Зосимова Жанна Сергіївна

аспірант

Харківський національний економічний університет

ВИЗНАЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ»

Кожне підприємство є відкритою системою, яке перебуває у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Поняття „зовнішнє середовище" [1] увійшло до складу об'єктів дослідження в 60-70-х роках XX століття разом з концепцією стратегічного управління, його виокремленням від оперативного.

Дослідження зовнішнього середовища є необхідним у процесі розробки будь-якої стратегії діяльності підприємства, у тому числі й антикризової.

Зовнішне середовище – це джерело, що забезпечує підприємство ресурсами, які необхідні для його підтримки [2].

Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників [3].

Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило,невизначеним[2]:
1. Складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів;

2. Мінливість — швидкість зміни оточення підприємства;
3. Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших);

4. Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності.

Аналіз зовнішнього середовища підприємства є інструментом, за допомогою якого розробники стратегії контролюють зовнішні чинники з тим, щоб передбачити потенційні загрози і можливості, що відкриваються. Аналіз чинників непрямого впливу здійснюється за різними показниками, які характеризують їх динаміку і тенденції зміни

Зовнішнє середовище включає всі сили, з якими підприємство зіштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Усе, що впливає на прийняття рішень у процесі діяльності, може бути включена в це поняття.

Середовище ніколи не буває стабільним. І звичайно, кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище і її природу змін, але і вміти реагувати на ці зміни: невдача в пристосуванні до середовища виллється в невдалий бізнес взагалі.

Зовнішнє середовище має свої характеристики. До них належать:

1) взаємозв’язок і взаємозалежність чинників зовнішнього середовища;

2) складність середовища;

3) рухливість середовища;

4) невизначеність зовнішнього середовища.

Взаємозв’язок чинників зовнішнього середовища - це рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає на інші чинники (зміна одного фактора спричиняє зміни інших).

Рухливість зовнішнього середовища - це швидкість зміни оточення підприємства.

Невизначеність зовнішнього середовища - це неможливість визначення становища зовнішнього середовища або окремих його чинників у певний момент часу через недостатню кількість інформації і ймовірність її недостовірності.

Проаналізувавши наукову літературу[1-4] можна зробити такий висновок, що аналіз зовнішнього середовища є процесом, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні по відношенню до організації чинники, щоб визначити можливості і загрози для підприємства.

Вплив нестабільного зовнішнього середовища на діяльності вітчизняних підприємств характеризується підвищенням складності, рухливості й невизначеності, що зумовило необхідність визначення його місця й ролі у стратегічному управлінні підприємством.

Динамічність зовнішнього середовища, його змінюваність, відсутність необхідного обсягу достовірної інформації перешкоджають урахуванню всіх можливих наслідків впливу на діяльність підприємства. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, віддавати перевагу тим, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети сприяє, зокрема, аналіз мікросередовища підприємства і виділення тих його суб'єктів, чий вплив на нього є відчутним.

Список використаної літератури

1. Афанасьев М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства: Навчально – методичний посібнік. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с. Укр. мова.

2. Бобришева-Шкарлет Т.О. Наслідки виникнення кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств //Сіверянський літопис, 2002.-№1.С.162-169

3. Бобришева-Шкарлет Т.О. Ознаки і критерії кризових явищ у підприємницькій діяльності // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 6/Відп. ред. С.І.Дем’яненко. – К.:КНЕУ,2001. С. 118-125.

4. Діагностика стану підприємств: теорія, практика: монографія/ [ за аг. Ред. проф. А. Е. Воронкової]. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 488 с.