соціального і економічного розвитку країни.

На регіональному рівні або мезорівні роль моніторингу полягає в підтримці попиту і пропозиції продукції в конкретних умовах на певній території при рішенні наступних задач: формування переліку продукції, що випускається, надання послуг з своїх кількісних і якісних характеристик вимогам суспільного господарства регіону, міста; забезпечення підприємств необхідними ресурсами з різних джерел; підтримка регіональної, галузевої і професійно-кваліфікаційної збалансованості між структурою попиту і пропозиції продукції.

На локальному рівні (підприємство, організація) або мікрорівні роль моніторингу полягає в прагненні до оцінки поточного стану діяльності роботи підприємства. Тому будь-якій фірмі доцільно провести комплексний моніторинг, що включає як вивчення конкурентоспроможності продукції, так і оцінку можливості самої фірми сприяти ефективності виробництва.

На рівні окремого підрозділу підприємства, робочого місця роль моніторингу полягає в самореалізації своїх можливостей, у визначенні свого положення в системі управління підприємства, активній заповзятливості.

Ринкові відносини зумовлюють створення відкритої системи управління, що значно розширює число учасників діяльності, і ґрунтуються на розвитку конкуренції між ними за використання ресурсів, випуск продукції, робіт, послуг на основі обліку впливу чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища об'єкту дослідження. Оскільки ринок відображає інтереси не одного, а багатьох суб'єктів, кожний з них впливає на формування попиту або пропозиції на ресурси і продукцію, роботи, послуги за допомогою капіталу, що знаходиться в його власності.

Таким чином, вказані ринкові перетворення обумовлюють зміну змісту процесу моніторингу, відвертість дослідження, його динамічність і, як наслідок, трансформацію спостережень за певним об'єктом в єдиний комплекс дослідження.

Система моніторингу процесів реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства повинна бути спрямована на: позитивний синергізм інноваційно-інвестиційного потенціалу із стратегією бізнесу підприємства; забезпечення ресурсами; селекцію інвестиційних проектів; моделювання кінцевих соціально-економічних результатів; обґрунтування форм і методів мобілізації фінансових ресурсів.

Моніторинг інноваційно-інвестиційного потенціалу замикається на рівні підприємства. Спектр масштабів підприємств є організаційно інноваційним потенціалом. Безперервний моніторинг конкурентного середовища є необхідною умовою для орієнтації виробництва на задоволення потреб найбільш ефективним способом. Висновки про стан конкурентного середовища є основою для розробки інноваційної політики підприємства. По суті, будь-яка перевага над конкурентами досягається за рахунок інновацій, і тому здібність до впровадження нових елементів в діяльності підприємства, що забезпечують перевагу над конкурентами і є необхіднім для конкурентоспроможності підприємства.