Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Доц., к.е.н. Леонт`єва Ю. Ю; Панібратець Д. Д.

Харківський Національний Університет міського господарства ім. А. Н. Бекетова

Основоположні характеристики конкурентоспроможності підприємств туріндустрії

Проблема конкурентоспроможності продукції за останнє десятиліття в Україні стала однією з найбільш обговорюваних, вона є досить актуальною, саме тому існує необхідність її всебічного дослідження. Конкурентоспроможність продукції є одним з головних чинників, який визначає успіх ринкової діяльності товаровиробників. Забезпечення конкурентоспроможності та її підвищення належить до найбільш пріоритетних цілей виробників. Конкурентоспроможність підприємства – це його комплексна порівняльна характеристика, яка відбиває ступінь переваг над підприємствами-конкурентами по сукупності оціночних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу.

Проблему конкурентоспроможності підприємств досліджували різні вчені. Одними з них є Ю. Гарачук, О. Ксотуєв, М. Макаренко, І. Ансофф, Г. Багієва, Ф. Котлер, Ж. Ламбен тощо [1, с.35-44].

Поняття конкурентоспроможності інтерпритується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян. Для більш широкого розуміння поняття «конкурентоспроможності», розглянемо як цю категорію бачили видатні науковці (табл.) [2].

Розглянувши дані визначення, можливо зробити власну трактовку категорії наступним чином: конкурентоспроможність – це рівень показників і властивостей, наданих послуг, що дозволяє витримати суперництво з іншими аналогічними підприємствами на даному ринку в певний момент часу. Таке розуміння виходить з того, що конкуренція – це суперництво економічних суб'єктів, зацікавлених в досягненні поставленої мети та сама здатність підприємства знаходитися на ринку.

Конкурентоспроможність (взагалі), як соціально-економічна категорія – це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг.

Таблиця

Визначення категорії «конкурентоспроможність»

Катего-рія	Трактовка поняття «конкурентоспроможність»	Автор
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ	реальна і потенційна можливості підприємств в існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, які за ціновими і нецінових характеристиках більш привабливі для споживача, ніж товари їх конкурентів	Дурович А.П.
	здатність продукції, виробленої яким підприємством, протистояти на вільному внутрішньому або зовнішньому ринках аналогічної продукції того ж або близького призначення, що випускається іншими підприємствами	Нурмаганбе-тов К.Р.
	здатність протистояти на ринку іншим виробникам і постачальникам аналогічних послуг (конкурентам) як за ступенем задоволення своїми послугами конкретної суспільної потреби, так і по ефективності виробничої діяльності	Кіперман Г.Я.
	здатність підприємства випускати конкурентоспроможні послуги, перевага фірми по відношенню до інших фірм даної галузі всередині країни і за її межами	Фатхутдінов Р.А.
	здатність країни або підприємства продавати свої товари	М. Эрліха и Дж. Хайна
	являє собою складне багаторівневе поняття, аналіз і оцінку якого необхідно найтіснішим чином пов'язувати з конкретним конкурентним	Гельвановський М., Жековська В., Трофімов И.
	здатність певного об'єкта або суб'єкта перевершити конкурентів в заданих умовах	Спірідонов І.А.

З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

- самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються);

- один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);

- колективу з колективом;

- послуг даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність підприємства – можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

Також треба звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає у тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на випуску окремих видів послуг, порівнюючи їх з закордонними аналогами, не завжди кращими, стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту – радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його послуг – це стабільне місце їх на світовому ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода [3].

Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти, перенести центр ваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

Тільки в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої послуг.

З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

- конкурентоспроможність персоналу;

- конкурентоспроможність підприємства;

- конкурентоспроможність послуг (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу. В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Література:

1. Марцин В.С. Механізм забезпечення конкурентоспроможності товару та показники її оцінки // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1 (79). – С. 4-7.

2. Смолій В. А., Федорченко В. К., Цибух В. І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / Передмова В.М. Литвина. — К. : Видавничий Дім "Слово", 2006. – 372 с.

3. Гаврилюк С. П. Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг: : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.02. «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Гаврилюк С. П. – К., 2001. – 20 с.