Мелікова Л., Гайсонюк Н.

Значення та складові індивідуальної моделі світу

В процесі життєвого функціонування кожна людина розробляє власну унікальну модель світу, що формується з комбінації генетично обумовлених чинників і його особистого досвіду.

Ця тема є завжди актуальною, оскільки головною причиною конфліктів між людьми, непорозумінь і взаємних образ є саме відмінності в моделях світу і нездатність усвідомлення й прийняття цього факту.

Проблемою формування та усвідомлення моделей світу та їхнього впливу на особистість займалися: Р. Бендлер, Дж. Гриндер, Р. Ділтс, Г. Олдер, Д. Гордон, Б. Хезер, І. А. Голубовська та ін..

Модель світу - це те, як людина бачить світ, те, як її свідомість цей світ відображає. Світ величезний і незбагненний, і наша свідомість не в змозі вмістити та осмислити його. Тож вона вибудовує зручну схему зовнішнього світу, яка дозволяє людині існувати і виживати. Ця схема, або модель, дуже неповна і приблизна. Її можна порівняти зі здатністю бачити, залежною від узгодженої роботи очей і мозку людини. Так приміром, очі сприймають світлові хвилі певного діапазону, інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання вони вже нерозрізняють. Але тих хвиль, які око сприймає, вистачає для створення загальної картини, що дає людині можливість орієнтуватися в просторі [2,4].

"Модель" включає усі переживання і всі узагальнення, що відносяться до цих переживань, а також усі правила, за якими застосовуються ці узагальнення. Для конструювання напрочуд складної моделі світу, що містить всю суму досвіду людини і висновків, які вона отримала в результаті його осмислення. Деякі частини цієї моделі зазнають певних змін в міру її фізіологічного розвитку і відповідно до нового досвіду, тоді як інші частини цієї моделі залишаються ригідними і незмінними [3].

Індивідуальне розуміння світу грунтується саме на такій моделі. Суб'єктивна модель світу має практичну та теоретичну складові частини. Практична частина моделі відображає індивідуальний досвід сприйняття світу, набутий людиною за час життя. Це "освоєна територія". Теоретична частина моделі служить "прогнозом-припущенням-допущенням", тобто уявним розширенням, що дозволяє людині впускати у свою свідомість щось нове і пов'язувати в одне всі її частини з уже існуючою індивідуальною картиною світу [1, с.120].

Враховуючи, що сприйняття світу в кожної людини вибудовується суто індивідуально (фізіологічно) і особистісно (психологічно), можемо дійти висновку про те, що розуміння чого-небудь людиною є суто суб'єктивним і завжди в тій чи іншій мірі відмінно від розуміння тієї ж ситуацуії іншою людиною [4].

Не існує двох однакових моделей світу. Дані тисяч експериментів з вивчення сприйняття і його відмінностей у різних індивідів свідчать про те, що існують значні відмінності між усіма людськими істотами на нейрофізіологічному рівні. Якщо, наприклад, ми запропонуємо групі досліджуваних шнур, і попросимо їх знайти такий самий серед пред'явлених 20 шнурів рівної довжини, то деякі з випробовуваних постійно вказуватимуть на шнур, значно більшої довжини, ніж той, який їм показували спочатку [3]. Те ж відбувається при ідентифікації кольорів, відстаней, звукових тонів, тощо. Зрозуміло, що образи нашого сприйняття досить близькі один до одного, щоб погодитися з твердженням про те, що на заході хмари червоно-помаранчеві. Проте залишається фактом і те, що в нашому сприйнятті відтінків кольору існують і деякі відмінності

Звичайно, між моделями світу існують не лише відмінності. Існує і безліч схожостей, частково обумовлених подібними умовами виховання в специфічному соціальному середовищі. Наприклад, діти, які виховувалися в аристократичних сім′ях будуть мати схожі уявлення світу, погляди, упередження, це говорить вже про деяку схожість їх моделей сприйняття. Отже, усі ми розробляємо свої власні і унікальні моделі світу [3, с.5−6].

Кожен з нас є носієм унікальної моделі світу яку протягом життя розробив наш досвід лише для нас. Ця модель складається з усіх відчуттів, які ми випробували, і узагальнень, які ми про них зробили. Саме з цією моделлю порівнюється і корелюється "вся сенсорна інформація, яка підходить до цієї моделі, "викликає почуття", тоді як абсолютно нова або така, що суперечить цій моделі сенсорна інформація "не викликає почуттів".

Отже, важливим є дослідження особистісної моделі, оскільки вона визначає стереотипи реакцій і поведінки людини, визначає відношення до світу і подій, що відбуваються. Проте, далеко не всі програми, особливо записані в модель світу в дитинстві або ранньому дитинстві, є адекватними, саме тому слід досліджувати цю тематику, щоб не потрапити в пастку своєї власної моделі.

Список літератури:

1. Гришаева Л.И. Можно ли исчислить параметры картины мира как формы его репрезентации? // Проблемы представления (репрезентации) в языке. Типы и форматы знаний. – М.: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2007. – 170с.

2. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Современный когнитивный подход к категории “образ мира” // Вопросы философии. –2002. – № 8. – 124с.

3. Гордон Д. Терапевтические метафоры. – СПб., 1995.– 196с.

4. Бендлер Р., Гриндер Д. Рефрейминг: ориентация личности с помощью речевых стратегий. Пер. с англ. Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. −256 с.