Салтан М.П.

Вінницький державний аграрний університет

Щодо розвитку поняття регіону

Поняття «регіон» давно відоме і досить поширене в світі, а регіоналізм як незалежний соціокультурний і політичний рух виник в Європі ще у другій половині ХІХ століття. Проте існуючі підходи до визначення регіону досить сильно відрізняються, у зв'язку з чим потрібне уточнення розуміння економічної категорії "регіон". Річ у тому, що і в нашій, і в зарубіжній науковій літературі немає чіткого визначення даного поняття, що є однією з причин різноманіття напрямів і методологічних концепцій в сучасних регіональних дослідженнях в Україні і за кордоном.

Учені визнають, що єдиного визначення регіону і економічних процесів, що протікають в ньому, не існує. Важко не погодитись з думкою Е. Айзмена, який стверджує, що «ієрархію регіонів визначає тільки наукова проблема. Регіон детермінований тим питанням, вивченням якого ми займаємося ... коштує нам тільки заглибитися в чисто просторове теоретизування і дефініція “регіон” зникає» [1]. Таким чином, підхід до вивчення регіону і, відповідно, регіональної економіки залежить від специфіки дослідження, яким займаються фахівці.

Поняття «регіон» використовується багатьма науками: починаючи з географії і кінчаючи політологією. З економічної точки зору під «регіоном» слід розуміти "територіально спеціалізовану частину народного господарства країни, що характеризується єдністю і цілісністю відтворювального процесу [2].

У економічній літературі найчастіше фігурують два поняття регіону (регіон та район), причому досить часто між ними ставиться знак рівності. Так, ряд авторів під регіоном має на увазі певну частину народногосподарського комплексу країни, що відрізняється географічними умовами і природно-ресурсною спеціалізацією. Ці райони є відносно замкнутими як у виробничо-технічних, так і в економічних відносинах. Інші під регіоном розуміють одиницю адміністративного ділення країни: край, область, місто.

Зарубіжні вчені трактують поняття "регіон" по-своєму. Визнаючи існуючу плутанину у визначенні понять "регіон" і "район", американські професори П. Джеймс і Дж. Мартін в своєму капітальному дослідженні "Всі можливі світи" пишуть: "Зазвичай під словом "регіон" розуміється цілісна ділянка території, що відрізняється деякою однорідністю в своїй основі, але не володіє чіткими межами. Більш того, це слово часто вживають для позначення вельми великих територій, які створюють головні підрозділи континентів. Але в професійній мові географів слово "регіон", або "район", застосовують по відношенню до територій самої різної площі, які характеризуються певною однорідністю, яка є специфічною". У роботах американських учених, втім, як і вітчизняних дослідженнях, зустрічаються різні визначення поняття "район". Так, професор Гарвардського університету Грає писав: "Ми можемо визначити державу. Вона має організацію, межі і назву. Вона має записану історію. Але що таке район? Звичайно, це не політична і не адміністративна одиниця. Ми можемо сказати лише, що це територія, що відрізняється достатньо характерними ознаками для того, щоб відокремити її від сусідів".

На думку А.І. Гаврилова регіон як соціально-економічна система може бути представлений сукупністю п'яти основних підсистем, до яких відносяться: системоутворююча база, системообслуговуючий комплекс, екологія, населення, інфраструктура ринку [3].

У сучасній економічній науці найбільше розповсюдження отримали чотири парадигми регіону: регіон-квазідержава, регіон-квазікорпорація, регіон-ринок (ринковий ареал), регіон-соціум [4].

Регіон як квазідержава представляє собою відносно відокремлену систему держави та національної економіки.  У багатьох державах регіони акумулюють все більше функцій і фінансових ресурсів, що раніше належали «центру» (процеси децентралізації та федералізації).

Регіон як квазікорпорація являє собою значний суб'єкт власності (регіональної та муніципальної) та економічної діяльності. У цій якості регіони стають учасниками конкурентної боротьби на ринках товарів, послуг, капіталу (прикладом може слугувати захист «торгової марки» місцевих продуктів, змагання за більш високий регіональний інвестиційний рейтинг).

Підхід до регіону як до ринку, що має певні кордони, акцентує увагу на загальних умовах економічної діяльності та особливостях регіональних ринків різних товарів і послуг, праці, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знання тощо.

Підхід до регіону як до соціуму висуває на передній план відтворення суспільного життя (населення і трудових ресурсів, освіти та охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища) та розвиток системи розселення.

З роками за кордоном мінялися погляди на регіональний процес. Регіональний розвиток, регіональні проблеми довгий час "розглядалися з погляду матеріального підходу. Будівництво нових фізичних об'єктів, таких як фабрики і дороги, визнавалося найважливішим внеском в розвиток даного регіону. Нині найбільш значущим є нематеріальний підхід. Концепція регіонального розвитку, орієнтована на знаннях і інноваціях, домінує не тільки в науковій, але також і в практичній сфері у всезростаючому числі країн".

Регіони розглядаються як складові частини просторової економічної системи, де панують сили конкуренції. "Регіони, які, - завдяки своїй вищій конкурентоспроможності - можуть привернути значну частку вітчизняного і зарубіжного ринку... Таким чином, регіони можна в принципі розглядати як острови інновацій і духу підприємництва в ширшому контексті просторової мережі".

Поняттю "регіон" приділяється багато уваги і в сучасній економічній, географічній і містобудівній літературі. Найбільш вживаними критеріями, що формують поняття "регіон" є: географічні, виробничо-функціональні, містобудівні, соціологічні.

Така різноманітність критеріїв ускладнює повне розкриття суті регіону в одному визначенні. Адже регіон повинен розглядатися одночасно і як елемент територіальної організації національного господарства, і як елемент системи розселення, і як елемент соціальної організації суспільства - місця всіх сфер життєзабезпечення і життєдіяльності людини.

Взагалі регіон - цілісна система з своїми структурою, функціями, зв'язками із зовнішнім середовищем, історією, культурою, умовами життя населення. Її характеризують: висока розмірність; велика кількість взаємопов'язаних підсистем різних типів з локальними цілями; багатоконтурність управління; ієрархічність структури; значне запізнювання координуючих дій при високій динамічності елементів; неповна визначеність станів елементів. У функціонуванні регіону визначальну роль грає населення, трудові колективи.

Як соціально-економічна система регіон може бути представлений сукупністю п'яти основних підсистем, до яких відносяться: системоутворююча база; системообслуговуючий комплекс; екологія; населення; інфраструктура ринку.

Отже, ґрунтуючись на вищесказаному, можна прийняти за основу наступне визначення регіону: регіон - це територія в адміністративних межах суб'єкта Федерації, що характеризується: комплексністю, цілісністю, спеціалізацією і керованістю, тобто наявністю політико-адміністративних органів управління.

Література:

1. Isseman, А. М. Lost in Space? On the 1. History, Status, and Future of Regional Science / А.М. Isseman // The Rev. of Regional Studies. 1993. Vol.23, №1.

2. Добрынин А.И. Региональные пропорции воспроизводства.- Л.-2005.- С.28.

3. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление: Учеб. пособие для вузов.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - С.10.

4. http://intkonf.org/category/arhiv/konf1/