Щекотіліна Н.
Ф., Cасіна В. Розвиток творчих здібностей студентів на основі взаємозв
*227618*
Розвиток творчих здібностей студентів на
основі взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання.
Щекотіліна
Н. Ф., студ. Cасіна В.
Спираючись на дослідження психолога Лоренца Колат і
апробовання
їх на студентах 1 курсу музичного виховання нашого вузу, було виявлено, що
фізичні навантаження благотворно впливають на розвиток творчого мислення. За
твердженням Лоренца основними джерелами творчості є дивергентное і конвергентне
мислення. В результаті конвергентного мислення знаходиться одне рішення в
конкретному завданні. При дивергентному мисленні відбувається пошук багатьох
рішень однієї проблеми. Й так, що ж
таке дивергентне і конвергентне мислення? Для з'ясування цього Колат
досліджував, чи можуть регулярні фізичні вправи сприяти підвищенню двох
основних джерел творчості: дивергентному і конвергентному мисленню. Дивергентне
мислення полягає в пошуку безлічі рішень для певної проблеми. Конвергентне
мислення призводить до одного правильного рішення в конкретному завданні.
Психолог надав розумові завдання двом групам випробуваних: людям, які роблять фізичні вправи, по
крайній мірі,
чотири рази в тиждень,
і людям, які займаються ними нерегулярно. У свою чергу нами були запропоновані
ті ж завдання для студентів 1 курсу МО (в кількості 30 чол. Експеримент
проводився протягом навчального року), які використовував психолог у своїй
роботі. Так само на початку навчального року було проведено опитування у
вигляді анкетування серед першокурсників і здані державні тести для визначення фізичного стану студентів.
Анкетування проводили, посилаючись на дослідження психолога; перше завдання полягало в так званих
альтернативних видах, в якому учасники повинні були записати всі можливі види
використання пера. Потім слідувала віддалене партнерське завдання: випробуваним представили три
незв'язані слова - «час», «волосся» і «потяг», після чого вони повинні були
придумати загальне
чітке для них слово,
яким в даному випадку стало слово «довжина». Об'єкт дослідження: розвиток
творчих здібностей студентів 1 курсу МО.
Предмет дослідження: педагогічні умови та засоби
розвитку творчих здібностей студентів на основі взаємозв'язку фізичного та
естетичного виховання.
Мета дослідження: визначити педагогічні умови
розвитку творчих здібностей студентів на основі взаємозв'язку фізичного та
естетичного виховання.
Завдання дослідження:
1. Виявити основні
аспекти взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання при розвитку творчих
здібностей студентів.
2. На основі
взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання виявити педагогічні умови
розвитку творчих здібностей студентів.
Для вирішення
поставлених завдань використано такі методи дослідження:
- теоретичні методи: аналітичний, порівняльно-порівняльний, моделювання та
ін.,
- емпіричні методи:
спостереження, опитувально-діагностичні методи (анкетування, тестування).
В результаті
поглибленого аналізу взаємозв'язку і взаємовпливу фізичного та естетичного
виховання, було виявлено, що найважливішою формою оптимізації цього
взаємозв'язку є заняття з фізичного виховання, в процесі яких:
- відбувається
усунення недоліків статури, постави (ми застосовували заплановані програмою РГГ).
- формується
статична і рухова естетика людини (рухливі ігри та ін.),
- підвищуються функціональні
можливості організму (використання йоги, дихальної гімнастики),
- розвивається
здатність до сприйняття музики в руховому її вислові, танцювальність,
граціозність та ін. (використовувалися елементи народних танців, а також
спортивні зв'язки з художньої гімнастики).
Наводимо
результати дослідження таб.1в % співвідношенні.
|
Анкетування |
До |
Після |
Різниця |
|
эксперименту |
|||
|
1. Записати всі можливі види використання пера. |
13% |
38% |
25% |
|
2. Віддалена партнерська задача |
11% |
31% |
20% |
|
тестування з фізичного виховання |
|||
|
№ |
До |
Після |
Різниця |
|
эксперименту |
|||
|
1.
Гнучкість (см) |
16% |
34% |
18% |
|
2. Підіймания в сід за 1хв. (разів) |
28% |
46% |
18% |
|
3. Присідання за 1хв. (разів) |
32% |
61% |
29% |
|
4. Віджимання (разів) |
9% |
15% |
6% |
Досліджуючи
роботу, ми прийшли до такого висновку, що для гнучкого мислення дуже добре
займатися фізичними вправами, але за умови, що ці заняття будуть носити
регулярний характер. Іншими словами, якщо тіло звикло бути в активному стані,
то тоді розвивається творче мислення. Якщо цього не відбувається, то велика
частина енергії витрачається даремно. Таким чином, якщо займатися спортом
регулярно, то в творчому розвитку фізичні вправи можуть бути свого роду
пізнавальним підсилювачем. Колато заявив: «Ми вважаємо, що фізичні вправи гарні
для гнучкого мислення, але тільки якщо тіло звикло перебувати в активному
стані. В іншому випадку велика частина енергії, призначена для творчого мислення йде в нікуди ». Таким
чином, фізичні вправи на регулярній основі можуть виступати в якості
пізнавального підсилювача в творчому розвитку. А також можна підтвердити, що в
ході нашого експерименту були підтверджені основні аспекти, надані Лоренцо з взаємозв'язку фізичного та естетичного
виховання, що є передумовами розвитку творчих здібностей студентів:
- стимулююче-мотиваціонний
аспект, що виявляється в посиленні позитивної мотивації, зацікавленості
студентів в заняттях фізичною культурою і спортом. Даний аспект породжує
важливі стимулююче-мотиваційні передумови розвитку творчих здібностей
студентів, перш за все, позитивний психофізіологічний, емоційно-естетичний і
особистісний фон, піднесену атмосферу занять, яка сприяє створенню продуктивної
творчої атмосфери;
- профілактично -
оздоровчий аспект, що виявляється, зокрема, в успішному подоланні фізичних і
емоційних стресів, в компенсації фізичної і психофізіологічної напруги. Він
породжує важливі психофізіологічні передумови розвитку творчих здібностей,
зокрема, досягнення стану психофізіологічного комфорту, фізичної, емоційної та
розумової розкутості;
- психостимулюючий
аспект, що виявляється в стимулюванні вищої нервової діяльності та посилення
інтелектуальних здібностей студентів, збільшенні і оптимізації їх розумової
працездатності студентів. Даний аспект створює важливі психофізіологічні і
психологічні умови розвитку творчих здібностей студентів, такі як
інтенсифікація їх розумової активності, форсування їх інтелектуальних
здібностей, відповідний емоційний фон розумової діяльності й ін .;
- соціально-формуючий
аспект, що виявляється у формуванні потреб членів студентської групи до єднання,
згуртування, в розвитку колективістських взаємин в групі. Він породжує важливі
соціально-психологічні передумови розвитку творчих здібностей студентів,
зокрема, створення колективної атмосфери творчого пошуку, емоційне взаємозараження
і взаємозбудження та ін.;
- індивідуально- формуючий
аспект проявляється у формуванні фізичної та естетичної культури статури і рухів
тіла кожного студента. Даний аспект може породжувати у студентів за відповідних
педагогічних умов творче ставлення до свого тіла (його формам, пропорціям й
ін.), руховому, класичному малюнку і поведінці – на стику загальновизнаних
канонів краси і гармонії, з одного боку, й індивідуальних особливостей фігури,
віку, характеру та ін. – з іншого боку;
-
емоційно-естетичний аспект, що виявляється в розвитку емоційної культури
студентів, їх здібностей до естетичного сприйняття людського тіла і рухів, естетичного
ставлення до свого організму і поведінки, а також в спрямованості на активну
творчість. Даний аспект сприяє формуванню художньо-творчої спрямованості
особистості, розвитку творчих здібностей студентів.
Пропоновані ігрові
(вибіркові) вправи спрямовані на розвиток і активізацію креативності – системи
творчих здібностей.
Завдання цих вправ –
навчити людину продуктивно діяти в ситуаціях новизни та невизначеності,
спираючись на свій творчий потенціал; орієнтуватися в швидко мінливих
обставинах, приймати адекватні рішення при неповноті вихідних відомостей для
цього.
Що, Звідки, Як
Учасникам, що сидять
в колі, демонструється будь-який незвичайний предмет, призначення якого не
цілком зрозуміло (можна використовувати навіть не сам предмет, а його
фотографію). Кожен з учасників по порядку повинен швидко відповісти на три
питання:
Що це?
Звідки це взялося?
Як це можна
використовувати?
При цьому повторюватися
не дозволяється, кожен учасник повинен вигадувати нові відповіді на кожне з цих
питань.
Найпростіший спосіб
добути реквізит для цієї вправи – брати не предмети цілком (їх призначення, як
правило, більш-менш ясно), а уламки чогось – такі, щоб по ним складно було
зрозуміти, звідки вони взялися.
Сенс вправи.
Легка
«інтелектуальна розминка», активізує швидкість мислення учасників, стимулюючи
їх до висування незвичайних ідей і асоціацій.
Обговорення
Які відповіді на
питання запам'яталися учасникам, видаються найбільш цікавими та оригінальними?
Незвичайні дії
Кожному з учасників
пропонують згадати яке-небудь своє незвичайне, оригінальне дійство, дивний і не
цілком зрозумілий з позиції здорового глузду вчинок, досконалий протягом
останніх одного-двох місяців (на роздуми дається 1-2 хвилини). Потім учасників
просять коротко розповісти про нього, а також прокоментувати:
- у чому саме вони
бачать незвичайність цієї дії?
- що, з їх точки
зору, до нього спонукало?
- як вони оцінюють
цю дію «заднім числом» – до чого воно призвело, чи варто було його робити?
Якщо в групі менше
12 учасників, вправу доцільно виконувати всім разом, при більшому числі
учасників групи – краще розподілити на 2-3 підгрупи, які будуть працювати
паралельно.
Сенс вправи.
Вправа сприяє переносу
знань й умінь, пов'язаних з креативністю, на розгляд власного життя, підвищення
ступеню відкритості до нового життєвого досвіду.
Обговорення.
Як незвичайні дії
впливають на наше життя – роблять її яскравіше, цікавіше, складніше,
небезпечніше або змінюють якось ще? Чи були в учасників останнім часом
ситуації, коли хотілося б зробити щось незвичайне, але щось зупиняло? Якщо так,
то що саме зупинило їх і як це оцінюється «заднім числом» – чи правильно, що дію
не скоєно, або все-таки краще було б її зробити? Чиї незвичайні дії учасникам
захотілося б повторити?
Застосування вмінь.
Кожен з учасників
називає яке-небудь спортивне вміння, яким він володіє (наприклад, кататися на
сноуборді або на роликах, підтягуватися на перекладині, кидати м'яч в точно
заданому напрямку та ін.). Потім інші учасники пропонують можливі варіанти
застосування цих умінь – не тільки в фізкультурі й спорті, а й в інших життєвих
обставинах.
Вправа виконується
в загальному колі.
Сенс вправи
Вправа навчає
генерувати ідеї про способи практичного застосування наявних в учасників ресурсах,
сприяє підвищенню самооцінки, а також підвищує мотивацію до вироблення нових
умінь і вдосконалення наявних.
Обговорення.
Учасники обмінюються
своїми враженнями і міркуваннями про те, які нові вміння та способи
застосування їх зацікавили.
Тренінг розвитку
креативності та творчих здібностей.
Концептуальне
введення.
Матеріали: папір,
ножиці, олівці, моделі предметів, м'яч, газети.
Етапи роботи:
I. Етап - розігрів
Вправа «Перекинь
м'яч»
Цілі: вербальне і
невербальне спілкування зближує членів групи. Воно спрямоване на розкріпачення
членів групи, на встановлення контактів і пошуку швидкого вирішення
поставленого завдання. Матеріали: м'яч. Час: 2-5 хвилин.
Процедура: учасники
стоять в тісному колі, їм дається невеликий м'ячик (розміром приблизно з
тенісний) і формулюється завдання: якомога швидше перекинути цей м'ячик один
одному так, щоб він побував в руках у кожного. Ведучий фіксує необхідний на це
час. Оптимальне число учасників в колі від 6 до 8; при більшій їх кількості
доцільно виконувати вправу в декількох підгрупах. Вправа повторюється 3-4 рази,
ведучий просить робити її якомога швидше. Коли витрати часу доведені приблизно
до 1 с на кожного учасника, ведучий просить винайти та продемонструвати спосіб,
яким можна перекинути м'яч так, щоб він побував в руках у кожного, витративши
лише 1 хв на всю групу. Зазвичай через деякий час учасники придумують і
демонструють відповідне рішення. (Воно полягає в тому, що всі вони ставлять
складені «човником» руки один над одним і по черзі розводять долоньки в
сторони. М'ячик, падаючи вниз, передається з рук в руки і таким чином встигає
побувати у кожного учасника). Завдання вирішене!
Психологічний зміст
вправи. Демонстрація того, як проблема може бути вирішена більш ефективно за
допомогою нетривіального підходу і як цьому перешкоджають стереотипи (
«перекинути – значить підкинути вгору, а потім зловити»).
Сполучені групи,
навчання координації спільних дій.
Питання для
обговорення:
1. Що заважало
відразу ж побачити швидкий спосіб виконання завдання, який стереотип при цьому
активізувався?
2. Кому першому
спало на думку перекидати м'яч, не підкидаючи, а гублячи його, і що
підштовхнуло до цієї ідеї?
3. Які ситуації,
коли стереотипне бачення заважало розгледіти простий і нетривіальний спосіб
вирішення проблеми, зустрічалися в життєвому досвіді учасників, і як вдавалося
подолати ці обмеження?
Вправа «Острівці»
(5-10 хвилин)
Мета: всім
учасникам розміститься на газеті. (На всій, на половині газети, на третині).
Матеріали: газети.
Час: 5-10 хвилин
Процедура: учасники
розбиваються на групки по 4-6 осіб і на швидко виконують завдання.
Сенс вправи: створення
умов для втілення і висунення ідей про способи дії у нестандартній ситуації,
згуртування групи, фізична розминка. Учасники обмінюються емоціями і почуттями й
озвучують всі свої ідеї.
II. Етап - Основна
діяльність
Вправа «Стоп-кадр»
Мета: розвиток
навички експресії, з іншого – дає можливість учасникам в новому ракурсі поглянути
на своє ставлення до тих життєвих сфер, яких стосуються слова.
Матеріали: список
слів.
Час: 10 хвилин
Процедура: учасники
вільно переміщаються по спортивному майданчику. За командою ведучого, що
подається за допомогою оплеску в долоні, вони зупиняються і демонструють за
допомогою міміки і пантоміміки (пози, жестів, рухів тіла) те слово, яке називає
ведучий. «Стоп-кадр» триває 8-10 с, після чого з повторного оплеску ведучого
учасники знову починають вільно переміщатися по приміщенню, доки не прозвучить
наступний оплеск і не буде названо чергове слово. Бажано зняти «стоп-кадри» за
допомогою цифрової фото або відеокамери і продемонструвати відзняті матеріали
учасникам безпосередньо після вправи.
Можна
використовувати, наприклад, такі набори слів: час, минуле, дитинство,
сьогодення, навчання, майбутнє, професія, успіх; зустріч, спілкування,
розуміння, дружба, любов, сім'я, щастя.
Вправа
«Застосування предметів»
Мета: розвиток
творчого інтелекту.
Матеріали: скріпки
для паперу, зубна щітка, олівець, сірник ..., тощо.
Час: 10-15 хвилин
Процедура: за дві
хвилини знайдіть якомога більше застосувань для взуттєвого шнурка і запишіть
їх. Це вправа, яка розвиває творчий інтелект, для розгляду можна брати
будь-який інший предмет.
Питання для
обговорення:
1. Складно було
вигадувати нове застосування простим і знайомим речам?
2. Як можна
застосовувати ваш предмет?
3. Про що змусило
задуматися ця вправа?
Вправа «Арка»
Мета: розвиток
творчих здібностей, пошук нестандартного вирішення поставленого завдання.
Матеріали: ножиці,
папір.
Час: 10 хвилин
Процедура: учасники
об'єднуються в команди, отримують папір формату А4, і їм дається завдання:
виготовити таку арку, щоб через неї зміг пройти будь-який з учасників або всі
по черзі. Продемонструвати якомога більше способів.
Питання для
обговорення:
1. Кому спочатку
здавалося, що виконати вправу неможливо?
2. Чи часто
виникають такі ситуації?
3. Хтось підказав або
це колективне рішення?
III. Етап – завершення
Вправа «Творче
життя»
Мета: узагальнити
уявлення учасників про свої творчі здібності й знайти своє творче начало.
Час: 7-15 хвилин
Матеріали: папір,
ручки.
Процедура: учасники
об'єднуються в групи по 5-6 чоловік, отримують завдання: сформувати перелік
рекомендацій, які дозволять «зробити більш творчим власне життя», і записати
їх. Рекомендації, що формуються, повинні бути таким, що реально можна втілити в
життя всім учасникам або хоча б більшості з них (тобто не мати на увазі
наявність будь-яких здібностей, що рідко зустрічаються, занадто великих
матеріальних витрат та ін.).
Обговорення в групі
розібрати всі варіанти.
Приклад:
1. Регулярно
виконувати фізичні вправи.
2. Оволодіти
технікою медитації та релаксації.
3. Вести щоденник,
писати розповіді, вірші, пісні записувати розумні думки.
Література.
1. Гуревич Н.М. Психогигиена спортивной деятельности. – Киев: Виша школа, 1998
г.
2. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. – М.:
Физкультура и спорт. 1989 г.
3. Ашмарин Б.А. Теория и методы физического
воспитания. Учебное пособие для студентов факультетов физического воспитания
педагогических ин-тов. - М.: Просвещение, 1989 г.
4. Бальсевич В.К. «Здоровье в движении»: - М.: Советский спорт,1998 г.
5. Юнг К. Г. Психология и литература. В кн.: Юнг К. Г.,
Нойманн Э. Психоанализ и искусство. Пер. с англ. -М.: REFL-book, К. Ваклер,
1996. -304 с.
6. Пономарев Я. А.
Перспективы развития психологии творчества.
7. Ильин. Е.П. Психология
творчества, креативности, одаренности.
9. Пономарев Я. А.
Психология творчества, 1976.
10. Галин А.Л. Психологические особенности творческого поведения, 2001