Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність 

К.е.н., доцент Побоченко Л.М., Любарцева К.Д, Чабанюк Я.М.

Інститут міжнародних відносин НАУ, Україна

Особливості кредитної діяльності МВФ в Україні

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іно­земним кредитором України, частка його становить понад 60% усіх кредитів міжнародних організацій. Кредити МВФ спря­мовуються на економічну трансформацію в Україні. Вони призначені насамперед для покриття дефіцитів платіжного ба­лансу України та погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного ко­ристування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.

Першою в історії організації кредитами МВФ скористалася Франція у 1947 році. За нею того ж року позики взяли Нідерланди, Мексика та Велика Британія. 1995 року кредит на суму 18 мільярдів доларів отримала Мексика. Під час фінансової азійської кризи 1997-98 років Фонд надав понад 36 мільярдів доларів Індонезії, Кореї та Таїланду. Україна та решта країн колишнього Радянського Союзу стали членами МВФ у 1992 році.

Відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій ”, який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВФ. У даний час квота України у Фонді складає 3003,64 млн. СПЗ (Спеціальні права запозичень)  або 0,63%.

Міжнародний валютний фонд з Україною працюють за такими програмами: система трансформаційної позики (STF), резервний кредит «стенд-бай» та «Механізм розширеного фінансування» (EFF).  Україна отримала чотири кредити на загальну суму 4589,1 млрд. доларів США кредитних ресурсів за програмою STF (Systemic Transformation Facility), Stand-by, EFF (Extended Fund Facility), що було обумовлено девальвацією курсу національної валюти, слабкістю резервів НБУ та платіжного балансу.

У зв’язку із несприятливою ситуацією на світових фінансових ринках, втратою взаємної довіри фінансових інститутів по всьому світу, виникненням стурбованості стосовно ризиків розповсюдження недовіри з країн-партнерів, а також невизначеністю перспектив світової економіки, Україна15 жовтня 2008 року на запросила до Києва місію МВФ для проведення консультацій з питання про залучення Україною ресурсів Фонду в рамках програми співробітництва «Стенд-бай». Графік вибірки коштів Україною був розрахований на два роки із загальним обсягом фінансування в 802% від квоти України в МВФ, або 11 млрд. СПЗ (приблизно 16,4 млрд.  дол. США). Після погодження параметрів програми 3 млрд. СПЗ були в терміновому порядку зараховані до золотовалютних резервів Національного банку України.

В рамках цієї програми «Стенд-бай» Україна отримала три транші  загальним обсягом 7 млрд. СПЗ (10,6 млрд. дол. США). Частина другого траншу у розмірі 1,5 млрд. доларів США та третій транш у повному обсязі були спрямовані безпосередньо до Державного бюджету України.

28 липня 2010 року Україна ухвалила нову спільну з МВФ програму «Стенд-бай» на загальну суму 10 млрд. СПЗ (15,1 млрд. дол. США), строком на 2,5 роки. 2 серпня 2010 року Україна отримала перший транш згідно нової програми у розмірі 1 250 млрд. СПЗ (1,89 млрд. дол. США), з них до бюджету направлено 675 млн. СПЗ (1,022 млрд. дол. США).

10 грудня 2010 року було завершено перший перегляд програми та підписано новий лист про наміри. Результатом завершення перегляду програми Радою Директорів МВФ стало виділення траншу у розмірі 1 млрд. СПЗ (близько 1,5 млрд.  дол. США), з яких 1 млрд. дол. США надійшов на підтримку державного бюджету.

З 1 по 11 лютого поточного року в Україні перебувала Місія Європейського департаменту МВФ з метою другого перегляду спільної з МВФ програми «Стенд бай». У разі успішного завершення другого та третього переглядів програми кошти у розмірі 2 млрд. СПЗ будуть зараховані на рахунок НБУ для підтримки золотовалютних резервів НБУ.

Загалом, в рамках співробітництва з МВФ протягом 2008 – 2011 років Україна отримала 9 250 млн. СПЗ (еквівалент 14 430 млн. дол. США).

Повна відмова від можливості залучення кредитних коштів МВФ може ускладнити зовнішнє фінансування України міжнародними фінансовими організаціями, насамперед СБ та МБРР, отримання макрофінансової допомоги ЄС (100 млн. євро), вихід України на світові ринки капіталу.

Підвищенню ефективності використання зовнішніх запозичень з боку МВФ, та забезпеченню боргової безпеки України повинні сприяти:

1.    Удосконалення законодавчого забезпечення формування зовнішньої заборгованості, в тому числі за рахунок створення цілісної системи законодавчого забезпечення регулювання витрат з обслуговування і погашення державного боргу.

2.    Переорієнтування напрямів залучення коштів МВФ з підтримання рівня поточного споживання на структурну та інноваційну перебудову виробничого потенціалу національної економіки.

3.    Перехід співробітництва України з МВФ на відносини що мають реалізовуватись на безкредитній основі.

4.    Посилення з боку виконавчої влади контролю за виконанням міністерствами та іншими органами своїх зобов’язань щодо відносин із МВФ.

5.    Удосконалення процедури визначення ліміту зовнішнього боргу, до того ж визначення у Державному бюджеті України граничних розмірів державних гарантій за кредитами міжнародних фінансових організацій.

Таким чином, якісно нова стратегія продовження співробітництва з МВФ є сигналом міжнародним кредиторам та інвесторам щодо довіри до України, покращання її іміджу та надасть більш широкі можливості використання зовнішніх ресурсів для фінансування програм економічного розвитку, відновить ділову активність України.