Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Бєлоусов Я.І.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Аналіз організаційних змін в процесі формування стратегічного партнерства машинобудівних підприємств

Відмінністю стратегічного управління XXI в. є висока мінливість зовнішнього середовища, її невизначеність. Перед підприємствами висуваються нові цілі і завдання, керівництво вимушене формувати принципово інші місії, досягнення яких вимагає адекватних внутрішньоорганізаційних змін, що носять стратегічний характер. Основні передумови активізації стратегічних змін на вітчизняних промислових підприємствах достатньо розглянуто в наукових працях. Серед цих передумов найчастіше виділяють такі: процес глобалізації, конкуренція, регіональна диференціація, дорожчання кваліфікованої робочої сили, соціально-культурні зрушення, посилення вимог до соціальної відповідальності бізнесу і його внеску в забезпечення безпеки, зниження демографічного потенціалу трудових ресурсів, скорочення життєвого циклу продукції, дорожчання сировини і матеріалів, залежність внутрішніх цін на енергоносії від кон’юнктури світових ринків сировини, зростання вимогливості споживачів, розвиток інформаційних технологій, зростання ролі інформації і знань, посилення екологічних стандартів.

Важливу роль в процесі організації сумісних виробничих ініціатив машинобудівних підприємств відіграє їх організаційне та правове забезпечення. Недосконалість нормативно-правової бази і часто незадовільне функціонування судової системи в умовах низької взаємної довіри економічних суб’єктів вносять істотні зміни у вибір найбільш ефективних форм співпраці між підприємствами в порівнянні з установками теорії. На вибір ефективної форми правової реалізації співпраці впливають абсолютний і відносний розміри підприємства, наявність майнових або стійких технологічних зв’язків між учасниками.

Формування відносин стратегічного партнерства машинобудівних підприємств пов’язано із значною кількістю організаційних змін. Стратегічна зміна – це скоординований процес дії на ділове середовище підприємства для формування його потенціалу з метою наближення до оптимальних умов для реалізації стратегії. Стратегічна зміна є засобом подолання суперечностей між способами управління підприємством і тенденціями розвитку його зовнішнього середовища. Цілями стратегічної зміни є: створення адекватного прийнятій стратегії потенціалу; формування сприятливого для підприємства ділового середовища; забезпечення адаптивності управління підприємством до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

У сучасній парадигмі управління розвиваються дві антагоністичні концепції управління стратегічними змінами: концепції пульсуючого і перетворюючого менеджменту. Дослідження ключових положень теорій змін дозволило відновити генезис сучасних концепцій управління стратегічними змінами. Аналіз цих теорій дозволив виявити ключові проблеми управління стратегічними змінами, що носять методичний характер.

Аналіз управлінських відносин при організаційних змінах в процесі формування стратегічного партнерства підприємств показав наявність проблеми гармонізації відносин в управлінні стратегічними змінами при формуванні стратегічного партнерства підприємств. Проблема гармонізації управлінських відносин приймає специфічні форми опору в умовах змін на підприємстві в процесі формування стратегічного партнерства підприємств. Саме ця категорія проблем, як показав аналіз основних підходів до управління стратегічними змінами, або незаслужено ігнорується навіть на методологічному рівні, або представляє хаотичний набір дескриптивних моделей, ситуативних прийомів аналізу, приватних консалтингових рішень, не пропонуючи адекватних методик і інструментарію.

Проведене узагальнення теоретичних основ, практики управління стратегічними змінами і специфіки організаційної поведінки в цих умовах дозволяють виявити механізм розвитку опору в процесі формування стратегічних партнерств.

Проведені дослідження показали доцільність і обґрунтованість застосування методів ситуативного моделювання в ході розробки організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства машинобудівних підприємств. При використанні принципів ситуативного моделювання в процесі розробки базової структури організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства і її подальшій адаптації до умов функціонування, що змінюються, необхідне визначення і подальше здійснення конкретних процедур. Необхідно встановити критерії формування організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства машинобудівних підприємств.

В рамках розробленого організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства машинобудівних підприємств запропоновано вирішення наступних завдань: створення робочої групи по формуванню структури організаційного забезпечення; розробки інструментарію організаційного забезпечення; побудови схем організаційного і операційного супроводу етапів формування стратегії підприємства; координації діяльності робочих груп; розробки регламентуючої документації і відповідних заходів на основі прийнятого плану робіт; підготовки кадрів відповідно до формування стратегії підприємства; організації і здійснення контролю за ходом реалізації організаційного забезпечення; оцінки ефективності і коректування структури організаційного забезпечення відповідно до виникаючих змін.

Розроблені методичні підходи, принципи і процедури формування організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства машинобудівних підприємств були апробовані і упроваджені у діяльності деяких машинобудівних підприємств Луганської області. На підприємствах було впроваджено модульний принцип організаційного забезпечення процесу формування стратегічного партнерства.