Дяченко Марія Дмитрівна,

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

Розвиток творчого потенціалу майбутнього журналіста

в процесі професійної освіти

В сучасних умовах інтеграції України в європейський освітній простір особливо актуальною стала проблема розвитку творчого потенціалу студентів-майбутніх журналістів.

Суспільство сьогодні потребує не лише професійної компетентності від представників ЗМІ, а і творчої активності кожного журналіста. Загальні тенденції розвитку суспільства зумовлюють необхідність найповнішої реалізації творчого потенціалу майбутніх журналістів.

В науковому світі творчий потенціал розглядається як активність людини (Д. Богоявленська, О. Нікулін, А. Савченко, Б. Теплов), як складна динамічна система взаємодії людини з товариством (К. Абульханова-Славська, В. Дружинін), як здатність творити світ і себе (М. Бердяєв, М. Бахтін, Б. Теплов, С. Рубінштейн), як прояв внутрішнього життя людини в процесі її взаємодії з іншими людьми (А. Ананьєв, К. Виготський, С. Франк).

З точки зору педагогіки, складовими творчого потенціалу є інтелект, творча уява, здібності, творча активність. На думку Б. Лихачова, А. Бондаревської, Л. Віленського, Н. Селіванової, В. Сластьоніна, В. Степанова, фактором актуалізації творчого потенціалу є творчий освітній простір.

Творчий освітній простір для майбутніх журналістів – це комфортне педагогічне середовище, максимально наближене до професійного, журналістського, яке сприяє своєрідному зіткненню, зустрічі потенційних сил студента-журналіста з реаліями його майбутньої професійної діяльності.

Структура творчого потенціалу (за В. Моляко) включає здібності, нахили, інтереси, загальний інтелект, швидкість засвоєння нової інформації, допитливість, бажання створювати щось нове, наполегливість, цілеспрямованість, працелюбність; швидке оволодіння вміннями, навичками, майстерністю виконання певних дій; здібність до реалізації власних стратегій і тактик різних проблем, завдань, пошуку виходу зі складних нестандартних, екстремальних ситуацій.

Творчий потенціал – це сукупність творчих здібностей, необхідних для творчої діяльності. Його ядром є внутрішні фактори особистості, що впливають на саморозвиток і самореалізацію людини.

На думку В. Олешка „найважче питання для кожної по-справжньому творчої людини – чи володію я взагалі потенціалом для того, щоб успішно займатися тим чи іншим видом діяльності?” [2].

Творчий потенціал майбутнього журналіста – це сукупність здібностей, можливостей та властивостей до здійснення творчої діяльності, продукування творчих стратегій і тактик для творчого вирішення проблем, це поєднання природних, особистісних і соціальних потреб у творчому саморозвитку й професійній самореалізації.

Актуалізація творчого потенціалу студента-журналіста відбувається при його активній участі у творчому освітньому просторі навчального закладу, а потім трансформується в майбутню професійну діяльність. Відтак головним завданням вищої школи стає „розвиток самотворчих якостей особи, здатності сприймати і переробляти нові наукові ідеї, аналізувати і застосовувати їх в умовах самостійної професійної діяльності” [2, с. 321].

У практиці професійної підготовки журналістів у вищих навчальних закладах сьогодні спостерігаються серйозні протиріччя: між системою професійної підготовки журналістів й недостатньо розробленим механізмом педагогічного супроводу розвитку творчого потенціалу студентів-журналістів; між теорією розвитку творчого потенціалу особистості і недостатнім поєднанням цієї теорії з практикою підготовки майбутнього журналіста; між традиційним методичним підходом до розвитку творчого потенціалу студента в освітньому процесі вузу і недостатньо розробленими педагогічними технологіями продуктивності цього процесу.

Журналістське освітнє середовище починається там, „де відбувається зустріч утворюючого з утворюваним, де вони разом починають її проектувати й будувати і де між окремими суб’єктами освіти починають вибудовуватися певні зв’язки і стосунки” [3]. Структурними компонентами педагогічно комфортного середовища є творча доброзичлива атмосфера, ситуація успіху, імпровізація (як уміння сфокусувати сили душі й розуму, запаси пам’яті), що має стати пусковим механізмом у складному процесі активізації творчого потенціалу студентів.

Процес розвитку творчого потенціалу майбутнього журналіста, на нашу думку, має проходити в умовах творчого освітнього простору, що забезпечує розвиток творчого потенціалу майбутнього журналіста, оскільки він знаходить своє вираження у нестандартних способах навчальної діяльності, у схильності до пошукової, дослідницької діяльності, до ініціативи, до висловлення власних пропозицій; у незалежній поведінці в навчальних ситуаціях.

Для розвитку творчого потенціалу майбутнього журналіста необхідними є створення журналістських обставин, наближених до екстремальних, в яких студенти повинні виявити уміння оперативно діяти, швидко оцінювати й аналізувати ситуацію, приймати певні самостійні рішення; активізація процесів самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самокорекції, максимальної самореалізації; поєднання індивідуальної та колективної форм навчальної діяльності студентів; самоорганізація творчої самостійності майбутніх журналістів.

Досвід роботи зі студентами-журналістами підтверджує, що розвитку їх творчого потенціалу сприяє творча співпраця та духовна взаємодія студентів і викладачів на діалогічних засадах, встановлення гуманістичних міжособистісних стосунків як базової основи розвитку творчого потенціалу, а також: конструювання журналістських ситуацій, які стимулюють творче мислення, саморозвиток культури діалогу, творчий підхід до вирішення професійних завдань.

Розвиток творчого потенціалу майбутніх журналістів повинен відбуватися у тісному взаємозв’язку вищої школи з професійним середовищем, в умовах професійно-творчої спрямованості навчання й активної участі студентів у творчій проектній діяльності через створення власних творчих проектів.

Процес розвитку творчого потенціалу студентів неможливий і без використання інноваційних технологій, зокрема індивідуально-творчого навчання, що передбачає вивчення індивідуальних професійно значущих здібностей студентів і їх подальший творчий розвиток у процесі навчання.

Важливу роль відіграє і варіативність загальножурналістської підготовки з пріоритетною орієнтацією на розвиток індивідуальних здібностей особистості майбутнього журналіста.

В цілому ж ефективність розвитку творчого потенціалу майбутніх журналістів забезпечується педагогічними умовами, які створюють основу для міцного засвоєння журналістських знань і сприяють удосконаленню професійної підготовки.

Література

1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний редактор В. Кремень. — К : Юрінком Інтер, 2008. — 1040 с.

2. Олешко В. Ф. Журналистика как творчество. Учебное пособие для курсов „Основы журналистики” и „Основы творческой деятельности журналиста”. — М. : РИП-холдинг, 2004. — 222 с.

3. Слободчиков В. И. Образовательная среда: реализация целей образования в пространстве культуры / В. И. Слободчиков // Новые ценности образования: культурные модели школы. — М., 1997. — Вып. 7.

e-mail: dyachenko-mariya@yandex.ru