РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Глущенко Л.Д.

Формування базового законодавства є непростим процесом, оскільки воно вимагає глибокого дослідження існуючої ситуації в науково-технологічній (НТ) сфері. Створювані закони повинні поєднувати в собі чіткість юридичних формулювань і гнучкість, що враховує розвиток в майбутньому, об'єднувати кращі досягнення економічної теорії та світового досвіду з реальністю поточної ситуації в Україні. У даному дослідженні пропонується метод, який може бути використаний при виробленні структури та змісту базового НТ законодавства.

Суть методу полягає в складанні «законодавчої матриці», яка дозволить системно охопити всі процеси, що відбуваються в даний час в НТ сфері та спрогнозувати їх подальший розвиток. Основоположними елементами матриці є:

- перелік суб'єктів та об'єктів НТ діяльності, де кожен суб'єкт або об'єкт відповідає рядку матриці;

- перелік напрямів заходів державного регулювання і підтримки суб'єктів і об'єктів НТ діяльності, де кожен напрямок відповідає стовпцю матриці.

Зміст матриці являє собою таблицю заходів державного регулювання і підтримки стосовно до кожного суб'єкту чи об'єкту, тобто, по суті, зміст законодавства. Далі буде наведено більш докладний опис пропонованого методу.

Першочерговим завданням при розробці базового законодавства має стати визначення повного складу суб'єктів НТ діяльності, оскільки саме вони вступають у правові та фінансові відносини один з одним і державою. Всі нормативні акти повинні прийматися в інтересах конкретних НТ суб'єктів. Аналогічно потрібно визначити і об'єкти, оскільки їм належить істотна роль у відносинах між суб'єктами. У розробленому пакеті законів повинні бути чітко названі заходи регулювання, пільги та інші форми підтримки для кожного суб'єкта НТ діяльності. Недостатнє опрацювання даного питання веде до плутанини в законодавстві та урядових документах, до загального зниження ефективності НТ політики.

Для того, щоб розроблювальний закон або пакет законів був максимально наближений до умов реальної діяльності, список суб'єктів і об'єктів передбачається складати «від життя» спираючись на практичний досвід НТ підприємництва в світі та в Україні. В Україні така робота тільки починає проводиться, і тому ряд важливих суб'єктів НТ діяльності взагалі не згадуються в поточному законодавстві, а по іншим можливі різночитання. Опора на практичну діяльність гарантує, що жоден важливий суб'єкт не буде упущений в процесі розгляду. Точно так само виділяються і об'єкти НТ процесу, що фігурують у фінансових і ділових відносинах між суб'єктами.

Адресні заходи регулювання та підтримки НТ діяльності, що вводяться в рамках розроблюваного законодавства, повинні бути адекватні поточним потребам у них і повинні відбиратися виходячи з ретельно проведеного аналізу. Нижче наводиться приблизна класифікація адресних заходів за напрямками.

1. Правові заходи:

1.1. Визначення організаційно-правових форм інвестиційних механізмів (венчурні фонди, фонди прямих інвестицій і т.д.).

1.2. Закріплення можливості передачі прав на інтелектуальну власність, створену за рахунок державних коштів, винахіднику, інноватору або установі, де створена розробка (за винятком ІС оборонного призначення).

2. Адміністративно-організаційні заходи:

2.1. Створення нового виконавчого органу управління НТ діяльністю або передача даних функцій вже існуючому відомству.

2.2. Спрощення процедури реєстрації, ліквідації та банкрутства НТП.

2.3. Розширення кола організацій, що беруть участь у фінансуванні НТ діяльності (пенсійні фонди, страхові компанії, банки).

2.4. Скорочення тимчасових витрат на одержання патенту.

2.5. Спрощення статистичної та бухгалтерської звітності і скорочення контрольних заходів з боку державних органів.

3. Податкові заходи:

3.1. Збільшення податкових пільг по НДДКР для НТ підприємств.

3.2. Надання пільгового оподаткування суб'єктів НТ діяльності (НТП інвесторам, об'єктам інфраструктури).

4. Фінансові заходи:

4.1. Субсидування процентних ставок за довгостроковими кредитами.

4.2. Пайова участь держави у фінансуванні сертифікації НТ продукції.

4.3. Державне співфінансування виставкової діяльності.

4.4. Створення мережі державних фондів «посівного» фінансування.

4.5. Створення венчурних фондів з пайовою участю держави.

4.6. Збільшення частки витрат бюджету на НТ розвиток у вигляді окремої статті бюджету.

4.7. Субсидування державою отримання та підтримання патентів, включаючи міжнародні.

5. Митні заходи:

5.1. Звільнення від сплати мита при експорті високотехнологічної продукції.

Даний список не є остаточним і після проведення докладного аналізу він, безумовно, буде розширений новими напрямками. Слід зазначити, що значна частина запропонованих заходів може зажадати коректування діючих законів (Податковий кодекс, Бюджетний кодекс, Патентний закон).

Далі викладається метод розробки структури та змісту базового НТ законодавства на основі «законодавчої матриці». Його суть полягає в тому, що весь процес підготовки закону або пакету законів наочно описується через складання матриць (табл. 1), рядки яких відповідають суб'єктам і об'єктам НТ діяльності, а стовпці - різним напрямам заходів підтримки і регулювання: правовому, адміністративно-організаційному, фінансовому, податковому, митному і т.д. Спочатку складається матриця проблем, в кожній клітині якій вказуються актуальні проблеми, що стосуються відповідного суб'єкта (об'єкта), які потрібно вирішити в рамках НТ законодавства. Потім складається матриця аналізу, в кожній клітині якій вказується повне або часткове вирішення відповідної проблеми у світовому та чинному українському законодавстві. І нарешті, у відповідній клітині матриці заходів, або «законодавчої матриці», на підставі проведеного аналізу прописуються конкретні заходи підтримки і регулювання того чи іншого суб'єкта. Матриця заходів, у свою чергу, вже задає структуру і зміст базового закону або пакету законів. Крім цього, виділяються можливі поправки для вже існуючих законодавчих актів.

Таблиця 1

Фрагмент структури матриць аналізу проблем

Суб’єкти і об’єкти інноваційної діяльності	Пояснення і визначення	Заходи державної підтримки та регулювання
		правові	фінансові	адміністративно-організаційні	податкові	митні
НТП на ранніх стадіях	Мале підприємство у науково-технологічній сфері
НТП на пізніх стадіях (розширення, сталий розвиток)
Винахідник, інноватор
Державні установи - НДІ, вузи
Комерційні організації, що здійснюють НДДКР

Таким чином, на підставі вище описаних процедур може бути чітко сформульований алгоритм аналізу та формування структури та змісту базового НТ законодавства. Послідовність його кроків виглядає наступним чином:

1. Складання списку основних суб'єктів та об'єктів виходячи зі світового досвіду та практики науково-технологічної діяльності в Україні.

2. Вироблення понятійного апарату та формування списку суб'єктів і об'єктів «від права» як з урахуванням діючих законів та юридичних термінів, так і за допомогою вироблення нових термінів.

3. Виділення напрямків заходів державного регулювання і підтримки, розглянутих в рамках створюваного законодавства (правові, податкові, фінансові і т.д.).

4. Складання трьох матриць (аналізу, проблем, заходів), рядки яких відповідають суб'єктам і об'єктам, а стовпці - напрямкам заходів:

а) у матриці проблем проставляються поточні проблеми, актуальні для кожного суб'єкта чи об'єкта, які повинні отримати своє рішення в рамках законодавства;

b) у матриці аналізу проставляються світовий досвід вирішення виділених проблем та стан відповідного нормативного та законодавчого забезпечення в Україні;

с) у матриці заходів проставляються заходи підтримки і регулювання, які передбачається ввести законодавчо на підставі аналізу пунктів a – b в якості вирішення відповідних проблем.

Слід зазначити, що дана робота вимагає залучення великої кількості висококваліфікованих фахівців різного профілю і хорошої координації їх між собою. Отримана в результаті даної процедури матриця заходів або «законодавча матриця», вже є ефективним планом для написання тексту нових законів і внесення поправок в існуючі нормативні документи. Виходячи з принципів представленого алгоритму законодавчі акти будуть відповідати практичним потребам науково-технологічної сфери та володіти необхідною повнотою, при якій жоден суб'єкт науково-технологічної діяльності не буде упущений. Буде досягнутий і високий ступінь синергії, коли базова термінологія і заходи регулювання відрізняються високим ступенем узгодженості і компліментарності.

Наведений вище алгоритм розробки структури та змісту законодавства з використанням матриць може бути використаний для розробки інших комплексних пакетів законів в економічній, соціальній і політичній сферах.