Перевозняк Б.О., Крищенко
Д.В.
Державний комітет
України з питань регуляторної політики та підприємництва
Реєстрація прав власності на нерухоме майно як складова
легкості ведення бізнесу в Україні.
Один із найбільш авторитетних індексів щодо
легкості ведення бізнесу, який проводиться групою Світового банку. 2009 ріки визначався суттєвим прогресом у
методології оцінки індексу ведення бізнесу «Doing Business». Цей індекс
враховує кількість, вартість та час проходження регуляторних, митних та
податкових процедур, а також процедур із працевлаштування, отримання
банківських позик та щодо захисту прав власності та для бізнесу в кожній із 183
досліджених країн, дві з яких – Кіпр та Косово було вперше досліджено лише у
минулому році.
Для оцінки складових цього індексу у 2009
році проводилось опитування фахівців в таких аспектах як: започаткування
бізнесу (опитано 1403 фахівця), отримання дозволів на будівництво (639),
працевлаштування (997), реєстрація прав власності (1010), отримання позик
(1173), захист інвесторів (877), оподаткування (926), зовнішня торгівля (1455),
питання банкрутства та припинення ділової діяльності (877). У 2009 році було
внесено зміни до методології розрахунку індексу в його складовій, що стосується
питань працевлаштування – замість представників компаній із кількістю
співробітників понад 200, опитувались представникі компаній, де працює до 60
робітників.
Лідерами за значення індексу у 2010 році
стали Сінгапур, Нова Зеландія, Гонг Конг, США, Великобританія, Данія, Ірландія,
Канада, Австралія та Норвегія. Серед країн-колишніх республік СРСР найкраще
значення індексу ведення бізнесу «Doing Business»
мали Грузія (11-те місце) та Естонія (24-те місце).
Складові індексу ведення бізнесу «Doing Business» для України
|
Індекс та його складові |
2009 рік |
2010 рік |
|
Легкість ведення бізнесу |
146 |
142 |
|
Започаткування бізнесу |
126 |
134 |
|
Отримання дозволів на будівництво |
181 |
181 |
|
Наймання робітників |
90 |
83 |
|
Реєстрація прав власності |
144 |
141 |
|
Отримання кредиту |
27 |
30 |
|
Захист інвесторів |
143 |
109 |
|
Оподаткування |
182 |
181 |
|
Міжнародна торгівля |
139 |
139 |
|
Виконання контрактів |
46 |
43 |
|
Закриття бізнесу |
145 |
145 |
Одним із складових, що використовується для визначення індексу легкості
ведення бізнесу серед 183 країн світу, є показник «Реєстрація прав власності». Цей
індикатор включає процедури, часові та фінансові витрати, які необхідні коли
підприємець придбає власність у заселеному районі найбільшого ділового міста
країни. Власність складається із землі та будівлі. Процедура вважається
завершеною, коли власність переведено на ім’я покупця, який після цього може
використовувати цю власність для ведення бізнесу, як заставу під позики або
продати її.
За даними рейтингу
Світового Банку «Doing Business» - 2009 зі 183-х країн за показником показник
«Реєстрація прав власності» Україна посідала 144 місце. За даними Рейтингу
у 2010 році цей показник майже не змінився (141 місце).
Порівняльна таблиця індексів показнику «Реєстрація прав власності»
окремих економік (за даними Рейтингу
«Doing Business» - 2010)
|
Країна |
Процедури (кількість) |
Строк (дні) |
Вартість (% від вартості майна) |
|
|
|
|
|
|
Грузія
(2) |
2 |
3 |
0,0 |
|
Німеччина (57) |
4 |
40 |
5,2 |
|
Киргизька Республіка (19) |
4 |
5 |
2,8 |
|
Білорусь
(10) |
3 |
18 |
0,0 |
|
Польща
(88) |
6 |
197 |
0,5 |
|
Росія (45) |
6 |
43 |
0,1 |
|
Україна (141) |
10 |
93 |
2,6 |
|
По ОЕСР середній |
4,7 |
25 |
4,6 |
За результатами аналізу окремих економік за вказаним показником
з’ясовано наступне:
1). Кількість
процедур в процесі реєстрації прав власності у проаналізованих країн складає:
від 2 - в Грузії, 3 – в Білорусі, 4 - в
Німеччині, Киргизстані, 6 – в Польщі та Росії, 10 – в Україні.
2). Терміни проходження всіх реєстраційних
процедур коливається від 3-х до 197 днів.
3). За фінансовими
витратами на отримання всіх дозвільних процедур Україна «випереджає» більшість
країни, що аналізувалися: Грузію у 31 раз, Киргизію – у 19 разів, Білорусь – у
5 разів, Росію та Німеччину – в 2 рази. Більші витрати несуть у Киргизії та
Німеччині.
Одночасно слід зазначити, що з метою
покращення вказаного показника впродовж останнього часу в Україні прийнято ряд
законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на спрощення
реєстрації прав власності.
На сьогодні діє Закон України «Про
державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (від
01.07.2004 №1952-ІV із змінами та доповненнями) , з прийняттям якого встановлено:
- засади державної реєстрації прав власності;
-
спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
реєстрації прав є Міністерство юстиції України;
- компетенції та повноваження спеціально
уповноваженого органу державної влади з питань реєстрації прав;
- вимоги до державного реєстру прав;
- порядок проведення державної реєстрації прав та
їх обтяжень.
Одночасно діє наказ Міністерства юстиції України
«Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 7
лютого 2002 року № 7/5.
Останні зміни до
Закону було протягом 2009-2010 років, зокрема:
-
конкретизувались об’єкти, права власності на які підлягають державній
реєстрації;
- затверджено
інший спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав (Мінюст);
- розширено коло осіб із правом доступу до інформації про державну
реєстрацію прав та їх обтяжень із Державного реєстру прав.
Основними проблемами на
сьогодні є:
- дуже велика у порівнянні із іншими країнами кількість процедур
реєстрації;
- надмірна кількість установ, що приймають участь у процедурах
реєстрації прав власності на нерухоме майно;
Досвід зарубіжних країн з
розвинутими ринковими відносинами свідчить, що цілісна, стабільна та постійно
діюча автоматизована система реєстрації прав на нерухоме майно є одним з
головних елементів механізму регулювання майнових правовідносин. Головною
проблемою реєстрації прав на нерухоме майно в Україні є те, що на сьогоднішній
день фактично відсутня цілісна автоматизована система реєстрації прав на
нерухоме майно. Реєстрація прав на різноманітні об’єкти нерухомого майна в
Україні здійснюється різними органами і в різних базах даних. Так, скажімо,
реєстрацію прав на земельні ділянки здійснюють органи з питань земельних
ресурсів, реєстрацію речових прав на
нерухоме майно на таких ділянках та їх обтяжень проводить Мінюст.
Зазначене абсолютно не відповідає принципам функціонування єдиної
автоматизованої системи реєстрації прав, одним з яких є принцип єдності
реєстрації. Крім того, така обставина
завдає неабияких незручностей власникам об’єктів нерухомого майна, що
розташовані на земельних ділянках.
Вирішити зазначені
проблеми може розробка проекту Закону України "Про внесення змін до
законів України щодо спрощення реєстрації прав власності".
Метою вказаного законопроекту мають стати спрощення процедур реєстрації
прав власності шляхом відміни обов’язкової участі нотаріусів у процедурах
реєстрації прав власності на нерухоме майно, скасування необхідності отримання
витягу із Бюро технічної інвентаризації, що будівля та права власності на неї
зареєстровані певним чином, запровадження цілісної та стабільна автоматизованої
системи реєстрації прав на нерухоме майно.
Вказані заходи передбачають внесення змін до низки законодавчих актів,
зокрема, до Земельного кодексу України,
Цивільного кодексу України, Закону
України «Про державну реєстрацію речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV, Рішення
Київської міської ради № 74/74 від 20 червня 2002 року, Наказу Міністерства
юстиції від 7 лютого 2002 року, Постанови КМУ від 2 грудня 1997 року № 1355
«Про програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного
кадастру».
Література:
1.
http://www.doingbusiness.org/
2.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень» (від 01.07.2004 №1952-ІV