психология и социология/педагогическая психология

Кузьменко Олеся

студентка хіміко-біологічного факультету

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького, Україна

Житнік Тетяна Сергіївна

асистент кафедри загальної психології

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького, Україна

ПРОБЛЕМА НЕПОІНФОРМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ПРО ВІЛ ЯК ФАКТОР РИЗИКОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ

Багато молодих людей вважають, що ВІЛ-інфекція не представляє для них загрози. Але, саме молодь знаходяться в центрі епідемії ВІЛ/СНІДУ. Їх поведінка, ступінь захисту їх прав, а також отримувані ними своєчасно потрібної інформації визначають якість життя мільйонів людей. Для підвищення рівня розуміння проблеми ВІЛ/СНІДУ і сприянні пропаганди здорового способу життя потрібні ширші і добре налагоджені зусилля у сфері комунікації і мобілізації суспільства. Такі заходи повинні бути направлені на усунення стигми і дискримінації, пов’язаної з ВІЛ/СНІДОМ. Молоді люди особливо схильні до ВІЛ-інфекції; крім того, на них лягає тягар по догляду за членами сім’ї, що живуть з ВІЛ/СНІДОМ. Проте, саме на молодь покладаються найбільші надії в змінах розвитку епідемії[2]. По оцінках соціологів, 10,3 млн. чоловік у віці 15-24 років живуть з ВІЛ/СНІДОМ; половина всіх новий випадків інфекцій – більше 7000 щодня — має місце серед молодих людей. Більше всього постраждали країни Африки, розташовані на південь від Сахари. Тут проживає більше 70% від загального числа молоді, інфікованих ВІЛ або хворих СНІДОМ, і 90% всіх дітей, чиї батьки померли від СНІДУ (12,1 мільйона дітей).

Мета статті – дослідження поінформованості молоді про Віл-інфекцію, що виникає унаслідок ризикованої сексуальної поведінки, вживання наркотичних речовин і відсутності доступу до послуг з інформування, навчання і профілактики ВІЛ/СНІДУ.

Непоінформованість про епідемію — це широко поширене явище серед молоді; багато хто не знає, як захиститися від ВІЛ-інфекції. Наприклад, в Мозамбіку 74% дівчаток і 62% хлопчиків у віці 15-19 років не знають жодного способу захисту. Половина дівчаток-підлітків в країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, не знають про те, що абсолютно здорова на вигляд людина може мати ВІЛ або СНІД. Молодим людям необхідна безпека і підтримка. Це вимагає добре зважених підходів, політики і законодавства на рівні сім’ї, середовища і країни в цілому. Найважливіше значення мають міцні відносини з дбайливими батьками і інші ролеві моделі відносин з дорослими[1].

28 листопада 2012 року на соціально-гуманітарному факультеті проходила акція до дня боротьби зі СНІДом. Головна мета акції – інформування населення міста та району щодо ВІЧ–інфекції. Разом з акцією проводилося інформаційно-діагностичне заняття для І-го курсу соціально-гуманітарного факультету та кураторів І-го курсу. Перша частина заняття була присвячена з’ясуванню шляхів зараження ВІЧ-інфекцією та засобам запобігання зараження, на якому детально було повідомлено про наслідки та ризик неконтрольованої поведінки молоді, які потрапляють в нові соціальні умови, отримуючи певну свободу. Наступна частина інформаційно-діагностичного заняття була присвячена опитуванню студентів І-го курсу. Кількість опитуваних – 77 молодих людей віком від 16 до 20-ти років. Анкетування проводилося анонімно, студенти мали зазначити тільки вік та стать. Студентам було запропоновано вибрати, на їхню думку, вірну відповідь із 5-ти запропонованих запитань. До кожного питання було запропоновано три відповіді, одна з яких вірна. Мета опитування – дізнатися про рівень поінформованості студентів І-го курсу щодо ВІЧ-інфекції.

Отримали наступні результати. Найбільш обізнані студенти у питанні шляхів передачі ВІЧ інфекції (питання №1) та засобів запобігання від ВІЧ інфекції (питання № 3). На питання “Які Ви знаєте шляхи передачі ВІЧ інфекції?” 98% студентів відповіли вірно (через кров, через грудне молоко від матері до дитини, при незахищених статевих контактах). Уточнімо, що через тварин та комах ВІЧ інфекція не передається. Також безпечними є поцілунки та обійми. Третє питання стосувалося засобів запобігання від ВІЧ інфекції. 98% опитуваних студентів знають відповідь на це питання. А саме, захищеність статевих контактів, здоровий образ життя та контрольована поведінка є запорукою захисту від зараження ВІЧ. Друге питання викликало у студентів більше сумнівів ніж перше та третє. Питання стосувалося рівня поінформованості студентів стосовно рідини організму, що має потенційну загрозу зараження ВІЧ інфекцією. Вірно відповіли на це питання 93% студентів (кров, материнське молоко). 7% студентів вважають що слина та піт становлять загрозу зараження. Насправді, ця думка є хибною. Четверте питання стосувалося способу життя та поведінки людини, що можуть призвести до зараження ВІЧ інфекцією. 97% студентів усвідомлюють той факт, що найбільш ризикованим є вживання наркотиків, незахищені статеві стосунки та татуювання в умовах не відведених для цієї процедури. Спільне користування посудом, обійми та поцілунки не несуть загрози зараження ВІЧ інфекцією. Найбільш складним та незрозумілим для студентів виявилося 5-те питання: “Чи може ВІЧ інфікована жінка народити здорову дитину?”. Тільки 82% студентів відповіли вірно – “Так, може”; 18% студентів не знали відповідь на це питання або вважали це неможливим.

Загалом, поінформованість студентів І-го курсу можна вважати достатньою. Наступним завданням є визначення шляхів отримання інформації щодо ВІЧ/СНІД захворювання. Таке анкетування дасть змогу визначити найбільш ефективні засоби доведення інформації до населення, загалом молоді.

Література:

1. Классен В.И. “Мир в объятиях СПИДа“. – Пермь, Издание ПГМА, 1994.

2. Лузин П.М., Шапиро А.Б. “Социологические аспекты профилактики ВИЧ/СПИДа”. Сборник статей. – Пермь, Издание ПГМА, 1997.