Ошовська І.Ю., к.е.н., доц. Левчук О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА ОЦІНКИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА – СУБ’ЄКТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В сучасних умовах господарювання, коли Україна перейшла від командно-адміністративних до ринкових економічних відносин, основою стабільного розвитку підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний ресурс виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від того, наскільки швидко і правильно воно орієнтується у вирі ринкових відносин, наскільки точно і безпомилково вибирає ділових партнерів. В умовах становлення ринкової економіки більшість підприємств України можна охарактеризувати як нестабільні і навіть такі, що перебувають у кризовому стані. Таке положення, в свою чергу, негативно відбивається на стані економіки країни в цілому. Тому аналіз фінансового стану підприємства дозволить вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви [2].

Вивченню актуальних проблем управління фінансовими ресурсами підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності приділяло увагу багато вітчизняних науковців, зокрема Т.А. Обущак, О.Л. Хотомлянський, П.А. Знахуренко, О.А. Сметанюк, Є.В. Мних, І.О. Бланк, А.М. Поддерьогін, З.Ф. Петряєва, Т.М. Чебан, Т.А. Калінська, І.О. Дмітрієнко та ін. Засновниками досліджень фінансового стану підприємства вважають представників англо-американської школи: Р. Фоулк, Дж. Кеннон, Р. Сміт, Дж. Хорріган. Серед інших науковців, які приділили увагу цьому напрямку досліджень, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, Г.В. Савицька, А.Д. Шеремет та ін. [1].

Об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства є необхідною для того, щоб оцінити надійність підприємства як ділового партнера та прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення відносин з ним. У кожного із партнерів контрагентів – банківських установ, акціонерів, податкових адміністрацій – свій критерій економічної доцільності. Тому показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний суб’єкт зовнішнього середовища міг зробити вибір, виходячи із власних інтересів [].

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності [2]:

- прибутковість (рентабельність) роботи підприємства;

- оптимальність з точки зору економічного становища підприємства розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків та обов’язкових відрахувань;

- раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних і позикових), недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, яке тривалий час не монтується і не використовується, наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва у дебіторську заборгованість, інші позапланові і непродуктивні витрати;

- платоспроможність;

- ліквідність.

У наш час для комплексної оцінки діяльності підприємства використовують різні прийоми, методи та концепції. Проте кожне підприємство самостійно обирає ту систему показників, яка найбільш точно характеризує його господарську діяльність, демонструє ефективність його роботи. На практиці для аналізу поточного фінансового стану підприємства застосовують близько 14 таких показників із 50 відомих в економічній літературі.

Після розрахунку доцільно порівнювати фінансові показники, що характеризують діяльність підприємства з [1]:

- середніми значеннями аналогічних показників, розрахованими для сукупності підприємств кожної галузі, які виробляють основну частку її продукції;

- середніми значеннями таких показників, визначеними в цілому по всьому обсягу випуску відповідної галузі;

- значеннями показників, рекомендованих у працях українських дослідників, які відповідають вимогам безпечного функціонування;

- показниками діяльності найкращих підприємств тощо.

При такому порівнянні визначається, чи перевершують значення відповідного показника по тому чи іншому підприємству середньо український рівень, чи вони нижчі за нього; оцінюється попадання значень тих чи інших показників у певні діапазони, які рекомендуються українськими аналітиками.

Отже, головною метою оцінки фінансового стану є вивчення особливостей функціонування підприємства, перевірка ефективності його діяльності, своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності та здійснення контролю за ходом його діяльності загалом.

Література:

1. Мудь М. Проблеми оцінки фінансового стану підприємства в сучасних умовах розвитку економіки // http://libfor.com/index.php?newsid=266

2. Пинко В.С., Бурлака Т.В. Дослідження проблем фінансового розвитку підприємства // http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm

3. Сметанюк О.А. До питання багатофакторної системи діагностики фінансового стану підприємства // Вісник Вінницького національного технічного університету. – 2007. - №3.

4. Фурдичко Л.Є., Стецьків О.В., Лютан І.І. Напрямки оцінки фінансового стану підприємств // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип.19.5