Ходаніцька О.О. ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПОСІВАХ
ЛЬОНУ
*228330*
Біологічні
науки/2.Структурна ботаніка
і біохімія рослин
Ходаніцька О.О., к.с.-г.н.
Вінницький державний
педагогічний університет ім. М.
Коцюбинського
ЗАСТОСУВАННЯ
РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПОСІВАХ ЛЬОНУ
Льон олійний є важливою технічною культурою, має високий рівень рентабельності виробництва, дає
високі врожаї насіння та волокно, добрий
попередник для озимих та ярих культур. Насіння олійного льону містить до
50% олії, близько 20-30% білку, 12-20% вуглеводів [5]. Продукти його переробки
використовують в харчовій, фармацевтичній, хімічній, легкій, парфумерній,
електротехнічній, авіаційній промисловості, для виготовлення дієтичних
продуктів, текстильних виробів, лаків, фарб, як сировинна база біопалива [2, 3].
Лляна олія – надзвичайно біологічно цінний продукт. Вона характеризується
високим вмістом моно- та поліненасичених жирних кислот, зокрема лінолевої та
ліноленової кислот, які є незамінними для людини [8].
Пріоритетний напрямок підвищення обсягів
виробництва насіння льону визначається стабільним зростанням врожайності
культури [4, 6]. Це значною мірою залежить від використання нових сортів льону і економічно
доцільних прийомів вирощування, здатних забезпечувати високі врожаї насіння.
Сучасна агробіологія та фізіологія рослин володіє значним арсеналом
технологічних прийомів та способів покращення врожайності багатьох
сільськогосподарських культур, важливим елементом яких стає використання
регуляторів росту та розвитку рослин [7, 10]. Дана
група сполук дає можливість спрямовано регулювати
окремі етапи онтогенезу з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму, що впливає на урожайність
та якість сільськогосподарської продукції [1, 7, 9]. Тому метою нашої роботи було з’ясувати вплив сучасних регуляторів розвитку
серед стимуляторів та інгібіторів росту на продуктивність рослин льону
олійного.
Експериментальну частину роботи проводили на
виробничих посівах льону олійного Інституту кормів та сільського господарства
Поділля НААН України, ДП ДГ «Зоря»
Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України, ПП
«АгроНіка» Льон олійний вирощували за стандартною технологією [4, 9].
Попередником у сівозміні була пшениця озима, після збирання якої проводили
лущіння стерні на глибину 6-
Результати наших досліджень свідчать, що застосування
регуляторів росту з різним напрямком дії сприяло покращенню врожаю насіння
льону олійного (табл. 1). Вплив препаратів на продуктивність льону виявився у
змінах структури врожаю. Застосування ретардантів хлормекватхлориду, терпалу,
кампозану призводить до блокування синтезу гіберелінів і часткового зняття
ефекту апікального домінування, внаслідок чого відбувається посилення галуження
стебла і закладка більшої кількості коробочок. Так, за дії препаратів даний
показник в середньому зростав на 35-39% порівняно з контролем, при застосуванні
суміші регуляторів росту – на 22-31%. У всіх варіантах досліду маса 1000
насінин збільшувалася на 2,3-4,1%. Незважаючи на те, що найефективнішим для
підвищення врожаю було застосування інгібіторів росту, цінними в практичному
розумінні є отримані результати по оптимізації
Таблиця 1
Вплив регуляторів росту на продуктивність рослин льону олійного,
ц/га
|
Варіант досліду |
Сорт Дебют |
Сорт Орфей |
|
Контроль (вода) |
18,2±0,5 |
18,8±0,4 |
|
Хлормекватхлорид |
20,8±0,4* |
21,3±0,5* |
|
Терпал |
20,6±0,3* |
21,1±0,5* |
|
Кампозан |
20,0±0,5 |
20,6±0,4* |
|
Трептолем |
18,9±0,6 |
19,5±0,5* |
|
Агростимулін |
18,8±0,3 |
19,5±0,4* |
|
Реастим |
18,6±0,4 |
19,2±0,5 |
|
Суміш хлормекватхлориду і трептолему |
20,7±0,5* |
20,3±0,5* |
Примітка: * - різниця достовірна при Р≤0,05.
продукційного
процесу за допомогою стимуляторів розвитку рослин. Так, з короткої соломи
волокна льону олійного можливо отримати котонізоване, бавовноподібне волокно,
для виробництва змішаних льонобавовняних тканин, медичної вати [2, 3, 8]. Під впливом трептолему,
агростимуліну, реастиму посилюється ріст рослин льону, збільшується довжина
стебла. Разом з цим, за дії стимулятора утворюється більш тонке волокно
порівняно з рослинами, обробленими ретардантом. Тобто застосування препаратів
стимулюючої дії призводить до подвійного позитивного ефекту – збільшення врожаю
насіння при одночасному покращенні якості волокна.
Таким чином, використання регуляторів росту стимулюючої та інгібуючої дії
для обробки посівів льону олійного призводить до оптимізації продуктивності культури
за рахунок змін у структурі врожаю.
Література:
1.
Біологічно активні речовини в
рослинництві / [Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П., Карпенко В.П., Леонтюк І Б.].
– К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.
2.
Гаврилюк М.М. Олійні культури в Україні
/ М.М. Гаврилюк, В.Н. Салатенко, А.В. Чехов. – К.: Основа, 2007. – 416 с.
3.
Долгих
А.Н. Влияние ретардантов
на урожайность соломки и семян льна-долгунца / А.Н. Долгих, В.С. Петренко, В.И. Шутенко // Физиол.
активные вещества. – 1991. – №23. – С. 94-96.
4.
Дрозд О.М. Технології вирощування льону
олійного / О.М. Дрозд // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 7. – С. 24-26.
5.
Зубцов В.А. Льняное семя, его состав и
свойства / В.А. Зубцов, Л.Л. Осипова, Т. И. Лебедева // Рос. хим. ж. (Ж. Рос.
хим. об-ва им. Д.И. Менделеева). – 2002. – Т. XLVI, №2. – С. 14-16.
6.
Кукреш
С.П. Комплексное применение средств химизации при возделывании льна-долгунца /
С.П. Кукреш, А.В. Шершнев // Агрохимический вестник. – 2008. – № 1. – С. 17-18.
7.
Кур’ята В.Г. Ретарданти – модифікатори
гормонального статусу рослин / В.Г. Кур’ята // Фізіологія рослин: проблеми
та перспективи розвитку: Ф 50 у 2т / НАН України, Ін-т фізіології рослин і
генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред.
В.В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-587.
8.
Листопад В. Анализ и перспективы рынка
льна и продуктов переработки / В. Листопад // Олійно-жировий комплекс. – 2006.
– № 2 (13). – С. 22-27.
9.
Локоть О.Ю. Комплексна оцінка
ефективності застосування вітчизняних регуляторів росту в льонарстві України /
О.Ю. Локоть, Ю.В. Ліпський // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 35-39.
10.
Пономаренко С.П. Біостимуляція в
рослинництві – український прорив / С.П. Пономаренко // Основи формування
продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій
вирощування: зб. наук. праць УДАУ. – Умань, 2008. – С.44-51.