Філологічні науки

Cеменко І.В., Шалаєва Г.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

До питання про термінологію ідентифікації людини за ознаками зовнішності

(на базі англійської лексики, 1 частина)

Протягом останніх двадцяти років дуже погіршилась криміналістична ситуація у всіх країнах; значно зросла кількість різного виду злочинів, зокрема – дуже тяжких злочинів, скоєних терористами, ґвалтівниками, вбивцями; число злочинців поповнилось за рахунок наркоманів і, на превеликий жаль, – за рахунок підлітків.

Виявлення слідів злочину відіграють значну роль у розшуках злочинців, а також у розшуках людей, які зникли без вісті.

Ознаки (signs), які характеризують зовнішню будову людини (indification signs of a person), називаються ознаками зовнішності. У кожної людини зовнішній вигляд суто індивідуальний і має здатність відображатися в матеріальних слідах (material traces) та пам’яті людини у вигляді уявних образів (imaginary signs). Ознаки зовнішності складають основу криміналістичної ідентифікації під час вирішення ідентифікаційних та діагностичних завдань. Тому зовнішній вигляд людини здавна використовується під час упізнання (recognition) та кримінальної реєстрації злочинців.

Останнім часом криміналістичне вчення про зовнішні ознаки людини і використання для ототожнення (identification) людини отримало назву криміналістична габлологія ( лат. habitus – зовнішність, logos – вчення).

Габлологія (Hablology) – це галузь криміналістичної техніки, яка виявляє зовнішні ознаки людини, їх матеріальні та ідеальні відображення, методи та засоби їх фіксації (fixation) й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті (disclosing, exposing) та розслідуванні (investigation of crimes) злочинів.

За ознаками зовнішності ідентифікованою є особа, що розшукується (перевіряється). Це може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений (suspected, defendant, accused, convicted). Ідентифікуючими об’єктами виступають:

· словесний опис (verbal description) зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого);

· матеріальна фіксація (material fixation) зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці (on photo or video - plate);

· уявний образ (imaginary sign) зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам’яті свідка, потерпілого, (witness, victim) іншої особи; в цьому випадку ототожнення здійснюється шляхом пред’явлення для впізнання (presentation for recognition);

· останки людини (remains of a person – a corpse or its parts).

До видів криміналістичної ідентифікації людини за ознаками зовнішності належать:

· ідентифікація особи шляхом пред’явлення для впізнання (presentation for recognition);

· ідентифікація шляхом безпосереднього порівняння зовнішності з "словесним портретом" (identification be means of immediate comparison of the appearance with the ''verbal portrait'');

· ідентифікація за матеріальним відображенням, тобто фотографіями, кіноплівками, відеограмами, голограмами, а також кістковими останками (identification by means of photo, cinema films, videograms, holograms and remains of bones );

· ідентифікація за описом прикмет (description of signs).

Фотографічний метод у процесах ідентифікації особи є одним з найбільш поширених і ефективних методів, і саме він дає найбільшу кількість термінів серед тих, які поповнили трасологічну термінологію, будучи запозиченими з різних наук і сфер життя. Досить зауважити, що лексикографічні джерела дають 52 похідних від лексеми phot (одиниця вимірювання освітлення), окремі з яких вживаються в астрономії, ботаніці, біології, медицині, механіці, поліграфії. До тих, які вживаються у трасології, належать: photo, photograph, photographer, photogenic, photogravure, photometer, photometric, photometry, photoplay (кінофільм, фільм-спектакль), photoprint (фотогравюра), photosensitive (світлочуттєвий), photosphere (фотосфера).

У практичній діяльності найчастіше ідентифікація особи здійснюється за такими методами як: опис, малювання, композиція з допомогою фотографій (description, drawing, composition with the help of photography). Це технічні прийоми матеріалізації слідів пам’яті.

Опис (description) – це фіксація результатів вербального спілкування з джерелом інформації про ознаки образу людини, який зберігається в його пам'яті, для складання словесного портрету. Слідчий пропонує суб’єкту добровільно розказати про ознаки й особливості людини, які він бачив і запам’ятав.

Малювання (drawing) – це графічне відтворення суб’єктивного образу, який зберігається в пам'яті джерела. Малювання як засіб матеріалізації сліду пам'яті є тактичним прийомом, який використовується в слідчих діях (detective actions) для отримання інформації від людей. Мальовані портрети – це суб’єктивні портрети. Вони не тотожні (they are not identical), а лише подібні до реального вигляду людини, що розшукується (who is in search).

Композиція з допомогою фотографій полягає в тому, що в процесі допиту (in the process of interrogation) джерелу пред’являють серію звичайних фотографій і пропонують вибрати ті з них, на яких будь-яка з ознак зовнішності схожа на запам’ятовані ознаки (memorized signs). Слідчий або спеціаліст вирізує з фотографій вказані і відібрані ознаки (chosen signs) зовнішності і наклеює їх на аркуші паперу. Прогалини між ознаками ретушуються (gaps between signs are retouched). Складений таким способом портрет дістав назву фоторобота.

Композиція за допомогою підсумування малюнків – найефективніший спосіб відтворення і закріплення ідеальних відображень. Сутність складання суб’єктивного портрета полягає в тому, що джерело (source) під час допиту вибирає з мальованих елементів зовнішності ті, які він запам’ятав як схожі (similar), а спеціаліст конструює з них портрет.

Словесний портрет (verbal portrait) – це система опису зовнішності людини з використанням спеціальної термінології. Опис зовнішності здійснюється з верху до низу, у двох положеннях обличчя особи (in two positions of the face). Кожна ознака зовнішності характеризується розміром, формою, положенням відносно інших частин тіла.

Найчастішим засобом формування суб’єктивного портрета розшукуваної особи є використання комп’ютерної програми (the use of computer program) та засобів комп’ютерної графіки (means of computer graphics) з метою побудови фото композиційних портретів зі слів очевидців. Таким способом виготовляється комп’ютерний фоторобот.

Ось чому, дуже важливими є основні ознаки кримінологічної характеристики особи злочинця: соціально-демографічні, кримінально-правові, соціальні ролі й статуси, морально-психологічні властивості й особливості, ціннісні орієнтації, сукупність ознак, що утворюють структуру особи злочинця.

Література:

1. Джужа О.М. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / О.М. Джужа, Є.М. Моісеєв, В.В. Василевич.– К.: Атіка, 2003. – 400с.

2. Лісовий А.С. Судова медицина. Підручник. Вид. 2-ге, доп. та перероб. / А.С. Лісовий, Л.Л. Голубович, П.Л. Голубович. – К.: Атіка, 2003. – 512с. [+32 іл.].

3. Англо-український юридичний словник / За ред. Л.І. Шевченко. – М. Рус. яз.; К.: Арій, 2007. – 552 с.