Голубова Ганна Василівна

Аспірант кафедри педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

 
Формування педагогічної обдарованості студентів 
вищих навчальних закладів
 

Розглядається проблема педагогічних умов формування педагогічної обдарованості студентів вищого навчального закладу.

Аналіз робіт та публікацій з проблеми обдарованості свідчить про актуальність та необхідність подальшого вивчення феномену педагогічної обдарованості та дослідження особливостей роботи з педагогічно обдарованими студентами в освітньо-виховному просторі вишу.

Проблемою обдарованості займались такі вчені, як В. Дружинін, В. Крутецький, З. Курлянд, М. Лейтес, О. Леонтьєв, О. Матюшкін, В. Моляко, Р. Хмелюк та ін.

Для перевірки дієвості педагогічних умов формування педагогічної обдарованості студентів в освітньо-виховному просторі вищого навчального закладу нами було теоретично розроблено та апробовано на практиці експериментальну модель.

Дана модель складалася з мети: сформувати педагогічну обдарованість студентів; вихідних положень, - а саме, інтегративного підходу до роботи з педагогічно обдарованими студентами в освітньо-виховному просторі вищого навчального закладу.

Інтегративний підхід передбачав створення системи інтегрованих, цілісних, взаємопов’язаних знань з різних галузей наук, поєднання однотипних частин і елементів змісту, форм і методів навчання в рамках освітньої системи, результатом якого є всебічний, цілісний розвиток особистості.

Дослідження структури педагогічної обдарованості дозволило виділити в ній такі компоненти, як-от: педагогічні здібності (комунікативні, організаторські, перцептивні, експресивні та емпатичні, рефлексивні, конструктивні, дидактичні (академічні)), педагогічна креативність, педагогічна спрямованість та інтелектуальні здібності.

Критеріями, що визначають рівень сформованості педагогічної обдарованості, виступили наступні:

1) регулятивно-емоційний із показниками: здатність швидко встановлювати контакти, здатність до швидкого переключення уваги, емпатійність, педагогічна спостережливість, педагогічне мислення, самооцінка;

2) творчо-дієвий з наступними показниками: рівень творчого потенціалу; оригінальність, гнучкість мислення; педагогічна уява;

3) мотиваційно-комунікативний із показниками: мотивація на професійно-педагогічну діяльність; комунікативність, комунікабельність в педагогічному спілкуванні; рівень суб’єктивного контролю, позиція в спілкуванні, об’єктивність;

4) когнітивно-логічний, де провідними показниками виступили: здатність до вирішення практичних інтелектуальних задач, встановлення логічних зв’язків у явищах і предметах, здатність до узагальнення та абстрагування, швидкість мислення.

Формування педагогічної обдарованості здійснювалося поетапно (три етапи: середовищно-створювальний, мотиваційно-настановчий, творчо-діяльнісний) внаслідок реалізації наступних педагогічних умов:

- створення педагогічно орієнтованого творчого середовища;

- стимулювання позитивної мотиваційної настанови на майбутню професійно-педагогічну діяльність студентів;

- залучення майбутніх учителів до творчої професійно-орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності.

У використанні інтегративного підходу важливе значення має поєднання традиційних (лекції, практичні заняття, рольові ігри, опитування, робота з підручником) та інтегративних (проблемні дискусії, педагогічний брейн-ринг, педагогічний КВК) форм реалізації педагогічних умов. Отже, методи, форми, засоби реалізації визначалися згідно вищезазначених педагогічних умов: для досягнення поставленої мети використовувалися лекції, які мали інтегративний характер, тобто об’єднували знання з різних предметів, семінари, практичні заняття, на яких для розвитку педагогічної обдарованості використовувались тренінги, завдання з розв’язання педагогічних ситуацій, що сприяли розвитку педагогічних здібностей, спрямованості та креативності; «педагогічний портфоліо студента», що дозволяв грамотно проаналізувати свою діяльність, узагальнити передовий педагогічний досвід, визначити напрям самоосвіти і який поєднував матеріали з участі студентів у конкурсах та олімпіадах, грамоти, нагороди, дипломи за призові місця з фахових предметів, наукові статті студентів, реферати, творчі роботи; рольові ігри, що допомагали відтворити педагогічну атмосферу та ситуації; проблемні дискусії, під час яких студенти використовували та краще усвідомлювали набуті знання, уміння та навички з різних предметів; самостійна робота, що передбачала більш глибоке опрацювання навчального матеріалу з використанням здобутків різних наук. Це враховувалося також і під час підготовки магістрантів, коли у навчально-виховному процесі поєднувалися заняття з педагогіки для студентів різних факультетів, використовувались спільні лекції зі споріднених предметів – магістранти читали лекції для іншого факультету по черзі, виконували сумісно різні завдання. Узагальнення та більш глибоке засвоєння та усвідомлення знань відбувалося під час педагогічної практики, де майбутні вчителі реалізовували набуті в процесі навчання теоретичні знання з психолого-педагогічних дисциплін на практиці.

На першому етапі реалізації педагогічних умов формування педагогічної обдарованості студентів в освітньо-виховному просторі вищого навчального закладу згідно з інтегративним підходом відбувалося створення педагогічно орієнтованого творчого середовища, що сприяє розвитку педагогічних здібностей майбутніх учителів. Педагогічно орієнтоване творче середовище є відносно цілісною частиною реальної взаємодії педагогів, батьків, тих, хто навчається, соціуму, що оптимізує позитивний розвиток кожного.

На другому етапі реалізації педагогічних умов здійснювалося стимулювання позитивної мотиваційної настанови на майбутню професійно-педагогічну діяльність студентів. На даному етапі приділялася значна увага створенню в аудиторії сприятливої атмосфери для реалізації студентами власних здібностей, а також ситуацій успіху, що сприяють виникненню почуття впевненості у своїх професійних здібностях та формуванню бажання оволодіння майбутньою професією.

На третьому етапі реалізації педагогічних умов формування педагогічної обдарованості студентів в освітньо-виховному просторі вищого навчального закладу згідно з інтегративним підходом реалізовувалася третя педагогічна умова - залучення майбутніх учителів до творчої професійно-орієнтованої навчально-пізнавальної роботи. Оскільки творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму, який відображає внутрішній світ особистості, заохочення студентів до творчості було одним з найважливішим напрямів у роботі викладача, що сприяло розвитку педагогічної обдарованості.

Результатом реалізації інтегративного підходу до роботи з педагогічно обдарованими студентами є сформованість педагогічної обдарованості, що виражається високим, середнім та низьким рівнями, що визначались згідно з вищезазначеними критеріями педагогічної обдарованості.

За результатами проведених досліджень було зроблено висновки, що поетапна реалізація інтегративного підходу до роботи з педагогічно обдарованими студентами в освітньо-виховному просторі вишу сприяє підвищенню рівня сформованості їх педагогічної обдарованості.

Література:

1. Курлянд 3. Н. Педагогические способности и профессиональная устойчивость учителя / З. Н. Курлянд; Под ред. проф. В. А. Сластёнина – Одесса, 1992. – 112 с.

2. Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одарённости / В. Я. Моляко // Обдарована дитина. – 2002. – № 4. – С. 19-25.

3. Розвиток здібностей: Методичні рекомендації / Р. Хмелюк та ін. – Одеса: Південноукраїнський державний пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, 1998. – 48 с.

4. Теплов Б. М. Способности и одаренность // Б. М. Теплов / Избранные труды: В 2 т. – М.: Педагогика, 1985. – Т. 1. – 328 с.