К. е. н. доцент Лозовський О. М. Вовк М. Л.

ВТЕІ КНТУ

Лідерство та стилі керівництва

В управлінні підприємством головну роль відіграє лідер. Лідер – це особа , необов’язково керівник , яка може організувати та правильно налаштувати колектив, а також прослідкувати за виконанням роботи.  Маючи правильно сформований колектив і маючи на  чолі  цього колективу лідера який контролює, направляє та стимулює цей його, це 50 % успіху колективу. А стилі керівництва можуть бути різноманітними. Є три основних стилів керівництва : директивний, демократичний та ліберальний.

        В залежності від колективу та ситуації можливо використовувати кожен окремо із стилів керівництва, а також комбінувати. А отже стиль керівництва  — це процес узгодження роботи своїх підлеглих. Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин:

·                     змісту задачі і термінів її розв'язання;

·                     особистості керівника;

·                     особливостей колективу і виконавця;

·                     специфіки “поточного моменту”;

·                     інші фактори.

Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в даний момент потрібно. Існують дві основні стильові шкали:

Більшість дослідників виділяють наступні стилі керівництва:

• Директивный стиль (автоДирективний стиль (авторитарний);
• Демократический стиль (коллегиальный);Демократичний стиль (колегіальний);
• Либеральный стиль (попустительский или анархический).Ліберальний стиль (попустительский або анархічний).
Директивный стиль управления характеризуется высокой централизацией руководства, доминированием единоначалия. Директивний стиль управління характеризується високою централізацією керівництва, домінуванням єдиноначальності. Руководитель требует, чтобы о всех делах докладывали именно ему, единолично принимает решения или отменяет их. Керівник вимагає, щоб про всі справи доповідали саме йому, одноосібно приймає рішення або скасовує їх. К мнению коллектива не прислушивается, все решает за коллектив сам. До думки колективу не прислухається, все вирішує за колектив сам. Преобладающими методами управления являются приказы, наказания, замечания, выговоры, лишение различных льгот. Переважаючими методами управління є накази, покарання, зауваження, догани, позбавлення різних пільг. Контроль очень строгий, детальный, лишающий подчиненных инициативы. Контроль дуже строгий, детальний, що позбавляє підлеглих ініціативи. Интересы дела ставятся значительно выше интересов людей, в общении преобладают резкость и грубость. Інтереси справи ставляться значно вище інтересів людей, у спілкуванні переважають різкість і грубість. Авторитарный стиль руководства отрицательно сказывается на морально-психологическом климате, ведет к значительному снижению инициативности, самоконтроля и ответственности работников Авторитарний стиль керівництва негативно позначається на морально-психологічному кліматі, веде до значного зниження ініціативності, самоконтролю та відповідальності працівників
Демократический стиль управления характеризуется распределением полномочий, инициативы и ответственности между руководителем и заместителями, руководителем и подчиненными. Демократичний стиль управління характеризується розподілом повноважень, ініціативи та відповідальності між керівником та заступниками, керівником і підлеглими. Руководитель демократического стиля всегда выясняет мнение коллектива по важным производственным вопросам, принимает коллегиальные решения. Керівник демократичного стилю завжди з'ясовує думку колективу з важливих виробничих питань, приймає колегіальні рішення. Регулярно и своевременно проводится информирование членов коллектива по важным для них вопросам. Регулярно і своєчасно проводиться інформування членів колективу з важливих для них питань. Общение с подчиненными проходит в форме просьб, пожеланий, рекомендаций, советов, поощрений за качественную и оперативную работу, доброжелательно и вежливо; по необходимости применяются приказы. Спілкування з підлеглими проходить у формі прохань, побажань, рекомендацій, порад, заохочень за якісну та оперативну роботу, доброзичливо і ввічливо, по необхідності застосовуються накази. Руководитель стимулирует благоприятный психологический климат в коллективе, отстаивает интересы подчиненных. Керівник стимулює сприятливий психологічний клімат у колективі, відстоює інтереси підлеглих.
Либеральный стиль управления характеризуется отсутствием активного участия руководителя в управлении коллективом. Ліберальний стиль управління характеризується відсутністю активної участі керівника в управлінні колективом. Такой руководитель «плывет по течению», ждет или требует указаний сверху или попадает под влияние коллектива. Такий керівник «пливе за течією», чекає або вимагає вказівок зверху або потрапляє під вплив колективу. Предпочитает не рисковать, «не высовываться», увиливает от разрешения назревших конфликтов, стремится уменьшить свою персональную ответственность. Воліє не ризикувати, «не висуватися», ухиляється від вирішення назрілих конфліктів, прагне зменшити свою персональну відповідальність. Работу пускает на самотек, редко ее контролирует. Роботу пускає на самоплив, рідко її контролює. Такой стиль руководства предпочтителен в творческих коллективах, где сотрудники отличаются самостоятельностью и творческой индивидуальностью. Такий стиль керівництва кращий у творчих колективах, де співробітники відрізняються самостійністю і творчою індивідуальністю.

Не существует «плохих» или «хороших» стилей управления. Не існує «поганих» або «хороших» стилів управління. Конкретная ситуация, вид деятельности, личностные особенности подчиненных и др. факторы обусловливают оптимальное соотношение каждого стиля и преобладающий стиль руководства. Конкретна ситуація, вид діяльності, особистісні особливості підлеглих і ін фактори обумовлюють оптимальне співвідношення кожного стилю і переважний стиль керівництва. Изучение практики руководства организациями свидетельствует, что в работе эффективного руководителя в той или иной степени присутствует каждый из трех стилей руководства. Вивчення практики керівництва організаціями свідчить, що в роботі ефективного керівника в тій чи іншій мірі присутній кожен з трьох стилів керівництва.

Вопреки распространенным стереотипам преобладающий стиль руководства практически не зависит от пола. Всупереч поширеним стереотипам переважний стиль керівництва практично не залежить від статі. (Бытует ошибочное мнение, что женщины-руководители более мягки и ориентированы в первую очередь на поддерживание хороших отношений с деловыми партнерами, в то время как мужчины-руководители более агрессивны и ориентированы на конечный результат). (Існує помилкова думка, що жінки-керівники більш м'які і орієнтовані в першу чергу на підтримання добрих відносин з діловими партнерами, у той час як чоловіки-керівники більш агресивні і орієнтовані на кінцевий результат). Причинами разделения стилей руководства скорее могут быть личностные особенности и темперамент, а не половые характеристики. Причинами поділу стилів керівництва швидше можуть бути особистісні особливості і темперамент, а не статеві характеристики. Успешные топ-менеджеры — и мужчины, и женщины — не являются приверженцами только одного стиля. Успішні топ-менеджери - і чоловіки, і жінки - не є прихильниками тільки одного стилю. Как правило, они интуитивно или вполне осознанно комбинируют различные стратегии руководства. Як правило, вони інтуїтивно або цілком усвідомлено комбінують різні стратегії керівництва.

 Література :

1.     ЛАшин Г.К. Элитология в системе общественннх наук //общественные науки и современность. - 2003. - №4.

2.      Єгорова-Гантман Е. В. і ін. Політиками не народжуються. Як стати і залишитися ефективним політичним лідером. — М.: Ніколо М, 1993.

3.     Мохонова О.А. Лідерство: суть та структурні компоненти//Нова політика - № 2. - 2000. - С. 50-56.