Право/2.Административное и финансовое право.

 

Шмагун Оксана Сергіївна

студентка IV курсу, юридичний факультет

Міжрегіональна фінансово-юридична академія, м. Ірпінь

Адміністративна відповідальність неповнолітніх: проблеми та шляхи подолання злочинності

 

         Ті зміни, що зараз відбуваються у нашому суспільстві у різних сферах (соціальній, економічній, моральній та ін.) стимулюють зміни у відношеннях сімей. Усе більше стає родин, що не здатні забезпечити та виховати повноцінне покоління. Має місце так зване „соціальне сирітство”, тобто сирітство при живих батьках. Усе більше дітей внаслідок падіння рівня життя, втраті моральних цінностей найчастіше „витісняються” на вулицю, наслідком чого є небачене зростання протиправних вчинків, що скоюються неповнолітніми. Дане питання і є об’єктом мого дослідження.

        Проблема боротьби з протиправною поведінкою неповнолітніх привертала увагу науковців вони були висвітлені у  численних працях видатних вчених-адміністративістів, як: С.Ф.Константінов,  Я.Ю. Шевченко, Я. М. Квітка,  Д.М. Бахрах, М.І. Ветров, І.О. Галаган, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, І.К. Ігошев, А.П. Клюшніченко, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць, В.С. Анджиєвський,А.Т. Комзюк, В.К. Колпаков, Д.М. Лук’янець, М.П. Легецький, Б.М. Лазарев, Н.М. Мироненко, Г.М. Міньковський, О.І. Остапенко, О.П.Рябченко, В.П.Столбовий, М.С. Студенікіна, Ю.О. Тихомиров, О.М. Якуба та інших.

       На основі аналізу матеріалів слід звернути увагу на те, що протиправна поведінка неповнолітніх у більшості випадків є наслідком недбалого виконання батьками своїх обов’язків по вихованню дітей або ж неправомірних дій саме батьків або осіб, що їх замінюють. Виховання дітей і піклування про них – основний обов’язок громадян України. У відповідності до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття [1, ст.1].

      Слід розглянути такі проблемні питання щодо притягнення неповнолітніх до  адміністративної:

- відсутність в органах внутрішніх справ інформаційного забезпечення на основі застосування сучасних комп’ютерних програм та технічного оснащення. Найгіршою є аналогічна ситуація у віддалених селах та селищах. Отже, вирішити дану проблему я пропоную за рахунок виділення бюджетних коштів на забезпечення цих потреб. А також проведення контролю за цільовим використанням цих коштів.

- правильне застосування норм законодавства щодо кваліфікації правопорушень, що скоєні неповнолітніми. Попереднє слідство та судовий розгляд справ відносно неповнолітніх потребує від слідчих, суддів особливої уваги, пильності, професіоналізму, щоб забезпечити не тільки всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи, але також і забезпечити виховний вплив на порушника на всіх стадіях процесу. Часто трапляються помилки. Отже, вирішити дану проблему я пропоную за рахунок постійного підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ.

- зростання злочинності неповнолітніх на фоні загальної злочинності в Україні. Ці два фактори тісно пов’язані між собою, адже особи зазначеної вікової категорії стають суб’єктами злочинності під впливом старших. Це зокрема втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Дане питання регламентується Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність  за  втягнення  неповнолітніх  у злочинну та іншу антигромадську діяльність» [2,ст.1].
- в наш час великої поширеності набуває проблема омолодження злочинності. Безумовно цьому сприяють політичні та економічні негаразди, що склалися в нашій країні. Становище дитини у сім’ї також відіграє тут роль, це означає, що молодь чогось потребує і тому іде на злочин.
- нерідко працівники правоохоронних органів обмежуються лише поверхневим вивченням даних статистики, без ретельного дослідження причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми, без встановлення причинного зв’язку між ними.
- проблемою також є робота з умовно засудженими неповнолітніми. Постає питання як переконати їх більше не робити правопорушень? Тому правоохоронними органами здійснюється профілактика наркоманії, алкоголізму. Поряд із злочинами, вчинюваними неповнолітніми дуже часто трапляється вживання ними спиртних напоїв, наркотичних і токсичних речовин.
- низький рівень сприйняття високих духовних цінностей неповнолітніми. Це є проявом низької культури. Дане питання вимагає підняття неповнолітнього до вищих проявів людського духу – сприйняття й розуміння краси, справжніх духовних цінностей життя. Цю роль може виконати релігійне виховання молоді. Культуру слід прививати особі з самого дитинства [3,ст.45].
- відсутність морального виховання неповнолітніх. Тому зокрема батьки та педагогічні колективи повинні ще з малечку формувати у неповнолітнього стійку життєву позицію, що потім проявляється у його ставленні до себе, своїх дій. Усвідомлення себе як особистості сприяє виробленню такої позиції щодо інших людей.
- відсутність естетичного виховання серед сучасної молоді, відчуття у них прекрасного, адже це і є головний шлях до духовного розвитку особистості.
- проблемою є також реабілітація неповнолітніх, що звільнилися з місць позбавлення волі.
        Отже, розглянувши ці проблеми слід зробити висновок, що адміністративна відповідальність неповнолітніх є питанням і досі не повністю дослідженим, ще не має однозначних варіантів її вирішення. Слід займатися підготовкою неповнолітніх до сімейного життя. Подоланню асоціальної поведінки значною мірою може сприяти трудове виховання. Соціалізація особистості проявляється в ставленні правопорушника до суспільства і через суспільно корисну працю.
        Що може утримати неповнолітнього від вчинення злочину: страх перед покаранням чи все ж таки почуття сорому за скоєне, що є  недопустимим через призму моральності? Вирішити це питання можна застосовуючи заходи впливу, спрямовані на моральне виховання правопорушника. Метою виховних зусиль повинен бути розвиток поняття відповідальності не стільки перед законом, скільки перед кожною людиною, яка страждає від чиїхось несправедливих і неправомірних вчинків.

 

                                   Література:

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zaкon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0 %BA/96-%D0%B2%D1%80/page;

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність  за  втягнення  неповнолітніх  у злочинну та іншу антигромадську діяльність» – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-83;
3. Право України, 1999, № 10.