Педагогические науки / 5.Современные методы преподавания

Кохан Лариса Володимирівна

Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, Україна

Структурно-логічні схеми як засіб стимулювання навчально-пізнавальної діяльності старшокласників

Ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до того рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, яку він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною у сучасному світі, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб випускник, який закінчує навчальний заклад, не був пасивним об’єктом впливу, а міг самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи, виконувати різноманітні ролі.

Отже, зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. У Національній доктрині розвитку освіти України, Законах України «Про освіту» визначено пріоритетні напрями й основні шляхи реформування освіти. Основною метою навчальних закладів є створення умов для самореалізації особистості. У центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки засоби навчання, які найкраще сприяють появі інтересу, бажання, прагнення вчитися.

У зв’язку з цим на сучасному етапі розвитку педагогічної науки процес стимулювання навчально-пізнавальної діяльності старшокласників викликає підвищений інтерес у багатьох викладачів і науковців, бо для них актуальним залишається питання, як викладати і навчати, як вчити і вчитися, щоб зробити ефективним процес навчання.

Аналіз стану розробки проблеми стимулювання навчально-пізнавальної

діяльності учнівської молоді представлений сучасними психологами й педаго-

гами (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, Б. Коротяєв, І. Лернер, В. Лозова,

Н. Маркова, О. Савченко, В. Сухомлинський, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.), що

засвідчує її надзвичайну актуальність.

Питання сутності дефініції “стимулювання”, “стимул”, форм, видів, методів, прийомів стимулювання відображено в історико-педагогігчних працях

Л. Березівської, Л. Ваховського, О. Іонової, С. Золотухіної, З. Палюх, Н. Побір-

ченко, О. Попової, О. Сухомлинської та інших.

Дану проблему розглядали і дослідники далекого зарубіжжя: Й.Песталоц-ці [5], І.Гербарт [1], А.Дістервег [2].

Проведений аналіз наукової літератури свідчить про те, що поза увагою вчених залишається вивчення питання щодо використання структурно-логічних схем у процесі вивчення гуманітарних дисциплін з метою стимулювання навчально-пізнавальної діяльності старшокласників.

Виходячи з власного досвіду роботи, наголошуємо на тому, що нетрадиційно побудований урок з використанням структурно-логічних схем, дійсно, сприяє стимулюванню навчально-пізнавальної діяльності старшо-класників.

По-перше, це посилення уваги до внутрішньої мотивації діяльності старшокласників; по-друге, поступове виведення учнів на шлях творчої діяльності; по-третє, надання кожній особистості права обирати рівень засвоєння знань та способів діяльності; по-четверте, це систематична організація індивідуального пошуку знань, що стимулює самостійну діяльність та допомагає навчитися правильно її організувати.

Найчастіше пробудження інтересу до предмета, бажання пізнавати щось самостійно з метою вдосконалення знань, отриманих на уроці, починається з уміння вчителя організувати роботу таким чином, щоб зацікавити учнів: цікавий початок уроку, неочікувані запитання на кмітливість, чітка постановка завдань, надання учням можливості висловити свої припущення щодо мети своєї роботи на кожному етапі, своє бачення розв’язання проблеми, свій макет структурно-логічної схеми тощо. Навчити школярів дивуватися та бути спостережливим – дуже важливо в роботі зі структурно-логічними схемами. Від зацікавленості до допитливості, від пізнавального інтересу до пізнавальної необхідності – це шлях зародження потреби в самоосвіті.

Але коли учень сам тягнеться до знань, освіти? Тоді, коли ним рухають внутрішні спонукання до навчальних дій або навчальної діяльності в цілому, тобто мотиви. У ролі мотивів можуть виступати потреби, інтереси, переконання, установки, цінності та ідеали. До навчання учня спонукає не один мотив, а ряд мотивів різної властивості. Кожен з них виступає у взаємодії з іншими. Отже, робота зі структурно-логічними схемами має полімотивований характер:

· Безпосередньо-спонукальні мотиви, основані на емоційних проявах особистості: новизна, яскравість, цікавість, зовнішньо привабливі атрибути (під час схематичних зображень образів-символів, ланцюжків історичних подій).

· Перспективно-спонукальні мотиви ґрунтуються на розумінні значущості знання взагалі чи з навчального предмета зокрема: зв'язок навчального предмета з майбутнім самостійним життям (бажання наслідувати ідеал літературного героя чи історичної особи).

· Інтелектуально-спонукальні мотиви базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання: інтерес до знань, допитливість, намагання розширити свій культурний рівень, свій кругозір (захопленість самим процесом вирішення навчально-пізнавальних задач шляхом створення макетів структурно-логічних схем).

Для розвитку потреби в знаннях та інтересу до оволодіння цими знаннями нами використовуються своєрідні етапи проведення самостійної роботи на уроках української та зарубіжної літератури, історії під час створення структурно-логічних схем:

Перший етап – «Не ординарно про життя славетних»

· Показати учням, на що необхідно звернути увагу, що слід використати, щоб до класу, в духовний світ школярів увійшли письменник чи історична постать своєю фігурою, статурою, променистістю очей, сяйвом чарівної усмішки, помахом руки, тобто всім своїм біологічно-духовним єством.

· Вказати шлях, як можна дати цілісне уявлення про художника слова чи історичну особу як людину, талановиту особистість, індивідуальність за своєю вдачею, життєвою долею. Тобто, вивчаючи творчість письменника чи історика, треба дослідити: «Хто він? Який він?». При цьому необхідно ознайомитися з його автобіографічною епістолярією, із щоденниковими записами, з автобіографічними творами .

Другий етап – «Готуйся ознайомитися з прозовим твором, історичним документом»

· Окреслити коло основних проблем, які необхідно з’ясувати при сучасному прочитанні творів чи документів .

· Здійснити пошук у творчій лабораторії, щоб з’ясувати: «Що хотів сказати автор? Що йому вдалося?». Наголосити на тому, що необхідно відстежити, характеризуючи образи, історичні події.

Третій етап – «Охарактеризувати духовний світ письменника, історичної постаті».

· З’ясувати його уявлення про мету життя, щастя.

· Визначити, яким він бачив ідеал людини.

· Яке місце в ієрархії почуттів посідали обов’язок, патріотизм, честь, гідність, самоповага?

· Чи сформована в нього національна самосвідомість?

· Дієвою чи декларативною була його любов до своєї землі?

· Вольовою чи безвольною людиною він був?

· Втілював у життя свої ідеї чи тільки проголошував їх?

Четвертий етап - «Народження» структурно-логічних схем».

· Аналіз літературних джерел, історичних документів «мовою цитат», «власних висновків», «крилатих фраз».

Стимулювання самостійної пошукової пізнавальної діяльності учнів під час створення структурно-логічних схем можливе шляхом створення вчителем програми дій, рекомендацій, кроків щодо самостійного здобуття знань та організації самоосвітньої компетентності старшокласників.

Дієвим фактором у цьому процесі, на думку Маркової А.К. [4] є й особистість педагога, його ерудиція, майстерність викладання. Учитель, що досконало і глибоко володіє методикою створення структурно-логічних схем, процес навчання будує логічно, чітко, доступно; оперує цікавими деталями, фактами. У цьому випадку спрацьовує психологічний механізм наслідування. Учні переживають внутрішні протиріччя між наявним і необхідним рівнем своїх знань, що і стимулює їх до більш активного учіння.

Зовнішні фактори: новизна навчального матеріалу, нетрадиційні засоби навчання (структурно-логічні схеми) – це об’єктивні джерела стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності учнів або стимулятори. Стимул навчально-пізнавальної діяльності учня виникає тоді, коли потреба зустрічається із ситуацією свого задоволення. Тому стимул – це внутрішня активна спрямованість особистості, яка виявляється й активізується зовнішніми обставинами, - стимуляторами, в даному випадку, – структурно-логічними схемами.

Узагальнення власного досвіду та досвіду видатних науковців дає можливість зробити висновок, що стимулювати навчально-пізнавальну діяльність старшокласників під час вивчення гуманітарних дисциплін у сучасному розумінні означає спонукати їх до активної навчально-пізнавальної діяльності, підштовхувати до неї, заохочувати, а саме цьому й сприяють структурно-логічні схеми.

Література:

1. Гербарт И.Ф. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / И.Ф. Гербарт. – М. : Гос. уч. пед.изд-во, 1940. – Т. 1. – 292 с.

2. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. – М. : УЧПедГиз, 1956. – 374 с.

3. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в. : учеб. пособ. для пед. учеб. завед. / [под ред. А.И. Пискунова]. – М. : Сфера, 2001. – 512 с.

4.Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М.:Просвещение,1990.-192с. 5.Песталоцци И.Г. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / И.Г. Песта-лоцци. – М. : Педагогика, 1981. – Т. 1. – 336 с.

Відомості про автора

Кохан Лариса Володимирівна, старший викладач кафедри української та російської мов як іноземних Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Здобувач кафедри педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Адреса: Костенко Валентина Іванівна (для Кохан Л.В.), вул.Зарічна, 82, с.Олександрівка, Лозівський район, Харківська область, 64651.

Тел.: 067- 2999850

Е-mail: lara.kokhan@gmail.com