Ю.О.Лопатнюк

Україна, місто Миколаїв, Чорноморський державний університет ім. П.Могили

МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ: СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ

За офіційними даними Держкомстату у першому кварталі 2012 року відбулося зростання ВВП на 2%. Разом з тим, вперше за останні 11 кварталів (після І кв. в 2009 році) сезонно скорегований ВВП в І кв. у 2012 р. до ІV кв. 2011 р. знизився на 0,2% [1].

На нашу думку, підсумки роботи промисловості за останні 3 місяці свідчать про підсилення ознак рецесії в економіці, що відбувається на тлі достатньо несприятливих зовнішньоекономічних тенденцій. Проведений аналіз офіційних макроекономічних показників статистики України показав, що за червень 2012 року індекс промислової продукції за основними напрямками діяльності порівняно з травнем поточного року зменшився на 2,5%.

За даними офіційної статистики, найбільші обсяги падіння зафіксовано у добувній промисловості - (-)3,3%; переробній - 3,7%; обробці деревини - 8,6%; хімічній та нафтохімічній промисловості - 8,8%; металургії - 3,9% [1]. Уповільнення виробництва відбувається протягом останніх 3 місяців.

Так, за даними Державного комітету статистики України, падіння виробництва у червні 2012 року проти червня 2011 року зафіксовано в більшості галузей. Найбільше зниження зафіксовано у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки - 33,8%, а також у легкій промисловості - 10,9%.

Крім того, сума несплаченої заробітної плати станом на 1 червня поточного року склала майже 1 млрд грн, половину зазначеног осягу - на економічно активних підприємствах.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало 5,7 млрд доларів США [1]. Третій квартал поспіль зростає рівень безробіття (згідно до методології Міжнародної організації праці). Так, якщо у ІІІ кварталі 2011 року він складав 7,5%; у ІV кв. - 8.9%, то у I кв. 2012 года – вже 9,1%.

На нашу думку, за наявності проблем на світових фінансових ринках, зокрема, повязаних із залученням зовнішніх кредитів, Україна активно замінює зовнішні позики внутрішніми. Це може свідчити про зменшення довіри до українських фінансових установ та небажання мат из ними справи.

За січень-травень 2012 року експорт товарів склав 28203,6 млн долл. США, імпорт - 33918,4 млн долл. [1]. У порівнянні до відповідного періоду 2011 року експорт збільшився на 5,8%, імпорт - на 7,4%. Негативне сальдо склало 5714,8 млн. долл., що на 13,7 % перевищує аналогічний показник минулого року (за січень-травень 2011 року сальдо також негативне - 4931,6 млн долл.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,83 (за січень-травень 2011 року - 0,84).

З огляду на наведене вище, стає зрозуміло, чому Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України з 2,5% до 2% в 2012 році. За таких умов доцільним вбачається отримання стабілізаційного кредиту на умовах МВФ. Пріоритетність продовження співробітництва із МВФ можна обгрунтувати з огляду на значно дорожчі запозичення на зовнішніх ринках, а також необхідністю підтвердження довіри інвесторів до України.

Як відомо, уряд України веде переговори з МВФ про початок нової програми співпраці, що передбачає виділення кредиту в розмірі до 19 млрд доларів на 2,5 роки. Проте процес переговорів затягується та представники МВФ занепокоєні з приводу швидкого зростання зовнішнього боргу України, який зараз становить 40% ВВП. Крім того, Україна одержала від російського "Внєшторгбанку" кредит у розмірі 2 млрд доларів строком на півроку. За даними засобів масової інформації, ці гроші вже надійшли на рахунки Міністерства фінансів.

Щодо стабільності національної валюти, то слід зазначити, що вже рік як гривня тримається на одному й тому ж рівні лише завдяки багатомільярдним інтервенціям НБУ. Протягом зазначеного періоду лише декілька місяців інтервенцій майже не було, однак у травні-червні цього року вони відновилися з попередньою інтенсивністю. У результаті цього (а також падіння євро), за 10 місяців (з вересня 2011 до червня 2012) золотовалютні резерви країни за офіційними даними зменшилися на 8,8 млрд. долларів США. Звідси виникає запитання: "коли НБУ перестане підтримувати теперішній завищений курс?". Вже зрозуміло, що до виборів (28 жовтня) у НБУ вистачить для цього ресурсів - є достатні валютні резерви та адміністративний ресурс. За липень-жовтень валютні резерви, напевно, знизяться до 25 млрд. з теперішніх 29 млрд. Психологічно це тривожна сума (адже у серпні минулого року було 38 млрд.). Узяти долари в іншому місці не уявляється можливим: уряд набрав боргів «по максимуму» (навпаки, восени прогнозується зменшення розміру запозичень та збільшення оплат за боргами). Починаючи з листопада стримуючий політичний фактор (страх розчарувати електорат перед виборами) можна відкинути - та, відповідно, не буде необхідності утримувати курс будь-якою ціною. При цьому слід зауважити, що з кожним осіннім місяцем ціна утримування курсу буде зростати через низку причин. По-перше, в очікуванні падіння гривні експортери можуть притримувати валюту на декілька місяців, а імпортери навпаки – спробувати створити її запас.

Враховуючи щомісячний обіг нашого валютного ринку, який складає 30-40 млрд. доларів США, можна зробити висновок, що навіть 20-відсоткові коливання попиту і пропозиції можуть за місяць зробити значну «дірку» в наших валютних резервах. По-друге, на курс тиснуть 180 млрд. гривень депозитів фізичних осіб, з яких більше половини договорів закінчуються у вересні-листопаді [2]. Якщо хоча б половина цих вкладників вирішить перевести отримані гривні у валюту, валютні резерви НБУ миттєво зменшаться ще на 6-7 млрд. доларів. Але депозити будуть закінчуватись і у грудні, і у січні, і навіть, дострокове розторгнення депозитного договору на фоні очікування падіння курсу може казатися привабливим. Тобто, після листопаду цього року курс можна буде підтримувати лише ціною витрачання 2-4 млрд. з валютних резервів на місяць. По- третє, доцільно враховувати, що позиції експортерів у теперішньому та, напевно, у майбутньому уряді будуть достатньо міцними. Оскільки експортерам дешева гривна є дуже вигідною, то цей фактор буде також тиснути у бік падіння курсу гривні.

Для оцінки та прогнозування масштабів падіння курсу потрібні серйозні математичні розрахунки. За оцінками фінансових експертів, рівноважним є курс 9,2-9,5 грн. за 1 долар США [2]. Якщо курс встановиться нижче за рівноважний, наприклад, 10-11 грн. за 1 долар США, то НБУ зможе викупати надлишки валюти на міжбанку і швидко відновити витрачені валютні резерви, а нові надруковані гривні здійснять позитивний вплив на економіку країни та приведуть до зростання ВВП, хоча і через інфляцію. Якщо все ж таки НБУ не буде відпускати гривню до рівноважного рівня (хоч це і малоймовірно), то країну очікує рекордна втрата валютних резервів та жорстка рецесія ще до наступного літа, після чого курс підвищиться можливо вже к 14-15 грн. за 1 долар США.

Література

1. [Електронний ресурс]. - Офіційний сайт Держкомстату України.- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.finance.ua.