Панасенко О. І., Самура Т. О., Панасенко Т.
В., Кейтлін І. М., Буряк В. П., Палиця Ю. В., Мельник І. В., Кремзер О. А.,
Постол Н. А., Куліш С. М. ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА, НАРКОТИКИ ТА СИНДРОМ НАБУТОГО
ІМУНОДИФІЦИТУІІ. ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ВІЛ/СНІД-ІНФЕКЦІЙ В УМОВАХ
В’ЯЗНИЦІ
*228305*
Панасенко О. І., Самура Т. О., Панасенко Т. В., Кейтлін
І. М., Буряк В. П., Палиця Ю. В., Мельник І. В., Кремзер О. А., Постол Н. А.,
Куліш С. М.
Запорізький
державний медичний університет
Запорізький
Національний Університет
Національний
Університет біоресурсів та природокористування України
Державна служба по
лікарським засобам і контроль за наркотиками у Запорізькій області
ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА, НАРКОТИКИ ТА СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДИФІЦИТУ
ІІ. ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ВІЛ/СНІД-ІНФЕКЦІЙ В УМОВАХ В’ЯЗНИЦІ
У профілактичній та клінічній медицині термін «зниження
шкідливості» використовується для позначення тих заходів, які можуть бути
здійснені для зменшення негативних наслідків, що пов’язані із певним формами
поведінки окремих осіб, тими чи іншими конкретними соціальними або медичними
заходами або певними несприятливими умовами навколишнього середовища. Це
визначення має досить широкий діапазон застосування і часто вживається коли
мова йде про поведінку із високим рівнем ризику для здоров’я або про
«небезпечні» дії. Що стосується проблеми вживання ін’єкційних наркотиків, то
стосовно до неї в останні роки термін «зниження шкідливості» став
використовуватися занадто часто [1].
На жаль, замість узгодженого визначення цього поняття в
теперішній час ми маємо справу із зазначеною кількістю різних його
інтерпретацій. У зв’язку із загальноєвропейським закликанням добитися більш
швидкого прогресу у боротьбі із епідемією, яка ще продовжується, можливо буде
необхідним розробити узгоджені міжнародні визначення і терміни [3].
У громадській системі охорони здоров’я під «зниженням
шкідливості» розуміють концепцію, яка спрямована на попередження або зменшення
негативних наслідків для здоров’я, які пов’язані із певними формами поведінки
або діями. Що стосується ін’єкційних наркотиків, то дії по зниженню шкоди як
складової частини комплексних міроприємств,
що спрямовані на попередження тих випадків передачі ВІЛ та інших
інфекцій, що обумовлені спільним використанням нестерильних інфекційного
приладдя та наркотичних речовин [5].
Стратегія зниження шкоди має велике значення для охорони
суспільного здоров’я, так як подвійне та сумісне використання голок та іншого
приладдя для підготовки і введення ін’єкційних наркотиків слід віднести до
найбільш «ефективних» шляхів передачі ВІЛ та гепатиту С. При відсутності міроприємств по зниженню шкоди
показник розповсюдження ВІЛ серед тих хто вживає ін’єкційні наркотики перевищує
40% усього за один – два роки після занесення цього вірусу до місцевого
товариства де вони перебувають. На сьогоднішній день більш як 114 держав світу
повідомляють про наявність епідемії ВІЛ, що пов’язане із вживанням ін’єкційних
наркотиків [8].
Тому, з нашої точки зору, стосовно суспільній охороні
здоров’я у пенітенціарних закладах, зниження шкоди означає концептуальний підхід,
який спрямований на попередження або зменшення як негативних наслідків для
здоров’я, що пов’язані із певними формами поведінки (наприклад, вживання
ін’єкційних наркотиків) і з ув’язненням та переповненням в’язниць, як і того
негативного впливу, яке позбавлення волі впливає на психічне здоров’я
ув’язнених [2].
Серед аргументів на користь зниження шкоди у в’язницях
слід перед усім назвати ключові принципи суспільної системи охорони здоров’я та
поважливого відношення до прав людини. Таким чином під суспільною системою
охорони здоров’я слід мати на увазі колективні зусилля суспільства, які
спрямовані на забезпечення умов, що сприяють збереженню та укріпленню здоров’я
людини. Одним з найважливіших принципів збереження прав людини у в’язницях є
забезпечення необмеженої доступності до медичної допомоги.
Досягнення успіху у зазначеному напрямку можливе місце
при активній участі та співробітництва відповідних державних установ, персоналу
в’язниць.
У стратегії зниження шкоди слід враховувати, що для
багатьох наркоманів повна відмова від псих активних речовин у найближчий час не
є можливим, і тому завдання, які постають у цьому випадку повинні долучати
наступне: допомогу ув’язненим, які вживають наркотики, зменшити частоту
вживання ін’єкційних наркотиків, а також підвищить безпеку введення ін’єкційних
наркотиків.
Здійснення у пенітенціарних закладах заходів по зниженню
шкоди – це відносно нове явище, і у межах кримінально – виконавчої системи
(КВС) воно у більшості сприймається як практика, що руйнує традиційну КВС
політику у відношенні наркотиків, яка передбачає повну відмову від них.
Більшість співробітників КВС вважають, що зазначені заходи підривають систему
безпеки у пенітенціарних закладах. При цьому, однак, вони забувають про те, що
стратегічне зниження шкоди дозволяє істотно покращити систему лікування та доглядання
за ув’язненими із особливими потребами [4].
Деякі аспекти зниження шкоди вже широко схвалені і
застосовуються у Європі. Аналіз програм, які здійснюються у в’язницях і данні,
що вміщує інформаційна система EMC DPO «Обмін
інформацією відносно скорочення попиту на наркотики (EDORA)»
(Merino, 2003 р.) показує, що зниження шкоди, яка пов’язана із
вживанням наркотиків, є головною метою заходів, що проводяться у в’язницях.
Європейські пенітенціарні установи частіше за все відмовляються
підтримувати систему обміну голок та шприців, оскільки рахують, що це може
привести до зростання застосування ін’єкційних наркотиків, збільшенню кількості
випадкових уколів, зростанню конфліктів між ув’язненими та співробітниками КВС
та ризику використання голок та шприців у якості зброї. Разом з тим, вже є
факти про проведення зазначених програм у в’язницях без будь-яких негативних
наслідків [6, 7].
Слід, однак, визнати, що практика зниження шкоди у
пенітенціарних закладах далеко не обмежується впровадженням програм обміну
голок. Навіть у місцях позбавлення волі, які ще не планують зазначені програми,
вже тепер можуть бути впроваджені інші корисні програми зменшення шкоди.
ЛІТЕРАТУРА
1. Council
of the European Union (2003). Council recommendation of 18 June 2003 on the
prevention and reduction of health- related harm associated with drug
dependence. Official Journal of the European Union, L 165 (3 July): 31 – 33.
2. EMCDPA. Treating drug
users in prison – a critical area for health – promotion and crime reduction
policy. Lisbon, European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction, 2003.
3. European Commission (1999). Communication from the Commission
to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and
the Committee of the Regions on the European Union action plan to combat drugs
(2000 – 2004). Brussels, European commission.
4. Growing Lethal.
Substitution treatment of injecting opioid users for prevention of HIV
infection. Cochrane Database of systematic Reviews, 2004, 4: CD 004145
5. International Narcotics
Control Board (2003). Report of the International Narcotics Control Board for
2003. Vienna, International Narcotics Control Board, 10 January 2005.
6. H., Nelles I. Ten years
experience with needles and syringe exchange programmers in European prisons
International Fund of Drug Policy, 2003 – Vol. 14. – P. 436 – 444.