Архипенко С.В., Швець Т.В. Управління розвитком персоналу корпоративного підприємства

*228107*

Економічні науки / Маркетинг і менеджмент

Архипенко С.В.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту і публічного адміністрування

Швець Т.В.

студентка групи МН-16-1-м

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Управління розвитком персоналу корпоративного підприємства

Ефективне функціонування будь-якого підприємства визначається ступенем професійного розвитку персоналу. Актуальність теми полягає у тому, що удосконалення процесу управління розвитком персоналу корпоративного підприємства дозволить людині бути професійно готовою до будь-яких змін, бути конкурентоспроможною на ринку праці та професійно зростати.

Проблеми, методології системи управління персоналом, в том числі основи розвитку персоналу вивчали такі науковці як Балабанова Л.В. Базалійська Н.П., Джой-Меттьюз Д., Загірняк М.В., Збрицька Т.П., Ткаченко А.М.

Одним з функціональних елементів системи управління персоналом є підсистема розвитку персоналу. Розвиток персоналу входить в комплекс взаємопов’язаних елементів (підсистем), які діють автономно, проте спрямовані на досягнення однієї мети – ефективного та продуктивного управління [1].

Професійний розвиток персоналу – це цілеспрямований та систематичний вплив на працівників шляхом здійснення професійного навчання впродовж їх трудової діяльності в організації з метою досягнення високої ефективності виробництва чи наданих послуг, підвищення конкурентоспроможності персоналу на ринку праці, забезпечення виконання працівниками нових більш складних завдань на основі максимально можливого використання їх здібностей та потенційних можливостей [4].

Джой-Меттьюз Д. визначив, що розвиток персоналу сприяє [2]:

– вивільненню прихованих можливостей та потенціалу працівників;

– реалізації потенційних можливостей персоналу;

– поступовому руху до більш досконалого та складного стану окремого працівника та підприємства загалом.

Існують певні методики професійного розвитку.

E-learning (від англ. Electronic Learning) – система електронного навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій. Розвиток персоналу в США характеризується тим, що кожна компанія має власну ефективну систему перепідготовки кадрів. Нові працівники зобов’язані проходити її щорічно, і тому процес навчання відбувається постійно [4].

Buddying (від англ. buddy – друг, приятель) – це, насамперед, підтримка, допомога, певною мірою керівництва й захист однієї людини іншою для того, щоб були досягнуті її результати й мета. Цей метод заснований на наданні один одному об’єктивного й чесного зворотного зв’язку та підтримки у виконанні цілей і завдань і в освоєнні нових навичок. Використовується у США [4].

Secondment – це різновид ротації персоналу, за якого співробітника «відряджають» на інше місце роботи на певний час, а потім він повертається до своїх колишніх обов’язків. Може бути внутрішнім, коли співробітників «відряджають» усередині організації, і зовнішнім, коли співробітників відправляють на роботу в іншу компанію (зазвичай іншої галузі). Цей метод активно використовується у Великобританії [4].

Shadowing (від англ. shadow – тінь). Метод припускає, що до співробітника прикріплюють «тінь». Це може бути випускник вузу, який мріє працювати в цій компанії, або людина, яка проробила у компанії певний час і хоче поміняти відділ або зайняти цікаву йому посаду. Роботодавець робить його «тінню» на кілька днів, щоб подивитися, збережеться мотивація цієї людини чи ні. Як показують дослідження, проведені в США, після shadowing 50% людей відмовляються від своєї мрії. Використовують 71% компаній у Великобританії [4].

Розвиток персоналу дає можливість підприємству створити кадровий резерв працівників на заміщення керівних посад, що дозволяє скоротити час та витрати на закриття вакансій.

Кадровий резерв – контингент працівників із числа лінійних та функціональних керівників, спеціалістів, які пройшли професіональний відбір і мають спеціальну управлінську підготовку чи стажування [3].

Під резервом керівників розуміють групу працівників, яка відібрана для висування на керівні посади за результатами оцінювання їх професійних знань, умінь та навичок [3].

Отже, розвиток персоналу є важливим фактором успішної діяльності підприємства та дозволяє планувати кар’єрний рух співробітників. Важливе значення для забезпечення конкурентоспроможності персоналу організації має стимулювання розвитку працівників та раціонального використання їх компетенцій. Управління розвитком персоналу дасть підприємству можливість підвищити свою ефективність та прибутковість, а особистості бути всесторонньо розвиненою та інформаційно обізнаною.

Література:

1. Базалійська Н.П. Управління розвитком персоналу як функціональна підсистема системи управління персоналом / Базалійська Н.П., Пилипчук У.О. // Молодий вчений. – 2014. – №6. – С. 73–75.

2. Джой-Меттьюз Д. Развитие человеческих ресурсов / Д. Джой-Меттьюз, Д. Меггинсон, М. Сюрте; пер. с англ. – М.: Эксмо, 2006. – 432 с.

3. Збрицька Т.П. Управління розвитком персоналу: Навчальний посібник / Т. П. Збрицька, Г. О. Савченко, М. С. Татаревська. За заг. ред. М.С. Татаревської. − Одеса: Атлант, 2013. − 427 с.

4. Ткаченко А.М. Професійний розвиток персоналу − нагальне завдання сьогодення / Ткаченко А.М., Марченко К.А. // Економічний вісник Донбасу. – 2014. – №1. – С. 194–197.