Филологические науки/ 9. Этно-, социо – и психолингвистика

Савчук К.Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Визначення поняття “картина світу”

Феномен «картина світу» є таким же давнім як і сама людина. Створення перших картин світу у людини співпадають по часу з процесом антропогенезу. Тим не менш реалія, яка називається терміном «картина світу», стала предметом науково-філософського розгляду нещодавно. Поняття «картина світу» знаходиться на даний момент у стадії свого формування: робляться перші спроби побудови його розгорнутого визначення і розкриття змісту; дискутуються питання про те, як розумно теоретично відокремити «картину світу» від близьких до нього феноменів, як категоріально охарактеризувати і виявити властивості і форми її існування.

На протязі всього свого культурно-історичного розвитку людство освоювало навколишній світ – його будову, зв’язок між його складовими, оцінює актуальні для нього реалії та явища, осмислює місце людини у всесвіті, типи відношень людей один до одного. У результаті у свідомості людини виникає, так звана, «картина світу». Її можна визначити як закріплений у свідомості і, відповідно у мові, багатовіковий досвід когнітивно-оцінної діяльності людини.

У нашій статті ми ставимо за мету описати термін «картина світу» та намагаємось розмежувати два синонімічні терміни «картина світу» та «модель світу» .

Поняття «картина світу» є центральним поняттям концепції людини. В антропологію і у семіотику термін «картина світу» був уведений німецьким вченим Лео Вайсгербером, що й послугувало розвитку антропологічної лінгвістики.

Одним із родоначальників антропологічної лінгвістики був відомий лінгвіст Е. Сепір. На початку минулого століття Е. Сепір писав: «Ми бачимо, чуємо і взагалі сприймаємо навколишній світ саме так, а не інакше, головним чином завдяки тому, що наш вибір за його інтерпретації зумовлюється мовними звичками нашого суспільства» [2, c. 261].

У різних дослідженнях час появи поняття «картина світу» датується по-різному і називаються різні вчені, які першими запропонували цей термін. Можливо такі розбіжності зумовлені тим, що поняття «картина світу» ввійшло у наукову мову відносно нещодавно, тому і шляхи його виникнення недостатньо вивчені. До того ж його складові елементи – «картина» і «світ» - також мають неоднозначне трактування.

У науковій літературі використовується два терміна – «картина світу» та «модель світу». Одні вчені використовують їх як синоніми, а інші розрізняють, вважаючи під «моделлю» умовну схему, «матрицю» побудови об’єктів реального світу, які більш точніше вказують на структурний опис світу, а під «картиною» - цілісне представлення про навколишню реальність. В.М. Мокієнко, наприклад, говорить про картину світу як про «моделі-опису», які відображають систему світобачення народу.

Таким чином «картина світу» є відображення навколишнього світу у голові людини. Сучасні психолінгвісти вважають поняття «свідомість» і «картина світу» (модель світу, образ світу) близькими, якщо не синонімічними (А.А. Леонтьєва, Н.В. Уфімцева). Для багатьох дослідників «картина світу» є сумою ментальних значень, найбільш загальних уявлень про світ (Т.Г. Утробіна). Інші розглядають «модель (картину) світу» як результат обробки інформації про середовище і людину, як скорочене і спрощене відображення вказаної суми уявлень (Т.В. Цивьян).

«Картина світу», на думку Л.Н. Юсової, - це «образ світу, змінений у свідомості людини, тобто у світобаченні людини, яке утворилось у результаті його фізичного досвіду та духовної діяльності» [5, c. 315].

Поняття «картина світу» відноситься до числа фундаментальних понять, які виражають специфіку людини і його буття, його співвідношення зі світом, найважливіші умови його існування у світі, тобто термін «картина світу» визначається «як сукупність уявлень людини про його навколишню об’єктивну дійсність» [3, c. 60].

У сучасній науці термін «картина світу» активно використовується вченими майже в усіх науках – в історії, етнографії, соціології, психології, літературознавстві і, звичайно, лінгвістиці.

Отже, поняття «картина світу» багатогранне. Цей феномен має довгу історію розвитку і є об’єктом вивчення філософії, логіки, культурології та інших наук. Образ «картини світу» базується на основі вивчення уявлень людини про світ. Якщо визнати, що світ – це взаємодія людини та його середовища, то відповідно «картина світу» – це результат опрацювання інформації про людину та його середовище.

На наш погляд, перспективним буде в подальшому продовжити роботу у напрямку типологізації поняття «картина світу», оскільки способи осмислення світу людиною отримували різноманітні вираження у залежності від того, у якій сфері пізнання формувалась «картина світу». Тому можна говорити про різні типи «картини світу», у яких зафіксовані різні форми людського пізнання.

Література

1. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М.: Высшая школа, 1980. – 207с.

2. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. / Э. Сэпир – М.: Прогресс, 1993. – 656с.

3. Харченкова Л.И. Этнокультурные и социолингвистические факторы в обучении русскому языку как иностранному. / Л.И. Харченкова – Автореферат д.п.н. – СПб., 1997. – 32с.

4. Хайдеггер А.М. Время картины мира / А.М. Хайдеггер // Время и бытие: Статьи и выступления. – М., 1993. – С. 41-62

5. Юсова Л.Н. Картина мира как субъективный образ объективной реальности / Л.Н. Юсова // Сфера языка и прагматика речевого общения: Сб. науч. трудов. – Краснодар, 2003. – С. 314-323