ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ТУРИСТИЧНОГО РЕГІОНУ

Балахонова О.В.

Залучення інвестицій в даний час в реальний сектор економіки, до якого належить туризм і його обслуговуюча інфраструктура, є одним з найважливіших питань.

Інвестиції представляють собою всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається інший соціальний ефект. У більш широкому сенсі інвестиції – це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. Інвестиційна ситуація в Україні в цілому і в більшості її регіонів залишається несприятливою як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктур, інфляція є суттєвою перешкодою для припливу інвестицій.

Стабілізація та подальший розвиток економіки України неможливе без істотного поліпшення становища в інвестиційній сфері та створення сприятливих умов для підвищення інвестиційної активності господарюючих суб'єктів. Поліпшення інвестиційного клімату дозволить підприємствам активніше вкладати кошти в основний капітал, забезпечуючи модернізацію, реконструкцію і розширення виробництва.

Інвестиційний клімат – це сукупність політичних, соціокультурних, фінансово-економічних і організаційно-правових факторів, що визначають якість умов здійснення інвестиційної діяльності і ступінь можливих інвестиційних ризиків.

До основних факторів, що зумовлюють стан інвестиційного клімату в українській економіці, відносяться:

- політичні ризики, що характеризуються втручанням держави в економічне життя суспільства;

- нестійкість макроекономічної ситуації, залежність національної економіки від цін світового ринку;

- повільне зростання реального платоспроможного попиту населення внаслідок недостатніх темпів зростання реальних грошових доходів населення;

- нестабільність податкової системи і високий рівень оподаткування;

- нестабільність умов здійснення інвестиційної діяльності;

- недостатній розвиток ринкової інфраструктури;

- недостатня участь банківської системи у фінансуванні реального сектора економіки;

- низький рівень кваліфікації управлінських кадрів, що регулюють питання інвестиційної діяльності.

Інвестиційний клімат національної економіки може оцінюватися як сприятливий і несприятливий та змінюватися в напрямку його поліпшення або погіршення.

Основними напрямами державної інвестиційної політики є: створення сприятливого інвестиційного клімату; розробка та реалізація державних інвестиційних програм; розвиток національного інвестиційного законодавства; розвиток інфраструктури інвестиційного ринку; збільшення обсягів інвестицій, підвищення їх ефективності та поліпшення структури за рахунок зростання інноваційних інвестицій.

За останній час Україна здійснила значні заходи державного регулювання щодо розвитку та активізації інвестиційної діяльності. У їх числі заходи щодо:

- розвитку українського законодавства;

- вдосконаленню інформаційного забезпечення;

- поліпшенню податкового та митного регулювання;

- зниженню адміністративних бар'єрів по «дебюрократизації» економіки.

Основною умовою підвищення інвестиційної активності в туристській галузі є ефективно діюча інвестиційна політика на різних рівнях.

При розробці інвестиційної політики на місцях основну увагу необхідно приділяти розробці і прийняттю програм розвитку туризму. В якості головного завдання для будь-якої з місцевих програм доцільно ставити завдання – створення в місцевій освіті сучасного високоефективного і конкурентоспроможного туристського комплексу, що забезпечує, з одного боку, можливості для задоволення потреб населення регіону, українських та іноземних громадян в туристських послугах, а з іншого боку, поліпшення стану економіки місцевої освіти і зростання бюджетних доходів за рахунок припливу інвестицій, збільшення кількості робочих місць.

Для того, щоб зберегти туристську привабливість необхідні наступні дії:

- спробувати зберегти баланс між зростанням попиту і зростанням пропозиції;

- здійснювати планування розвитку туризму відповідно до принципів сталого розвитку;

- передбачати довгострокові інвестиції в сферу туризму;

- забезпечити наявність ясних державних стратегій розвитку туризму, гнучкості та оперативності в прийнятті рішень.

Механізмами просування України як туристського напрямку на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках є наступні види діяльності, реалізовані державою як на споживачів, так і на туристську індустрію:

- участь у найбільших міжнародних туристичних та інших виставках єдиним українським національним стендом із залученням органів виконавчої влади регіонів України;

- підтримка і консолідація профільної виставкової діяльності в Україні з метою створення на вітчизняному туристичному ринку однієї з найбільших світових туристичних виставок;

- некомерційне рекламне просування українського туристичного продукту з метою збільшення в'їзного та внутрішнього туристського потоку і створення сприятливого іміджу України;

- підготовка некомерційної рекламно-інформаційної друкованої та іншої продукції для розповсюдження її на найбільших міжнародних туристичних виставках і через українські закордонні представництва, в тому числі через представництва, створювані при національному органі виконавчої влади у сфері туризму;

- поширення інформації про Україну як про привабливий туристському напрям в глобальній мережі Інтернет;

- проведення інших акцій, наприклад, інформаційна підтримка фестивалів та дієвих заходів, що проводяться в країні, презентації нових українських туристських напрямків за кордоном, організація інфотурів для зарубіжних і вітчизняних ЗМІ, проведення великих міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів на базі двостороннього та багатостороннього міжнародного співробітництва, а також співпраці з найбільшими міжурядовими організаціями.

Необхідно відзначити, що інвестування в підприємства готельної галузі мають істотне значення в розробці інвестиційних програм сфери туризму.

До найбільш значущих проблем, що вимагають пильної уваги і серйозного підходу до їх вирішення, відносяться недостатній розвиток туристської інфраструктури і відсутність, за рідкісним винятком, практики створення регіонами України сприятливих умов для інвестицій при будівництві засобів розміщення та інших об'єктів туристського використання.

В даний час у нашій країні значна частина матеріальної бази туризму потребує оновлення, так як близько половини готелів в нашій країні ставляться до некатегорійних.

Брак місць у готелях туристичного класу негативно впливає на розвиток в'їзного та внутрішнього туризму. Це істотно здорожує пакет послуг, пропонований туристам при їх подорожі в Україну.

В умовах фінансової кризи у багатьох регіонах спостерігається скасування частини проектів з будівництва готелів. Тим не менш, можна відзначити про інтерес з боку інвесторів з реалізації проектів будівництва 2-х і 3-х зіркових готелів, а також, так званих, міні-готелів в Одесі. Дані категорії готелів користуються високим попитом, а, крім того, як відзначають експерти, інвестори зацікавлені в них, оскільки ці готелі приносять значно більший прибуток, ніж готелі більш високого рівня, так як в їх будівництво вкладаються значно менші кошти.

Разом з тим пропозиції щодо розвитку туристської інфраструктури не можуть обмежуватися тільки створенням нового і реконструкцією існуючого готельного фонду. Слід зазначити важливість комплексного розвитку туристської інфраструктури, що включає в себе не тільки широкомасштабне будівництво нових засобів розміщення, а й супутню інфраструктуру (транспорт, підприємства харчування, індустрії розваг, об'єкти туристського показу і ін.) Розміщення новозведених туристських комплексів має враховувати як параметри туристського попиту за видами туризму, так і характер туристського пропозиції – наявність туристичних ресурсів, умов для кадрового забезпечення, відповідно до екологічних вимог і економічною доцільністю.

Також в даний здійснюються такі великі проекти як: розвиток аеропорту «Одеса»; будівництво та реконструкція термінальних комплексів в морському порту Одеси; будівництво міжнародних готельних комплексів в центральній частині міста. Реалізація даних проектів вкрай важлива для розвитку регіону в цілому.

Таким чином, створення необхідних умов з боку держави, а також вливання інвестиційних коштів у різні галузі допоможуть поліпшити інвестиційну привабливість, що, безсумнівно, підвищить конкурентоспроможність регіонів України у сфері туризму.