УДК 351.82 : 316.3

Сімак Сергій Васильович,

к.держ.упр., доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування Академії муніципального управління

ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОГО ТА ПРИВАТНОГО СЕКТОРІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФРАСТРУКТУРНОЇ СФЕРИ

Основним мотивом, який спонукає державу до взаємодії з приватним сектором є обмежені бюджетні кошти і, в той же час, нагальна необхідність розширювати інвестиційну діяльність, зокрема інвестицій в інфраструктуру, що є поштовхом до економічного розвитку. Обмежений характер державних видатків підтверджується багатьма дослідженнями з питань визначення оптимальної частки бюджетних витрат у ВВП та впливу даного показника на темпи економічного розвитку [1]. Так, російським вченим В. Якуніним доведено, що збільшення державних витрат до певної межі позитивно впливає на економічне зростання, але після її перевищення починає його стримувати [8]. Він робить висновок, що найвищі темпи економічного зростання майже у всіх країнах світу забезпечувались тоді, коли рівень державних витрат був низьким, і знижувались у міру його підвищення.

Розвинута сучасна інфраструктура, яка відповідатиме вимогам переходу до постіндустріального суспільства, забезпечить сталу динаміку та якісні параметри економічного зростання нашої країни. Результатом існування такої інфраструктури стане виготовлення продукції та послуг, здатної задовольнити запити ринку, і підвищення конкурентоспроможності України за рахунок покращення якості та зниження собівартості товарів та послуг.

Традиційно функція щодо фінансування інвестицій в інфраструктуру в Україні належала державі. Економічне обґрунтування державного фінансування полягало в тому, що така інфраструктура є необхідною передумовою формування якісно нової інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України. Оновлена інфраструктура стимулює конкуренцію і, як було вище зазначено, створює умови для виготовлення якісних товарів і послуг, конкурентоспроможних на міжнародному ринку. У той самий час, існування низки проблемних питань, пов’язаних з нестачею необхідних у повній мірі бюджетних коштів, необхідних для розширення та модернізації інфраструктури, низькою результативністю проектування й розподілу бюджетних інвестицій, забезпеченням цільового використання державних інвестицій, розпорошеністю пріоритетів державного інвестування, інституціональною неспроможністю державних органів влади ефективно управляти інвестиційними проектами, призводять до необхідності переглянути функції держави в процесі реалізації інфраструктурних проектів. Серед негативних чинників неповного використання можливостей нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки зазначено неефективне і безсистемне використання амортизаційних відрахувань, спрямування інвестиційного потенціалу на цілі поточного споживання, розпорошування інвестиційних бюджетних ресурсів.

Крім того, згідно з науковими дослідженням [7], рівень державних витрат в Україні на сьогодні є близьким або перевищує пороговий рівень країни на сучасному етапі економічного розвитку, що, у свою чергу, призвело до суттєвого зниження темпів економічного зростання. Отже, подальше збільшення бюджетних витрат є неможливим.

Таким чином, існування двох проблем, а саме обмеженість державного бюджету та неефективне використання державних інвестицій, стримує можливість розширення та оновлення інфраструктури в Україні. У порівнянні з країнами з перехідною економікою та країнами з низьким та середнім рівнем доходів, в Україні частка державних інвестицій у ВВП є нижчою. Між тим, на думку, С. Буковинського, ключовою проблемою є неефективність використання державних інвестицій. Він зазначає, що недостатня результативність державних програм призводить до розпорошування коштів та недофінансування затверджених програм. Його думка підтверджується перевірками правильності та результативності витрачання бюджетних коштів, які показують значні порушення на стадії планування, виділення, спрямування та витрачання бюджетних коштів, а також їх неефективного використання. Так в ході перевірки Рахунковою палатою Автономної Республіки Крим використання наданих з державного бюджету субвенцій на виконання інвестиційних проектів на розвиток соціальної інфраструктури було виявлено, що такі субвенції надавались із значними порушеннями вимог бюджетного законодавства. Основними проблемами ефективного використання субвенцій є відсутність опрацьованих інвестиційних програм і проектів розвитку соціальної інфраструктури, а також гарантій щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію об’єктів, на які спрямовані кошти субвенції [2].

Таким чином, забезпечення якісного економічного зростання України на основі посилення інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку потребує створення інфраструктури у секторах економіки, яка відповідатиме вимогам переходу до постіндустріального суспільства. В умовах обмеженості бюджетних коштів та неефективного використання державних інвестицій на зазначені цілі, актуальним стає розробка та втілення у практику нового механізму реалізації інфраструктурних проектів. Таким механізмом має стати інвестиційне партнерство держави та бізнесу.