МЕДИЦИНА / Акушерство та гінекологія

Практика викладання клінічної дисципліни «Акушерство» в умовах кредитно-модульної системи студентам 4 курсів ВНЗ.

Лещева Т.В.

Дніпропетровський інститут традиційної і нетрадиційної медицини.

Особливість викладання акушерства полягає в тому, що саме воно є зв'язуючою ланкою викладання теоретичних і клінічних дисциплін. Акушерство, як навчальна дисципліна інтегрується з іншими дисциплінами (анатомія, гістологія, фізіологія тощо), закладає основи вивчення студентами інших клінічних дисциплін, що передбачає формування умінь застосовувати отриманні знання у професійній діяльності, закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій у процесі життєдіяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

На 4 курсі ВНЗ передбачається здача модуля №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду», який складається із 2-х змістових модулів. Структурування модуля №1 наведено у таблиці №1

Таблиця №1

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навч	Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять		ання
Модуль 1:	90 год. / 3,0	10	40	40	4	Поточний та
Змістових	кредити ECTS					підсумковий
модулів 2						модульний контроль

2 змістових модуля мають свої окремі назви та конкретні цілі.

Змістовий модуль І має назву - «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду», і має конкретні цілі:

1. Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів, жіночого тазу.

2. Планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів, післяпологового періоду та періоду новоиародженості.

3. Виконувати обстеження вагітної, роділлі та породіллі, первинний огляд та туалет новонародженого.

Змістовий модуль І включає наступні теми:

Тема 1 . Організація акушерської допомоги. Предмет акушерства та гінекології. Основні етапи розвитку акушерства та гінекології. Роль сімейного лікаря в профілактиці перинатальних захворювань і смертності.

Тема 2. Жіночий таз. Плід як об'єкт пологів.

Тема 3. Фізіологія вагітності. Перинатальна охорона плода. Методи обстеження вагітних. Акушерська термінологія.

Тема 4. Фізіологія пологів. Знеболювання пологів.

Тема 5. Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості.

Змістовий модуль 2 має назву - «Перинатологія. Фактори ризику перинатального періоду». і також має конкретні цілі:

1. Ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду;

2. Планувати тактику ведення ускладненень вагітності, пологів, післяпологового періоду та періоду новонародженості.

3. Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів.

4. Планувати та надавати акушеську допомогу при ускладненому перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду.

5. Виконувати необхідні медичні маніпуляції.

Тема 6. Вагітність і пологи при тазовому передлежанні. Вагітність і пологи при аномаліях кісткового таза. Проблеми макросомії в акушерстві, вагітність та пологи при крупному плоді.

Тема 7. Аномалії розвитку плідного яйця. Багатоплідна вагітность. Аномалії положення плода.

Тема 8. Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (гостра, хронічна). Ретардація, гіпотрофія плода

Тема 9. Ізоантигенна несумісність крові матері та плода. Патологія періоду новонародженості. Асфіксія новонародженого. Токсико-септичні захворювання новонародженних. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.

Тема 10. Фармакотерапія в акушерстві. Питання медичной етики та деонтології. Фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських препаратів.

Тема 11. Курація вагітних та породіль, підготовка учбової історії хвороби. Захист учбової історії пологів.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів акушерства, практичні заняття проводяться за стрічковим принципом.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки з підсумкового модульного контролю у балах.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно конкретним цілям з кожної теми. На кафедрі застосовуються наступні методи оцінки рівня підготовки студентів до практичних занять: тести, ситуаційні завдання, трактування результатів лабораторних та інструментальних методів досліджень, а також контроль практичних навичок.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, що виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі. Кількість балів за самостійну роботу студента додається до суми балів, які набрані студентом за поточну навчальну діяльність.

Підсумковий модульний контроль з дисципліни здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля та включає контроль практичної та теоретичної підготовки студента. Максимальна кількість балів за підсумковий модульний контроль дорівнює 80, а мінімальна – 50.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів.

Максимальна кількість білів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.