Педагогічні науки/4. Стратегічні напрями реформування системи освіти

к.пед.н., Кулешова В.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, м.Харків

Післядипломна інженерно-педагогічна освіта ‒ важливий напрям розвитку професійної освіти

У ХХІ столітті принципово змінилися роль і місце освіти в житті суспільства. Умови професійної діяльності на виробництві й споживча мотивація діяльності індустріального працівника зміняються широтою мислення творчо орієнтованих і відповідальних працівників інформаційного суспільства, здатних самостійно визначатися в існуючому різноманітті можливих траєкторій професійної й особистісної адаптації до швидко мінливих соціально-економічних умов. У якості одного зі способів вирішення многих проблем, що існують в розвинених країнах і в Україні розглядають ідеологію післядипломної освіти, як підсистему системи неперервної професійної освіти.

Теоретичною основою післядипломної освіти є педагогічна наука, її можливості забезпечити неперервність навчання людини на різних вікових стадіях протягом усього його життя.

Узагальнюючи праці українських та російських педагогів, в яких відображаються ідеї неперервної освіти, (І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, М.М.Солдатенко, І.О.Беол, Є.С.Барбіна, С.Г.Вершловський, О.П.Владиславлев, В.Б.Гаргай, Б.С.Гершунський, В.О.Горохов, Г.Є.Гребенюк, М.Т.Гранкова, Н.Г.Коханова, В.Г.Онушкін, Н.Г.Протасова, Г.Д.Сорокоулова), можемо зробити висновок, що в дослідженнях цих вчених неперервна освіта розглядається як багатопланове поняття, що містить у собі: післядипломну освіту; підвищення кваліфікації педагогів; перепідготовку; набуття нових знань на різних курсах (як державного, так і приватного характеру); самоосвіту.

Аналіз досліджень науковців дозволив нам сформулювати наступні завдання для системи післядипломної інженерно- педагогічної освіти [1]:

· організувати погоджену й раціональну взаємодію всіх освітніх установ, системи післядипломної інженерно-педагогічної освіти на єдиних принципах, що виключають дублювання програм;

· забезпечити мобільність змісту програм педагогічної підготовки, вільний вибір траєкторії навчання, націленість на самоосвіту й післядипломну освіту, активізацію творчої діяльності, тих хто навчається;

· виявити форми наступності в змісті педагогічної підготовки на кожному етапі навчання.

Метою післядипломної інженерно-педагогічної освіти, на нашу думку, на кожному етапі є формування педагогічної культури й оволодіння системою методів і засобів по забезпеченню професійного становлення викладача технічних дисциплін.

Суттєво, що перехід до ринкової моделі суспільного розвитку не зруйнував концептуальних основ неперервної професійної освіти, хоча й були переглянуто багато орієнтирів, а саме те, що можливості «кінцевого» в освіті виявилися вичерпаними, але в той же час, основна ідея неперервної освіти - освіта через усе життя не втратило своєї актуальності. Значною особливістю сучасної ситуації для системи післядипломної інженерно-педагогічної освіти є перехід від соціального замовлення до замовлення самої особистості.

Згідно ст.10, (Закон «Про вищу освіту»): післядипломна освіта створює умови для безперервності та наступності освіти і включає: перепідготовку - отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду; спеціалізацію - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності; розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності; стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.

Рис. 1.3. Місце

Рис. 1.3. Місце післядипломної інженерно-педагогічної освіти у неперервної освіти

Література:

1. О.Е.Коваленко, Н.О. Брюханова, О.О.Мельниченко. Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до Болонського апроцесу: Монографія. – Харків:УІПА, 2007. – 162с.