Д.б.н. Христова Т.Є., студ. Марін А.В.
Мелітопольський державний педагогічний
університет
імені Богдана Хмельницького,Україна
Корекція
порушень постави дітей молодшого шкільного віку засобами фізичного виховання
В Україні останнім часом сформувалися
негативні тенденції в динаміці здоров'я дітей: розповсюдженість захворювань
зросла більше ніж на чверть, захворюваність більш ніж на 15%. Кількість
захворювань опорно-рухового апарату у дітей шкільного віку за останні 10 років
збільшилась на 7,6% [2]. Не втрачає гостроти фізична реабілітація дітей з
порушенням постави, оскільки частота таких деформацій неухильно зростає. Серйозність
цієї проблеми обумовлена тим, що без своєчасної корекції статичні деформації
стають одним з головних чинників розвитку структурних змін в хребті та
захворювань внутрішніх органів [1]. Найбільшою відновною цінністю володіє
комплекс засобів, що включає різні види фізичних вправ, які використовуються з
лікувальною метою, в тісному взаємозв’язку з фізичними чинниками.
Мета роботи – підвищити ефективність лікувально-оздоровчих заходів у дітей молодшого
шкільного віку із сутулою спиною на основі вивчення структурно-функціональних
особливостей організму школярів при виконанні фізичних навантажень на
тренувальному режимі.
Дослідження проводились на базі дитячої поліклініки м. Мелітополь у 2016
році. В дослідженні взяли участь 50 клієнтів віком 7-8 років з сутулою спиною:
24 хлопчики і 26 дівчаток. Вони були поділені на дві групи: контрольну (КГ) та
основну (ОГ). Пацієнти КГ займалися за загальноприйнятою методикою лише ЛФК. Діти
ОГ, крім того, виконували ще спеціальні загальнорозвиваючі та дихальні вправи.
А також домашнє завдання для закріплення правильної постави з обов’язковим
контролем батьків.
Тренувальний режим фізичної реабілітації передбачав такий розподіл часу
заняття: 10 хв. на підготовчу, 20 – на основну, 15 – на заключну частини.
Частота серцевих скорочень при фізичному навантаженні складала до 160 уд./хв.,
кількість повторень 20-25 разів, тривалість режиму – 48 процедур.
На тренувальному режимі дані статичної витривалості м'язів спини вірогідно
змінилися (p<0,05). У хлопчиків ОГ на початку режиму вони складали
128,2±6,7, КГ – 113,5±9,9, у дівчаток – 104,2±8,9, 95,3±13,6 сек відповідно; наприкінці
у хлопчиків ОГ – 161,4±4,3, КГ – 127,6±4,7, у дівчаток – 119,2±1,5, 103,8±5,1
сек відповідно. При порівнянні даних між основною та контрольною групою були
виявлені більш високі показники в ОГ: у хлопчиків різниця склала 33,8, у дівчаток
– 15,4 сек. Цей показник в ОГ у хлопчиків і у дівчаток досяг вікової норми, що
не спостерігалося в КГ.
Показники статичної витривалості м'язів живота на тренувальному режимі підвищилися
(p<0,05). У хлопчиків ОГ на початку режиму вони складали 87,3±4,4, КГ –
74±4,8, у дівчаток – 69,4±8,9, 59,1±6,9 сек відповідно; наприкінці у хлопчиків ОГ
– 119,2±1,7, КГ – 106,2±4,1, у дівчаток 89,8±2,5, 76,9±3 сек відповідно.
Статична витривалість м'язів живота в ОГ у хлопчиків і у дівчаток досягла
вікової норми, що не спостерігалося в КГ.
При порівнянні середніх показників між ОГ та КГ на тренувальному режимі відзначався
статистично достовірний (p<0,05) приріст показників рухливості хребта в обох
групах. На початку тренувального режиму показники рухливості хребта в хлопчиків
ОГ складали 6,4±0,8, КГ – 6,1±0,8, у дівчаток – 6,6±0,8, 6,3±0,7 см відповідно;
наприкінці режиму відзначалося підвищення даних показників у хлопчиків ОГ до 8,5±0,8,
КГ – 7,7±0,9, у дівчаток – до 8,5±1,1, 7,1±0,9 см відповідно.
Вихідні дані плечового показника у дітей із сутулою спиною були досить
низькі. На тренувальному режимі спостерігався статистично достовірний
(p<0,05) приріст цього параметра в обох групах, але при порівнянні середніх
показників, плечовий показник ОГ був вище, ніж КГ. На початку тренувального
режиму цей
показник у хлопчиків ОГ склав 88,2±1,0, КГ – 85,6±1,2, у дівчаток – 89,0±1,1,
86,4±1,5% відповідно. Наприкінці режиму цей показник у хлопчиків ОГ склав 95,0±2,4,
КГ – 89,8±2,4, у дівчаток – 94,1±2,9, 89,1±1,2% відповідно.
На тренувальному режимі відзначався статистично достовірний (p<0,05) приріст
показників екскурсії грудної клітини у хлопчиків і дівчаток обох груп, однак
при порівнянні середніх показників у хлопчиків, дані виявилися вище в основній
групі. У дівчаток цієї різниці не спостерігалося. На початку тренувального
режиму у хлопчиків ОГ екскурсія грудної клітини склала 3,5±0,4, КГ – 3,1±0,3, у
дівчаток – 3,2±0,3, 3,0±
Висновки:
1.
На початку дослідження відзначалися
низькі показники функціонального стану опорно-рухового апарата досліджуваних
обох груп. Проведення реабілітаційних заходів сприяло підвищенню статичної витривалості
м'язів спини та живота в основній групі відносно контрольної.
2.
Підвищення показників зовнішнього
дихання в обох групах пов'язане з достатнім використанням дихальних вправ,
вправ для плечового пояса, корпуса. Більш високі показники, отримані в основній
групі, обумовлені використанням ефективного фізичного навантаження.
3.
За даними антропометричних вимірів після
проведення експерименту плечовий показник в основній групі у хлопчиків склав
95,0, у дівчаток – 94,1% на тлі збільшення екскурсії грудної клітини, що
свідчить про ефективність запропонованої методики корекції порушень постави.
Література
1.
Грейда Н.Б. Корекція постави підлітків
засобами фізичної реабілітації / Грейда Н.Б., Грицай О.С., Кренделєва В.У. //
Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2011. – № 4. – С. 119-123.
2.
Пархоменко
Л.К. Медико-социальные проблемы сохранения здоровья подростков в Украине / Л.К.
Пархоменко // Здоровье ребенка. – 2006. – № 1 (1). – С. 15-17.