Савчук К.Ю.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Фразеологічні одиниці мови як носії національно-культурного досвіду нації

(на прикладі американських фразеологічних одиниць)

Розгляд фразеологічного складу мови, як головного носія культури, традицій, історії безсумнівно є перспективним напрямком розвитку лінгвістичної науки, що дозволяє краще розуміти представників інших культур.

Фразеологічні одиниці є найбільш маркованим, з точки зору національно-культурної специфіки, пластом мови. Вони передають від покоління до покоління культурний досвід нації.

Значимість змісту та образів фразеологічних одиниць підтверджується їх закріпленістю у словарному складі мови, не дивлячись на їхню нерегулярну природу. Вони у найбільш зжатій формі представляють основний зміст культури, який за їх допомоги транслюються у культурний досвід нових поколінь. Кожен фразеологізм не тільки відображає культурно значиму інформацію, риси культурно-національного світобачення та світорозуміння, але і формує їх, вносячи свій вклад у загальну мовну картину культури [2, с. 74-75].

В.Г. Гак розмежовує національну та культурну специфіку фразеологізмів. Національна специфіка визначається двома факторами: об’єктивний, який властивий тільки певному народові та суб’єктивний, який характеризується самовільним вибором мовних засобів у різних мовах для вираження одних і тих самих явищ. Культурна специфіка зумовлюється елементами матеріальної чи духовної культури певного суспільства, його історією, звичаями, природними та географічними особливостями.

Знайомство із фразеологічним фондом будь-якої мови розкриває багато цікавих, типових та характерних сторін національної культури та побуту. Фразеологічні одиниці надають опис навіть самих неочікуваних та маловідомих рис цього народу, тим самим надаючи більш повніше та точніше уявлення про життя цього народу, суспільство, цінності, які панують у ньому, про розвиток духовної та матеріальної культури.

Як зазначає В.Н. Телія “Система образів, яка закріплена у фразеологічному складі мови, слугує нішою для кумуляції світобачення та пов’язана із матеріальною, соціальною або духовною культурою певної мовної спільноти, а тому може розкривати її культурно-національний досвід та традиції ” [3, с. 215].

Американська нація багато у чому унікальна, оскільки вона склалась не на основі етносу, а на основі територіальної єдності та єдності поглядів. Не дивлячись на уявлення про американську націю, як про плавильний котел, який об’єднав в один сплав людей різних рас та національностей із багатьох країн світу, не можна не враховувати той факт, що американська нація формувалась в умовах домінування англосаксонської протестантської культури.

Проте, не дивлячись на те, що американська нація таки формувалась в умовах домінування англосаксонської протестантської культури, існують фразеологічні одиниці, які є суто американського походження, які не мають схожості із англійськими фразеологічними одиницями та є унікальними носіями історії та розвитку американської нації, оскільки не мають подібних аналогів у інших мовах.

Такі фразеологізми, перш за все, пов’язані із заселенням американського континенту (first planter – any of those who planted the earliest British colonies in the present US; first goer – one who goes into a new community first; first father – an early emigrant to America) та відображають сприйняття поселенців самих себе, де вони бачать себе засновниками нового світу та нового суспільства (new ground / land – land which has just been cleared for cultivation), як суспільства, у якому будуть суворо дотримуватись високої моральності та біблейських законів (prudential affairs – the business and administrative affairs of a colonial town requiring the exercise of prudence and discretion in their management).

До суто американських фразеологічних одиниць належать також такі, що зображають війну американської нації за свою незалежність (king’s men – one who supported the English cause at the time of the American revolution; liberty men – during the American revolution, one who was loyal to the cause of the colonists); становлення нової американської нації, розуміння власної ідентичності та усвідомлення себе громадянами США (this country – our country).

Цікавою, на наш погляд, також є фразеологічна одиниця talk United States – to speak like an American, to speak with an American accent, у якій відображається погляд носіїв мови на свій національний характер та політику уряду, де акцентуються такі якості, як прямолінійність, бажання відстоювати свою точку зору, говорити конкретно по справі та звісно ж демократичність висловлювання.

Отже, у фразеологічних одиницях відображається бачення світу, національна культура, традиції та звичаї певного народу.

Ми вважаємо, що фразеологізми – це благодатне підґрунтя для дослідження мови й культури, оскільки вони відображають у своїй семантиці тривалий процес розвитку культури народу, фіксують та передають від покоління до покоління культурні настанови певного суспільства.

Перспективним напрямком дослідження цього питання може стати докладніше вивчення американських фразеологічних одиниць у семантико-когнітивному аспекті.

Література:

1. Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов / В.Г. Гак // Фразеология в контексте культуры: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Телия. – М.: Языки русской культуры, 1999. – С. 260-265.

2. Маслова В.А. Лингвокультурология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Маслова. – М.: Академия, 2001. – 208с.

3. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантические, прагматические и лингвокультурологические аспекты. М.: Школа «Языки русской культуры», 1996. – 288 с.