Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Розвиток теорії стратегічного контролінгу інноваційної діяльності підприємства

Основою успіху промислових підприємств є розробка, впровадження і комерціалізація інновацій, їх прогнозування, організація фінансового і управлінського стратегічного обліку, контролю, аудиту і аналізу ефективності інноваційних процесів з метою забезпечення зростання національного продукту і підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Стратегічний контролінг інноваційної діяльності має першочергового значення, оскільки стратегія підприємства в першу чергу пов'язана з інноваційними рішеннями. Актуальність дослідження теорії, методології і концепції стратегічного контролінгу інноваційної діяльності зростає в умовах формування інноваційної економіки, що змінює характер облікових процесів. Для неї характерне панування горизонтального управління, відділення інформаційних потоків від фізичних, виділення ланцюжків створення вартості і багаторівневість обробки і використання інформації. Системний, комплексний підхід до управління інноваційною діяльністю підприємства виходить з необхідності створення і аналізу відповідної інформаційної бази інноваційних процесів і середовища, використання відповідної парадигми управління інноваціями і побудови на цій основі адекватної сучасним вимогам системи стратегічного контролінгу інноваційної діяльності промислових підприємств. Для цього необхідно розробити концепцію стратегічного контролінгу інноваційної діяльності промислових підприємств.

Сучасні підприємства працюють в навколишньому середовищі, яке динамічно змінюється. Зовнішнє оточення стає постійним джерелом нових можливостей і ризиків, що створюють складну і неоднорідну обстановку. У підприємств виникає необхідність пошуку нових теорій, що визначають суть підприємства, принципи побудови управління ним.

Для розвитку і ефективної діяльності підприємства в умовах зовнішнього середовища, яке динамічно змінюється, і науково-технічного прогресу необхідно постійно: підвищувати гнучкість підприємства і швидкість реагування на зміни, що відбуваються в зовнішньму середовищі підприємства; контролювати зміни, що відбуваються, в зовнішньму середовищі підприємства і його внутрішньому середовищі; забезпечувати ефективне функціонування підприємства; переводити акцент з ретроспективного контролю на аналіз майбутніх перспектив для підприємства; формувати відповідну систему інформаційного забезпечення управління внаслідок великого інформаційного потоку; об'єднувати різні галузі знань і діяльності людини для реалізації стратегічних задач.

Вітчизняний бізнес, що перебуває на етапі становлення повинен вбирати в себе все краще з теорії і практики управління західними підприємствами і досвіду роботи підприємств в централізованій плановій економіці. При цьому підвищуються вимоги до якості управління. У методах управління підприємством і всій його структурі відбуваються якісні зміни. Даний аспект виявляється в поступовому процесі об'єднання планування, бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень в єдину комплексну систему. Промисловому підприємству необхідно на сучасному етапі вміти знаходити оптимальні вирішення в найскладніших ситуаціях.

Особливе значення для вітчизняного менеджменту має опанування можливостей своєчасної адаптації до змін ринку. Основна задача менеджера, окрім уміння завоювати певні позиції на ринку і забезпечувати якісне задоволення запитів споживачів, включає здатність їх зберегти, незважаючи на радикальні за змістом зміни зовнішнього середовища. Перед менеджерами постає складна задача побудови такої динамічної системи управління підприємством, яка здатна адаптуватися до дійсності. Стратегічно ефективна присутність на ринку можлива, якщо забезпечити передбачення суттєвих змін і прийняти своєчасні управлінські дії.

Сьогодні в Україні проблеми управління пов’язані з маркетингом, організацією постачання, науковою організацією виробництва і праці. У розвитку виробництва, політиці зайнятості, в соціальному обслуговуванні в діяльності підприємств місцеві органи влади чинять тиск з метою врахування насамперед місцевих інтересів. У сучасних умовах господарювання необхідний механізм, який допоміг би модернізувати організаційну і інформаційну структуру підприємства. Для підприємства актуальним стає визначення відповідних стабільних показників не лише в сьогоденні, але і в майбутньому. Постійний контроль за фінансовими показниками і їх аналіз є обов'язковою вимогою при здійсненні управлінського процесу на підприємстві. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства не рівнозначні. Аналіз необхідний для проведення оцінки. Оцінка фінансового стану включає розгляд наступних складових: кожного показника відповідно до рівня, оптимального для даного підприємства; чинників, що роблять вплив на величину показника; можливих змін показника при зміні інших чинників; оптимального значення показника в стратегічній перспективі і шляхів досягнення відповідних значень.

Для реалізації основних управлінських функцій (планування, облік, контроль, аналіз) потрібний пошук ефективніших шляхів, оскільки методи, інструменти, домінуючі класичні концепції управління не дають відповідей на всі питання з управління промисловим підприємством відповідно до вимог реального часу. Система управління підприємством потребує механізму, який в змозі оцінити вживані методи управління, їх відповідність умовам господарського середовища підприємства, яке змінюється. Формування інформаційно-аналітичної підтримки процесів прийняття управлінських рішень слід покласти на спеціально створювані підрозділи.