К.е.н. Фатюха Н.Г.

Запорізький національний технічний університет, Україна

Оцінка прямих інвестицій з України

Досвід країн з перехідною економікою свідчить про високу роль прямих іноземних інвестицій в здійсненні структурної перебудови економіки, інвестиційної реконструкції і модернізації виробництва.

Під час аналізу і оцінки прямих інвестицій з України доцільним є виявлення взаємозв’язку між обсягом інвестицій [4] та рівнем ВВП [1] за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (табл. 1).

За допомогою рівняння парної регресії [7, с. 100-110] та методу найменших квадратів визначено параметри і рівняння регресії:

а₀ = -31297,632, а₁= 0,078,

У₁ = -31297,632 + 0,078*Х.

Таблиця 1

Обсяги прямих інвестицій з України, рівень ВВП у 2004-2010 роках та показники вимірювання тісноти і значущості зв’язку

Рік	Обсяги прямих інвестицій у країни світу, млн. грн.	Рівень ВВП (млн. грн.)	Показники вимірювання тісноти і значущості зв’язку
2004 (100 $ = 531,92 грн.)	935,65	345113,00	а) коефіцієнт кореляції: r = 0,945; б) коефіцієнт детермінації: R² = 0,893; в) коефіцієнт еластичності: Е = 2,288; г) середня похибка апроксимації: А1 =14,378%; д) F-критерій Фішера: Fф.= 41,740; д) t-критерій Стьюдента: t= 6,460
2005 (100 $ = 5142,47 грн.)	1118,21	441452,00
2006 (100 $ = 505,00 грн.)	1118,58	544153,00
2007 (100 $ = 505,00 грн.)	31290,31	720731,00
2008 (100 $ = 526,72 грн.)	32649,27	948056,00
2009 (100 $ = 779,12 грн.)	48486,97	913345,00
2010 (100 $ = 793,56 грн.)	54526,30	1094607,00
∑	170125,29	5007457,00
Середнє значення	24303,61	715351,00

Коефіцієнт регресії а₁ має знак «+» - це означає, що зв`язок між прямими інвестиціями з України (в країни світу) і рівнем ВВП є прямим.

Коефіцієнт кореляції становить 0,945, що свідчить про значний вплив рівня ВВП країни на обсяг інвестицій; абсолютне значення коефіцієнта перевищує 0,8 - це вказує на дуже тісний і щільний зв'язок між ознаками. Коефіцієнт кореляції додатній [7, с. 111-115], що свідчить про прямий зв'язок між ознаками. Коефіцієнт детермінації свідчить про тісноту та щільність зв'язку між ознаками; показує, що 89,3% коливань результативної ознаки (прямих інвестицій з України) зумовлена коливанням факторної ознаки (рівнем ВВП). Коефіцієнт еластичності показує, що при зміні рівня ВВП на 1% обсяг прямих інвестицій з України зміниться на 2,288%. Отримане значення середньої похибки апроксимації не перевищує 12-15%, що свідчить про несуттєвість середнього відхилення обчислюваних даних від фактичних, за якими побудована модель парної регресії. Отже, критичне значення F-критерія Фішера (6,61) значно менше від фактичного (41,740), що свідчить про істотність і значущість кореляційного зв'язку між досліджуваними ознаками. Табличне значення t-критерія Стьюдента (t табл. = 2,446) значно менше, ніж розраховані: це означає, що отримане значення коефіцієнта кореляції є істотним і значущім.

Можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції достовірний, а зв'язок між залежною змінною та всіма незалежними факторами суттєвий.

Отже, дослідивши зв'язок між обсягом прямих інвестицій з України і рівнем ВВП, потрібно відзначити, що між цими показниками дійсно існує функціональний прямий лінійний взаємозв’язок, що характеризується щільністю, істотністю і значущістю. Тобто, чим вищим є дохід на кожного окремого громадянина України, тим більше юридичні та фізичні особи, що займаються підприємницькою чи будь-якою іншою не забороненою в державі діяльністю, зацікавлені у розміщенні чи вивозі капіталу за кордон. Це є ще одним свідченням нестабільності соціально-економічного стану в країні і небажання резидентів вкладати кошти в розвиток вітчизняної економіки.

Необхідно також зазначити, що найбільшу питому вагу у загальному обсязі інвестицій з України в останні роки займають прямі інвестиції у приховані та визнані офшорні зони: Кіпр (інвестовано у 2010 році: 6342,5 млн.дол.США, питома вага 92,3%, абсолютний приріст 647,8 млн.дол.США, темп зростання 109,76% порівняно з 2009 р.), Панаму, Британські Віргінські Острови [4]. Фактично - це напівзаконний процес «відмивання» коштів, адже на даний час найбільшим інвестором України є Кіпр (інвестовано у 2010 р.: 9914,6 млн.дол.США, питома вага 22,2% (у загальному обсязі інвестицій), абсолютний приріст 9914,6 млн.дол.США, темп зростання 110,01% порівняно з 2009 р.). Цей офшор є своєрідним «золотим клубом», куди вкладають кошти лише найбагатші підприємці світу. А відсутність з 2007 р. Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи з Кіпром та маніпуляції влади з виключенням/включенням Кіпру і Панами з Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» [6] відкрили унікальну можливість збільшити експорт капіталу у вигляді прямих інвестицій у 48,75 раз (з 2006 р. по 2010 р.) у країни світу, та у 154,62 рази - у країни ЄС (відповідні темпи зростання становлять 4874,60% та 15462,36%).

Власне, прямі інвестиції з країни як одна з форм експорту капіталу не є негативним явищем. Загрозу для національної економіки становить втеча капіталу, що свідчить про критичний рівень проблем в національній економіці, низьку ефективність або безперспективність внутрішнього і зовнішнього інвестування [8, с. 57-60].

Причинами збільшення вивозу українського капіталу за кордон є: політична нестабільність; неефективність, недосконалість законодавства та державної політики; відсутність надійної ефективної системи страхування інвестицій; недосконала податкова система; високий рівень корупції і бюрократизму в органах державної влади; низький рівень інвестиційного маркетингу та менеджменту; високі інвестиційні ризики; надмірний для легального бізнесу фіскальний тиск і т.д. [2, с. 289-302].

Легальний вивіз капіталу хоча і не завжди сприятливий для національної економіки, але, загалом, не має для неї загрози, а є нормальним економічним явищем [8, с. 61-62]. Спроби узаконення відтоку капіталу з України є, власне, видом фінансових махінацій (причому доволі успішно працюючих).

Отже, найважливішими завданнями діяльності уряду на сучасному етапі інтеграції України у світову фінансово-економічну систему та впорядкування інвестиційних відносин в області прямих інвестицій з країни на найближчу перспективу мають стати такі тактичні і стратегічні заходи:

- розробка довгострокового перспективного плану (стратегії) розвитку економіки з урахуванням допущених прорахунків;

- прийняття відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали напрями і доцільність прямих іноземних інвестицій;

- заохочення та стимуляція діяльності українських інвесторів на національному інвестиційному ринку;

- надійна та ефективна система страхування інвестицій;

- створення оптимального та передбачуваного правового середовища;

- підвищення рівня інвестиційного маркетингу та менеджменту;

- забезпечення відповідальності та консолідації дій усіх гілок та органів влади;

- процес експорту капіталу повинен синхронно узгоджуватися із загальнодержавною інвестиційною політикою, дотримуючись відповідних пропорцій і напрямів галузевого та регіонального розвитку.

Потрібно також відмітити, що всі ці заходи позитивний економічний ефект матимуть лише тоді, коли в нашій країні припиниться: пристосування законодавства до потреб великих промисловців та підприємців, яким вигідно вивозити капітал за кордон; позазаконна взаємодія держави та фінансово-промислових груп, ТНК, холдингів та корпорацій, що є основними інвесторами за кордон; відсутність прозорості щодо процесу отримання дозволів та ліцензій для ведення інвестиційної діяльності; лобіювання інтересів великих фінансових структур за рахунок змін у законодавчих нормативно-правових документах.

Але до того часу, поки владним та близьким до них структурам буде вигідно вкладати великі обсяги прямих інвестицій за кордон, ситуація в інвестиційному середовищі української економіки суттєво не зміниться.

Література:

1. Валовий внутрішній продукт (1990-2010 рр.) [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Новак А. Як підняти українську економіку. - К.: Гнозіс; Київ-Торонто, 2007. - С. 289-302.

3. Проблеми та перспективи реалізації політики зовнішньої експансії українських підприємств [Електронний ресурс] / В.В. Томарева // Національна бібліотека України. - 2009. - № 3. - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.

gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/ep/2009_3/files/ECON_03_2009_Tomareva.pdf.

4. Прямі інвестиції з України в економіку країн світу та в країни ЄС [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Рєзанова Н. Еволюція теорії та практики вивозу капіталу та його особливості у контексті світової кризи початку XXI ст. / Н. Рєзанова // Вісник КНТЕУ. - 2010. - № 2. - С. 65-77.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 23 лютого 2011 р. N 143-р [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

7. Статистика: підручник / [Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. та ін.]; за ред. Герасименка С.С. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 100-115.

8. Ткаленко С.І. Тенденції світового ринку прямих іноземних інвестицій та їх вплив на інвестиційну безпеку України / С.І. Ткаленко // Науковий вісник ДАСОА. - 2010. - № 1. - С. 57-62.