Экономические науки / 7. Учет и аудит

Свідерська З.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Теоретичні основи організації аудиту кредитних операцій банківських установ

Сучасний етап розвитку банківської системи та найпоширеніших видів банківських операцій в Україні – банківського кредитування дає підстави констатувати недостатність зусиль банків, спрямованих на здійснення ефективного контролю за виконанням умов кредитних операцій, в результаті чого процес кредитування супроводжується зростанням обсягів простроченої позичкової заборгованості. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності банківського контролю за кредитними операціями, що сприятиме налагодженню ефективної організації кредитного процесу і зменшенню частки неповернених кредитів.

Дослідженням даної проблеми займаються такі вчені-економісти, як Г. Спяк, М. Фастовець, І. Гуцала, В. Зимовець, Н. Шелудько, А. Мороз та інші. Однак сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду нерозв’язаних проблем, і, незважаючи на високий рівень досліджень у зазначеній сфері, зміни, які пропонує сучасність, вимагають їх постійного аналізу та вдосконалення системи банківського контролю за кредитними операціями.

Метою статті є дослідження основних теоретичних аспектів організації аудиту активних кредитних операцій клієнтів комерційного банку.

На сьогоднішньому етапі розвитку банківської системи Національним банком України у співпраці з іншими органами влади та зацікавленими суб’єктами ринку банківських послуг розроблено засади нормативного регулювання аудиту, що враховують міжнародний досвід аудиторської практики. Основними з таких є: Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України [1], Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні [2], а також інструкції і повідомлення НБУ про організацію аудиту кредитних установ, зокрема комерційних банків, та листи із роз’ясненнями до них.

Важливим етапом проведення аудиту діяльності кредитних установ, зокрема комерційних банків, є аудит кредитних операцій, як провідної структурної складової процесу використання банківських активів.

Основною метою аудиту кредитних операцій комерційного банку в умовах економічної та фінансової кризи є: формування обґрунтованої незалежної думки про відповідність здійснення кредитних операцій чинним законодавчим актам України, ефективність даних операцій з погляду їх впливу на рівень фінансової стійкості комерційного банку та їх відповідності стратегічним цілям банку, правильність та достовірність відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку та звітності банку [3].

В загальному проведення аудиту кредитних операцій передбачає три основні напрями роботи [4]: перевірка відповідності дій банку правовому полю, що регламентує кредитну роботу; вивчення якості кредитної роботи на всіх рівнях; вивчення якості безпосередньо кредитного портфеля.

У процесі реалізації програми перевірки доцільно особливу увагу звернути на найпоширеніші помилки та недоліки у кредитній роботі, серед яких основними є: недостатній аналіз запропонованої програми кредитування на стадії прийняття рішення про доцільність проведення операцій; відсутність документально оформлених експертних висновків, на підставі яких приймається рішення; невідповідність кредитних договорів, договорів застави інших договорів чинному законодавству, що може призвести до визнання їх недійсними; відсутність перевірки повноважень осіб, які підписують договори з боку позичальника; помилки у нарахуванні процентів; несвоєчасність врахування на позабалансових рахунках забезпечення; несвоєчасність віднесення несплачених у встановлений строк відсотків на відповідні рахунки; несвоєчасність внесення застави до Державного реєстру застав рухомого майна; помилки в класифікації кредитів за рівнем кредитного ризику; помилки при врахуванні забезпечення під час розрахунку суми резервів, що підлягає формуванню; неправомірність та несвоєчасність використання резервів.

В комерційних банках внутрішній аудит кредитних операцій проводиться, як правило, окремим підрозділом, який виконує всі управлінські й аналітичні функції, у тому числі й ухвалення рішень по видачі споживчих кредитів

Все це пов’язано з відсутністю інструктивних і методичних посібників з даних питань, досвіду кредитної роботи у співробітників, зниженням вимогливості до клієнтів в умовах конкуренції, що намітилася, в банківській сфері.

Отже, банківський контроль та управління кредитним процесом – необхідна передумова оптимізації системи організації кредитування в комерційних банках. У процесі контролю за кредитними операціями особливу увагу банк повинен приділяти таким проблемам: контроль кредитного ризику; виявлення проблемних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості.

Література:

1. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114.

2. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженна Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368;

3. Майборода Т.В. Банківський аудит: проблеми становлення / Т.В. Майборода // Фінанси України. – 2006. – № 5. – С. 18-25.

4. Соколинская Н.Э. Банковский аудит / Н.Э. Соколинская. – М.: Перспектива, 1994. – 336 с.