«Педагогічні науки» /  2. Проблеми підготовки фахівців

К.т.н. Дубініна О. М.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

До питання необхідності та актуальності формування математичної культури майбутніх фахівців індустрії програмної продукції

Стратегічним напрямом розвитку держави Україна на етапі глобалізаційних процесів інтеграції країни в європейський освітньо - культурний та інформаційний простір обумовлює актуальність дослідження. Саме зараз держава Україна визнала першочерговість розвитку програмної інженерії в країні. Про це свідчать нещодавно прийняті закони «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [1] та «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» [2].

Щорічно українські ВНЗ випускають близько 16 тис. фахівців у сфері ІТ. За даними Міністерства освіти і науки України, підготовка кадрів для ІТ - сфери здійснюється в 148 вищих навчальних закладах. За даними дослідження Exploring Ukraine IT Outsourcing Industry 2012, Україна займає четверте місце у світі по кількості ІТ - спеціалістів після США, Росії та Індії [3]. Уряд країни підтримує зростання кількості таких фахівців, оскільки, по-перше, в Україні існують усі необхідні передумови для більш повної реалізації потенціалу індустрії програмної продукції: високий освітній рівень людських ресурсів, певний досвід ІТ - аутсорсингу, вигідне географічне положення країни і т. ін., а по-друге, тому, що індустрія програмної продукції - несировинна галузь економіки та задля прискорення її розвитку не потрібно залучати великі обсяги інвестицій та значні матеріальні ресурси, про що йдеться в «Концепції державної цільової науково-технічної та економічної програми розвитку індустрії програмної продукції України на 2012-2014 роки» [4].

Інформаційні технології - ключова область на ринку праці в Україні. Найбільш затребуваними є фахівці з розробки програмного забезпечення, при цьому вони потрібні не лише в суто професійній області, але і на ринку праці в цілому. Про це йдеться в звіті Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації, за 2012 рік [5].

Невпинний розвиток суспільства, зростаючі вимоги ринку праці потребують підвищення якості освіти. На перше місце виходять апробація та впровадження інноваційних педагогічних систем з широким використанням найсучасніших інформаційних технологій, , про що йдеться у Національній доктрині розвитку освіти, законі України «Про освіту» [6] та «Про вищу освіту» [7] задля забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

Питання необхідності та актуальності формування математичної культури майбутніх фахівців за напрямом підготовки «програмна інженерія» постає гостро та наполегливо в світі нещодавно прийнятої « Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року » [8], де визначений стратегічний напрям переходу освіти «від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян». А це не просте завдання можливо вирішити тільки через соціалізовану та культурну людину.

Математична ж культура є вагомою складовою загальнолюдської культури. Вона – випробуваний століттями засіб інтелектуального розвитку в умовах масової професійної освіти. Особливої ваги вона набуває для студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних технічних закладів, як запорука їх успішної подальшої трудової діяльності та реалізації творчого потенціалу. Математична культура студентів, які навчаються за напрямом підготовки «програмна інженерія» є одночасно і умовою успішної професійної підготовки і результатом останньої. Це випливає з того, що фундаментом програмної інженерії є комп’ютинг, який є унікальним поєднанням парадигм математики, комп’ютерної науки та інженерії.

Цей факт пояснює інтерес науковців до проблеми підготовки фахівців за напрямом програмної інженерії. Специфіка викладання математичного циклу дисциплін в сучасних умовах у вищих навчальних закладах України знаходиться у центрі уваги таких вчених як О. В. Авраменко, М. І. Жалдак, В. В. Корольський, Т. Г. Крамаренко, Л. М. Лоповок, Л. І. Лутченко, В. В. Ретунська, Н. В. Рашевська, Р. Я. Ріжняк, С. О. Семеріков, Є. І. Скафа, К. І. Словак, Ю. В. Триус, В. П. Хмель, С. О. Шлянчак, С. В. Шокалюк та інших. На особливості підготовки фахівців з програмної інженерії в своїх дослідженнях вказують вчені та педагоги, серед яких: А. Т. Ашеров, Д. Бегерт, М. Бондаренко З. В. Дудар, T. Ковалюк, І. Б. Мендзебровський, Н. Мід, Т. Ю. Морозова, А. Орехов, Х. Саєдян, М. О. Сидоров, Д. В. Федасюк, В. І. Шеховцова, Д. Є. Щедролосьєв та інші. Аналізом специфіки завдань у галузі програмування і питанням професійних якостей програмістів у різний час займалися психологи і педагоги Ф. Брукс, Г. Вейнберг, Н. Вірт, Л. Гришко, Е. Дейкстра, С. Макконнелл, М. Смульсон, З. С. Сейдаметова, Р. В. Шаран, Б. Шнейдерман та інші. Про інтерес до питань філософії та методології різних аспектів математичної культури свідчать праці як вітчизняних науковців: В. Г. Бевз, А. В. Білюнас, Ю. А. Галайко, В. Я.В. Я. Ілляшенко, О. Б. Красножон, А. М Коломієць, В. П. Крижанівська, В. М. Кремінь, Т. В. Крилова, Є. О. Лодатко, Т. М. Марченко, С. А. Раков , В. І. Трофименко та інші; так і близького зарубіжжя, серед яких: З. С. Акманова, А. Л. Жохов, М. І. Жуков, В. М. Галинський, О. С. Гаркун, А. М. Кричевець, С. Ю. Кузьмін, О. А. Окунєва, В. Я. Пермінов, Ю. В. Позняк, В. В. Самохвал, В. О. Свєтлов, Л. М. Феофонова, Ю. К. Чернова, В. О. Шапошніков, Г. Г. Шваркова та інші.

Проте характер питання про визначення математичної культури має глибоке коріння, та був значущим для людства на протязі століть, через те, що математика є засобом та інструментом пізнання навколишнього світу. Обґрунтування цього питання знаходимо ще у філософських надбаннях Античності, таких мислителів, як Аристотель, Піфагор, Платон, Прокл, Сократ, Фалес та інші, у спадщині філософської думки Відродження та Нового часу, серед яких: Р. Декарт, В. Р. Гамільтон, И. Кант, Н. Кузанський, Г. Лейбніц, А. Шопенгауер та інші, а також новітній філософії, серед представників якої: Л. Віттенштейн, П. А. Флоренський, О. Шпенглєр та інші.

В тому, що проблеми визначення та формування математичної культури постійно турбують людство не має нічого дивного, оскільки на кожному витку свого розвитку математика, а разом із нею математична культура особистості набувають нових форм, при цьому трансформуючись таким чином, щоб надати людству подальшу можливість пізнавати всесвіт за допомогою математики.

Виходячи з інноваційних реалій, система підготовки фахівців, які навчаються за напрямом «програмна інженерія» потребує вдосконалення через переорієнтацію освітнього вектору таким чином, щоб надати можливість переходу майбутнім поколінням фахівців від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян. Це пов’язано з тим, що, по-перше, на фоні того, що галузь програмної інженерії стратегічно важлива для України і якісна підготовка фахівців в цій галузі фактично є основою її розвитку, спостерігається недостатня відповідність системи підготовки відповідних фахівців сучасним вимогам ринку праці. По-друге, проведення Україною інноваційної політики в економічній сфері вимагає обґрунтування нових підходів і технологій в освіті майбутніх ІТ - спеціалістів, в тому числі і математичній, на базі інтеграції традицій вітчизняної інженерно - технічної освіти з тими ретельно відібраними інноваціями, яких об'єктивно потребує економіка України, що розвивається. По-третє, в галузі програмної інженерії спостерігається дефіцит фахівців, які зберігають свою компетентність в умовах швидкого старіння науково-практичних відомостей в цій області при одночасній інформатизації, глобалізації та інтелектуалізації суспільства. Вирішення такого завдання можливе за рахунок оптимізації, модернізації та вдосконалення підготовки з дисциплін, які складають фундамент програмної інженерії, якими є дисципліни математичного циклу. По-четверте, на сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна вища математична освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх росту та специфікою використання в галузі програмної інженерії. При цьому студентам передається здебільшого частина знань, яка була здобута людством кілька століть тому. А для того, щоб майбутні спеціалісти мали змогу синтезувати та компетентно використовувати в своїй професійній діяльності вельми їм необхідну математику, потрібне підвищення загального рівню математичної культури, яка включає в себе безліч компонентів, без яких не може обійтись сучасний фахівець індустрії програмної продукції.

Література:

1. Закон України: «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки».

2. Закон України: «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» № 5450-VI від 16 жовтня 2012 року.

3. Exploring Ukraine IT Outsourcing Industry, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.slideshare.net / HI-TECH_Org_Ua / exploring – ukraine – it – outsourcing – industry - 2012.

4. Концепція державної цільової науково-технічної та економічної програми розвитку індустрії програмної продукції України на 2012-2014 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. itdev. org. ua .

5. Звіт про роботу національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації за 2012 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. nkrz. gov. ua.

6. Закон України: «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

7. Закон України: «Про вищу освіту». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

8. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. president. gov.ua / documents / 15828.html.