“Психология ”/ Психология труда

 

К. психол. н. Тополов Є.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РІЗНИХ РІВНІВ ГЕНЕЗИ ПРОФЕСІЙНОЇ АГРЕСИВНОСТІ ФАХІВЦЯ

 

Професійна агресивність особистості, як наукова проблема, вважається одним із найважливіших напрямків досліджень сучасної світової психології. Вченими країн колишнього СРСР вона практично не розроблялася. Українські науковці у своїх дослідженнях переважно зосереджувалися на вивченні агресивності осіб не старших за юнацький вік. А на Заході, хоча в останні роки й відбувається стрімке зростання інтересу до цієї проблеми, проте самими ж західними вченими визнається, що в її вивченні наявні дуже суттєві прогалини. Насамперед, ми це відносимо до важкості здійснення її емпіричного дослідження.

На першому етапі власних досліджень даної проблеми нами побудовано Загальну модель генези професійної агресивності особистості, на основі якої можна було б засновуватись з метою наукового розуміння цього феномену, а також при здійсненні його всебічного та системного вивчення. Дана модель складається із трьох основних послідовних рівнів, кожний з яких характеризує відносно закінчений етап генези професійної агресивності особистості. Перший рівень складає система чинників професійної агресії та агресивності, а також чинників, що опосередковують та перешкоджають вияву професійної агресії. Другий рівень складає система типів, видів та проявів професійної агресії, яка включає три послідовні підрівні: 1) загальні типи та види професійної агресії; 2) об’єкти професійної агресії, у залежності від специфіки яких далі визначаються вже її специфічні прояви; 3) специфічні прояви професійної агресії. Третій рівень складають можливі реакції відповіді фахівця на професійну агресію та негативні наслідки від неї.

Далі, на другому етапі, нами здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та практичне проведення емпіричного дослідження генези професійної агресивності особистості. Зокрема, нижче ми викладемо результати регресійного аналізу отриманих у дослідженні діагностичних показників, які характеризують її різні рівні.

З метою практичного здійснення емпіричних досліджень генези професійної агресивності особистості нами розроблено спеціалізований діагностичний інтернет-сайт http://hr- test.org, на якому розміщено анкету та 18 психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення всіх її рівнів. З них, 7 відомих методик, які мають відповідну російськомовну адаптацію та стандартизацію: 1) Методика “Тест руки” E. Wagner та ін.; 2) Методика “Особистісна агресив­ність і конфліктність” Є.П. Ільїна та П.А. Кова­льова; 3) Методика вивчення мотивації професійної діяльності К. Замфір – А. Реана; 4) Методика діагностики рівня емоційного “вигорання” В.В. Бойка; 5) Методика  діагностики рівня со­ціаль­ної фрустрованості Л.І. Васермана – В.В. Бойка; 6) Шкала самоконтролю у спілкуванні М. Снайдера; 7) Шкала самоефективності Р. Швар­цера та М. Єрусалема. Також було використано 11 сучасних англомовних методик, російськомовну адаптацію та стандартизацію яких здійснено в процесі виконання дослідження: 1) Шкала професійної стресованості P. Spector та S. Jex; 2) Шкала професійної завантаженості P. Spector та S. Jex; 3) Шкала досвіду агресивних впливів  T. Glomb та H. Liao; 4) Шкала професійної автономності  P. Spector та S. Fox; 5) Шкала професійної мобільності B. Tepper; 6) Шкала професійного саботування R. Bennett та S. Robinson (модифікація J. Raver); 7) Шкала конструктивного опору B. Tepper та ін. (модифі­кація M. Mitchell); 8) Шкала уникання M. Mitchell та M. Ambrose; 9) Шкала професійно-сімейного кон­флік­ту R. Netemeyer та ін. (моди­фікація J. Raver); 10) Шкала пошукової активності іншої роботи G. Blau; 11) Шкала негативного впливу роботи  D. Watson та ін.

При аналізі отриманих результатів використовувались дані лише тих 771 досліджуваного (226 чоловіків та 545 жінок), які виконали всі 18 методик. Ці російськомовні  досліджувані представляють усі 15 країн колишнього СРСР та ще 17 країн далекого зарубіжжя.

До регресійної моделі із залежною змінною рівень професійного са­бо­­­ту­­ван­ня, спрямо­ва­ного на співро­біт­ників у фахівців-чоловіків ввійшли лише два показника –  рівні позитивної агресив­ності та досвіду агресивних впливів з боку співробітників. Проте, це не завадило отриманій моделі досягти достатньо високого рівня прогностичної спроможності (R = 0,75). У фахівців-жінок кількість складових такої моделі стала істотно більшою, ніж у чоловіків – дев’ять (R = 0,72).  До неї ввійшли рівні негативного впли­ву ро­боти на  психо­логіч­ний стан, позитивної агресив­ності, конструктивності вирі­шен­ня професійних проблем, професійної стресованості, соціальної фрустрованості, професійної заванта­женості, професійно-сімейного ко­н­­флік­ту, напруги та досвіду агресивних впливів з боку начальника).

До регресійної моделі із залежною змінною рівень професійного са­бо­­­ту­­ван­ня, спрямо­ва­ного на організацію у чоловіків ввійшли також небагато показників – три (рівні уникання, досвіду агресивних впливів з боку співробітників та напруга). Але, при цьому, вона відрізняється дуже високою інформативністю (R = 0,89). У жінок кількість складових даної моделі також виявилася значно більшою, ніж у чоловіків – сім (R = 0,72). До неї ввійшли рівні уникання, негативної агресив­ності, конструктивності вирі­шен­ня професійних проблем, негативного впли­ву ро­боти на  психо­логіч­ний стан, професійної заванта­женості, позитивної агресив­ності та напруги.

Отримані результати свідчать, що, якщо у чоловіків обидва основні прояви професійної агресії зумовлюються, у першу чергу, особистісними чинниками, то у жінок така агресивна реакція як професійне са­бо­­­ту­­ван­ня, спрямо­ва­не на співро­біт­ників, переважно, зумовлюється несприятливими психологічними наслідками від роботи у цій організації, а професійне са­бо­­­ту­­ван­ня, спрямо­ва­не на організацію, так само як й в чоловіків – особистісними чинниками.