Кухар Н.А.

Науковий керівник к.е.н., доцент Мулик Т.О.

Вінницький національний аграрний університет

 

Власний капітал сільськогосподарських підприємств: значення та організація його аналізу

 

         У сучасних умовах перехід України до ринкової економіки, поглиблення інтеграційних процесів зумовили появу нових форм господарювання зокрема в аграрному секторі. Процес реорганізації аграрних підприємств передбачає трансформацію економічних відносин у сфері власності. В системі бухгалтерського обліку та аналізу власність виражена поняттям «власний капітал».

Ефективність управління підприємством пов’язана із вчасним прийняттям фінансових рішень, які безпосередньо ґрунтуються на основі результатів проведеного аналізу власного капіталу. Дослідження визначення даної категорії доводить, що серед науковців немає єдиної точки зору щодо визначення поняття «власний капітал». Тому актуальним у цьому питанні є вирішення проблем, пов’язаних із визначенням самого поняття «власний капітал», його функцій, значення в загальному капіталі та організація аналізу в сільськогосподарських підприємствах.

На нашу думку, поняття власний капітал необхідно розглядати двобічно. З одного боку власний капітал – це засоби у їх грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестовані у формування активів підприємства. З іншого боку, в результаті ефективної діяльності підприємство отримує доходи у формі нерозподіленого прибутку, сум дооцінки необоротних активів, а також додатково вкладений капітал. Капітал має юридичне і економічне значення. Юридичне значення капіталу полягає передусім в тому, що його розмір визначає межі мінімальної матеріальної відповідальності, які суб’єкт господарювання має за своїми зобов’язаннями. Економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовження реальної господарської діяльності [3]. Розкриття сутності власного капіталу відображується у трьох найголовніших аспектах (рис.1.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Розкриття сутності власного капіталу у трьох аспектах

                                              

Більшість вчених подають класифікацію власного капіталу за складом. У результаті проведених досліджень ми прийшли до висновку, що це дещо односторонній підхід, і тому погоджуємось із запропонованою Спільник І. та Загородною О. класифікацією за основними ознаками (рис. 2) [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Складові власного капіталу за основними класифікаційними ознаками

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

·  самостійності і влади;

·  відповідальності та захисту прав кредиторів;

·  довготермінового кредитування;

·  фінансування ризику;

·  кредитоспроможності;

·  компенсації понесених збитків;

·  розподілу доходів і активів [4].

З метою забезпечення фінансової стабільності і фінансової безпеки підприємства для керівництва агробізнесу важливим завданням є прийняття управлінських рішень на основі проведеного аналізу власного капіталу. Проте, як свідчить досвід, більшість вітчизняних підприємств не проводять аналіз, вважаючи за непотрібне додатково витрачати  кошти і час. Але саме цей аналіз дає можливість визначити:

1)                 здійснити загальну оцінку складу і структури власного капіталу підприємства;

2)                 проаналізувати ефективність використання власного капіталу;

3)                 проаналізувати оборотність капіталу;

4)                 здійснити аналіз прибутковості власного капіталу;

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

-                    форма № 1 «Баланс підприємства»;

-                    форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

-                    форма № 3 «Звіт про власний капітал»;

-                    форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів» [1, с. 157-158].

Перший етап передбачає здійснення загальної оцінки складу та структури власного капіталу підприємства шляхом проведення горизонтального аналізу.

Горизонтальний аналіз визначає динаміку окремих складових капіталу, а вертикальний – їх структуру. Такі види аналізу лише констатують факти, не пояснюючи причин позитивних чи негативних змін, що відбулись на підприємстві. Порівняльний аналіз передбачає зіставлення показників з плановими, середньогалузевими, показниками конкурентів тощо.

Аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів використовують на наступних етапах аналізу, визначаючи ефективність використання власного капіталу, оборотність та прибутковість власного капіталу. Він ґрунтується на визначенні співвідношень різних абсолютних показників. Щодо власного капіталу ці показники можна поділити на групи: коефіцієнти фінансової стійкості, коефіцієнти оборотності та рентабельності капіталу [2].

Коефіцієнт автономії визначають так:

Кавт = ВК / ВБ,                                                                                                (1)

де Кавт – коефіцієнт автономії, ВК – власний капітал, ВБ – валюта балансу.

         Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховують наступним чином:

Коб. = ВР / ВКс.р.,                                                                                             (2)

де Коб. – коефіцієнт оборотності, ВР – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), ВКс.р. – середньорічна вартість власного капіталу. Обернений показник коефіцієнта оборотності капіталу – капіталомісткість:

Км = ВКс.р. / ВР.                                                                                              (3)

Також визначають тривалість обороту власного капіталу:

Тоб. = Д / Коб.,                                                                                                  (4)

де Д – кількість календарних днів в аналізованому періоді (рік – 360 днів, квартал – 90, місяць – 30).

Одним з найголовніших показників ефективності функціонування підприємства є рентабельність власного капіталу [1, 166]. Він показує величину прибутку, яку отримає підприємство на одиницю вартості власного капіталу і розраховується за формулою:

Рв.к. = ЧП / ВКс.р. • 100 %,                                                                              (5)

де Рв.к. – рентабельність власного капіталу, ЧП – чистий прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), ВКс.р. – середньорічна вартість власного капіталу.

Завершальний етап передбачає здійснення факторного аналізу власного капіталу для визначення впливу зміни основних факторів. Ми вважаємо, що для проведення даного виду аналізу, необхідно застосовувати найбільш розповсюджену факторну модель фірми «DuPont».

Рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, оборотності активів та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. В основі зазначеної схеми аналізу закладена така детермінована модель:

1)                 Рв.к. = ЧП / ВКс.р. = Рп. • Рвід. • Кзал.

2)                 Рп. = ЧП / ВР,

3)                 Рвід. = ВР / Активи,

4)                 Кзал. = ВБ / ВК.

Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можливе використання будь-яких прийомів елімінування. Ми використаємо один з найбільш простих – прийом абсолютних різниць. Для зручності розрахунку впливу чинників на коефіцієнт рентабельності власного капіталу побудуємо таблицю 1.

Таблиця 1

Зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу та факторних показників в динаміці

№ п/п

Показник

Базисний рік

Звітний рік

Відхилення

1

Рентабельність продажів

Рп1

Рп2

Рп2-Рп1

2

Оборотність активів (ресурсовіддача)

Рвід1

Рвід2

Рвід2-Рвід1

3

Коефіцієнт фінансової залежності

Кзал1

Кзал2

Кзал2-Кзал1

4

Рентабельність власного капіталу

Рвк1

Рвк2

Рвк2-Рвк1

 

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажів визначимо наступною формулою:

1)                 Р= DР • Р• К

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

2)                 Р= Р • DР• К

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

3)                 Р= Р • Р• DК

Висновки. В сучасних умовах управління власним капіталом в сфері агробізнесу ускладнене відсутністю визначеної законодавством методики проведення аналізу. Запропонований нами порядок проведення аналізу власного капіталу підприємства сприятиме підвищенню рівня фінансового управління у сфері формування і ефективного використання власних фінансових ресурсів, забезпеченню фінансової стійкості підприємства та зростанню рівня довіри інвесторів та кредиторів стосовно перспектив успішної співпраці.

 

Список використаної літератури:

1.                Андрєєва Г.І., Андрєєва В.А. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник / Г.І. Андрєєва, В.А. Андрєєва. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – 353 с.

2.                Воськало Н.М. Аналіз власного капіталу підприємства/ Н.М. Воськало // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – Серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». – 2012. – № 721 . – с. 73-77.

3.                Нужна О.А. Власний капітал сільськогосподарських підприємств: трактування, класифікація, структура / О.А. Нужна // Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». – 2012. – Випуск 9 (33). – Ч.2.

4.                Савченко О.С., Циган Р.М. Власний капітал – проблеми його визначення та формування / О.С. Савченко, Р.М. Циган // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. – 2011. – Вип. 38. – с. 127-131.

5.                Спільник І., Загородна О. Аналітичне забезпечення управління власним капіталом / І. Спільник, О. Загородна // Економічний аналіз. – 2011. – Випуск 9. – Ч.2. – с. 371-379.