Cоколовська В.В.

к.е.н., доцент

Іщук О.М.

Магістр

ВТЕІ КНТЕУ

Особливості управління інноваційною діяльністю підприємства на сучасному етапі

Анотація

У даній статті на основі узагальнення сучасних наукових досліджень розкрито особливості управління інноваційною діяльністю підприємства в сучасних умовах та запропоновано оптимізацію управлінських процесів на основі принципів інноваційного маркетингу. При цьому основним заходом протидії впливу фінансово-економічної кризи є проектно-орієнтоване управління інноваціями на підприємстві.

Ключові слова: інноваційна діяльність підприємства, інновація, інноваційний маркетинг, проектно-орієнтоване управління, портфельний аналіз.

І. Вступ

Нинішній етап розвитку вітчизняної економіки характеризується станом фінансово-економічної кризи, одним з наслідків якої стало значне скорочення обсягів інноваційної діяльності підприємств. Разом з тим, саме інноваційний розвиток країни був і залишається однією з основних умов розвитку економіки та виходу держави з кризи. Це потребує подолання інноваційної інертності господарських суб’єктів шляхом розвитку їх інноваційної діяльності. За умов динамічних змін модель інноваційного розвитку економіки України має стати домінуючою як для окремих суб’єктів господарювання, так і для національного господарства в цілому. Ведення комплексної інноваційної діяльності є вагомим фактором успішної підприємницької ініціативи та отримання конкурентних переваг над іншими суб’єктами підприємницької діяльності. За умов глобальної кризи саме інноваційна діяльність має стати осередком розробки та впровадження здобутків науково-технічного прогресу. Це актуалізує розробку дієвих заходів з оптимізації управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств в умовах фінансово-економічної кризи.

ІІ. Постановка задачі

Активізація інноваційної діяльності є визначальним напрямком, який забезпечує впровадження результатів досліджень і нових ідей у виробництво, підвищує його конкурентоспроможність і забезпечує сталі позиції на ринку товарів і послуг. Тому питання управління інноваційною діяльністю неодноразово ставали об’єктом наукових досліджень. Так, проблеми, пов'язані із дослідженнями управління інноваційною діяльністю і забезпечення її ефективності, розв’язували такі відомі українські і зарубіжні вчені і фахівці як І. Ансофф, Г. Ассель, О.В.Ареф’єва, В.О. Василенко, О.С.Виханський, Є.П. Голубков, Г.Я. Гольдштейн, Н.П. Гончарова, А.П.Гречан, А.В. Гриньов, І.М. Грищенко, М.П. Денисенко, П. Диксон, П.Друкер, Ф. Котлер, В.Г. Мединський, М.Х. Мескон, М. Портер, Е.О. Уткін, Р.А. Фатхутдінов, Й. Шумпетер та інші.

У той же час, огляд економічної і фахової літератури теоретичного та прикладного характеру показує, що не всі проблеми управління інноваційним розвитком підприємства знайшли широке відображення в наукових колах. Зокрема, залишаються малодослідженими управлінські принципи інноваційного маркетингу та зміст проектно-орієнтованого підходу до управління інноваційною діяльністю підприємства. Це й обумовило актуальність теми дослідження даної статті, зумовило вибір мети та завдань.

Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних та прикладних аспектів управління інноваційною діяльністю на підприємствах України в умовах кризи. Для досягнення зазначеної мети у статті вирішено такі задачі: уточнено категорійно-понятійний апарат інноваційної діяльності; здійснено аналіз наявних підходів до визначення та управління інноваційною діяльністю на підприємствах; запропоновано підходи до управління інноваційною діяльністю на рівні підприємства в умовах кризи.

ІІІ. Результати

Одним з основних факторів виходу нашої держави з кризи є оновлення виробництва на основі інноваційної діяльності підприємств. Зауважимо, що інноваційна діяльність в загальному її розумінні означає процес створення, впровадження та поширення інновацій [3, с.12]. Під інновацією ж розуміють кінцевий результат діяльності із створення і використання нововведень, втілених у вигляді удосконалених чи нових товарів (виробів чи послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва і збуту товарі, що сприяють розвитку і підвищенню ефективності функціонування підприємств, які їх використовують. При цьому для інновацій притаманні такі основні ознаки: науково-технічна новизна; здатність інновації до матеріалізації у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології і організації виробництва; здатність до комерціалізації самої інновації і/ або результатів її впровадження [5, с.12].

Широке впровадження інновацій, навіть в умовах кризи, має позитивний вплив на ефективність виробництва та розвиток підприємства. Тому, виходячи із складності процесів, що відбуваються в економіці, виникає необхідність наукового аналізу, розробки і впровадження сучасних ринкових технологій управління інноваційною діяльністю. Одним із дійових підходів до удосконалення методів управління інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки визнано інноваційний маркетинг [1, с.128].

Організація управління інноваційною діяльністю на принципах маркетингу дозволяє зменшити негативний вплив зовнішнього середовища на планування розвитку підприємств та виробництво конкурентоспроможної продукції. Основна мета стратегічного інноваційного маркетингу полягає в розробці стратегії проникнення нововведення на ринок. Тому в основу стратегічних маркетингових досліджень закладається аналіз кон'юнктури ринку з наступною розробкою сегментів ринку, організацією і формуванням попиту, моделюванням поведінки покупця.

Принципи інноваційного маркетингу найбільш повно дозволяє втілити проектно-орієнтоване управління інноваційною діяльністю підприємства, адже запорукою успіху підприємства, особливо в інноваційній діяльності, є запуск одночасно або з певним інтервалом декількох бізнес-проектів. Для цього необхідно застосовувати саме проектне управління.

Слід зауважити, що на сьогодні існує декілька наукових підходів до управління інноваціями. Основними з них є такі підходи:

- традиційний (товарний) підхід, що заснований на класичному розумінні інновацій як продукту, який виходить на ринок і придатний до кінцевого споживання. Недоліком цього підходу є неврахування в управлінських процесах етапу зародження (розроблення інновацій);

- результативний підхід, відповідно до якого інновація розглядається в статичному аспекті як матеріально втілений результат процесу пошуку та створення нових способів задоволення потреб споживачів;

- процесний підхід, згідно якого інновація розглядається як процес матеріального втілення ідеї та комерційного впровадження її у життя.

- системний підхід, при якому інновація розглядається в динамічному аспекті. В основу цього підходу покладено сприйняття інновації як системи або зміни, яка має системний характер, прогресивний розвиток, що обумовлює якісні перетворення на всіх її ієрархічних рівнях;

- проектний підхід, відповідно до якого інновація виступає в якості певного бізнес-проекту, що оцінюється у порівнянні з іншими проектами. Саме цей підхід є найбільш оптимальним для управління інноваційною діяльністю підприємства.

Зазвичай, технологія управління інноваційними проектами, або ж технологія проектного управління стадіями проектних робіт протягом життєвого циклу базується на добре відомих методах як оперативного управління, проектного управління так і управління проектами. Управління проектами - це процес управління і координації людських і матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту. В управлінні проектами вирішуються задача: вибір та ефективна організація виконання обраного проекту.

Головним напрямком проектного управління є управління портфелями проектів. Американський інститут проектного управління розробив стандарт з управління портфелями проектів. Відповідно стандарту методи і процеси управління портфелем включено в модель проектного управління ОРМЗ (Organizational Project Management Maturity Model), де поєднуються різноманітні цілі формування проектів: від розвитку асортименту; розвитку каналів збуту до розвитку виробництва; розвитку забезпечення підрозділів; підвищення якості управління; до диверсифікації бізнесу [6].

В найбільш загальному розумінні проектно-орієнтоване управління інноваційною діяльністю підприємства являє собою інструмент вибору пріоритетних проектів із їх сукупності.

Важливим питанням є розроблення системи критеріїв, за якими повинні оцінюватися проекти чи їх портфелі. На думку В.В. Морозова та К.М.Осетрина ця система критеріїв повинна задовольняти такі вимоги. По-перше, вона повинна відображати істотні і вимірні характеристики проектів. По-друге, вона повинна відображати стратегічні цілі організації, що реалізовує портфель проектів, враховувати прогнозну і експертну інформацію. І, по-третє, вона повинна враховувати і дозволяти погоджувати думки різних суб’єктів (керівників, підрозділів і так далі), уявлення яких про цінність тих або інших проектів або про стратегічні цілі організації можуть відрізнятися [4, с. 59].

До складу експертів, які оцінюватимуть бізнес-проекти, обов’язково мають входити маркетологи, які, аналізуючи ринок, повинні допомогти у визначенні успішності проектів, їх потенціалу.

При цьому до успішних та перспективних проектів можуть бути віднесені ті, які:

- які приносять високі прибутки та споживають оптимальну кількість ресурсів у певний момент;

- є перспективними з погляду експертів у часовому аспекті і одержали високу бальну оцінку за опитуванням;

- не мають значних відхилень щодо споживання ресурсів порівняно із середньостатистичним показником в галузі, що забезпечить їх конкурентоспроможність.

В ході планування та реалізації інноваційної діяльності управління портфелем проектів повинне передбачати виконання таких функцій:

- встановлення життєздатного складу проектів у портфелі, що здатний забезпечити досягнення цілей організації;

- забезпечення збалансованості портфеля, тобто досягнення рівноваги між короткочасними та довгостроковими проектами, між дослідженнями та новими розробками, між ризиками проектів і можливих доходів від їх реалізації;

- моніторинг процесів планування та виконання обраних проектів (інформаційне обслуговування управління);

- аналіз ефективності портфеля проектів і пошук шляхів їх підвищення.

- порівняння можливостей нових проектів між собою та стосовно проектів, уже включених у портфель, з урахуванням виробничих можливостей організації в частині виконання додаткових проектів;

- надання інформації та рекомендацій керівникам всіх рівнів для прийняття рішень [2, с.54-55].

Отже, проектно-оперативний підхід до управління інноваційною діяльностю підприємства являє собою механізм стратегічного управління сценарним моделюванням конкурентоспроможності для вибору оптимальних управлінських рішень у процесі реалізації інноваційної діяльності підприємства.

ІV. Висновки

Таким чином, у даній статті узагальнено теоретичні основи управління інноваційною діяльністю підприємства на сучасному етапі. У результаті дослідження наукових джерел можна зробити висновок, що для оптимізації інноваційного менеджменту необхідним є застосування принципів інноваційного маркетингу та побудова управлінських процесів відповідно до проектно-оперативного підходу, в основі якого лежить управління портфелями проектів.

Література

1. Бабаліч Ю.С. Стратегічний маркетинг інновацій як умова забезпечення конкурентоспроможності нового товару підприємства // Збірник матеріалів IХ Міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки” – К.: НТУУ “КПІ”, 2010. – С.128-129.

2. Бушуєв С.Д,, Захаров А.М., Шаровара О.М. Управління портфелем проектів, програмами та проектним офісом: конспект лекцій / С.Д. Бушуєв, А.М, Захаров, О.М. Шаровара. – К.: КНУБА, 2009. – 88 с.

3. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. – 278 с.

4. Морозов В.В., Осетрін К.М. Розробка моделі формування портфеля будівельних проектів // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Миколаїв: НУК, 2009. – С. 59–60.

5. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 398 с.

6. Щукін О.І. Сутність та особливості проектно-оперативного управління розвитком інвестиційного потенціалу інноваційної діяльності підприємств // Державне управління: удосконалення та розвиток. - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=280