Буслова Н.В., Аль Букхари Рами Перспективы развития солнечной энергетики в Ливане

*228307*

Технічні науки

Доцент, к.т.н. Буслова Н.В., магістрант Аль Букхарі Рамі

Національний Технічний Університет України

«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» Україна

Перспективи розвитку сонячної енергетики в Лівані

Ефективний напрямок розвитку енергетики Лівану. Сонячна енергетика.

Література:

1. Jesch L., Lesslie F. Evolution and perspectives of the solar market (Перспективы развития солнечной энергии). Paris, 1993. 40 p.

2. Волшаник В.В., Пешнин А.Г., Хаманджода У. О необходимости законодательного закрепления экологических и ресурсных достоинств электростанций на возобновляющихся источниках энергии. В кн. "Строительство в XXI веке. Проблемы и перспективы". М.: МГСУ, 2002. 159-162.

3. Ресурсы и эффективность использования возобновляемых источников энергии в России. / П.П. Безруких, Ю.Д. Арбузов и др. СПб.: Наука, 2002. 314 с.

4. Al-Hamadani N. and others/ Estimation of the diffuse fraction dialy and mounthly average global radiation for Fudhaliyah, Baghdad (Iraq). "Solar energy". 1989, № 1.42

Доцент, к.т.н. Буслова Н.В., магістрант Аль Букхарі Рамі

Національний Технічний Університет України

«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

Перспективи розвитку сонячної енергетики в Лівані

В Лівані склалася ситуація, в який розвиток енергетики виявляється не просто актуальним, а є одною з найголовніших проблем під’йому економіки країни. Під час громадянської війни, яка велася майже 20 років, починаючи з 1975 року, енергетика Лівану і відповідно економіка в цілому пішли на глибокий спад. Проводилися регулярні відключення електроенергії, тривалість яких досягала 20 годин на добу. Починаючи з 1990 року, перерва в постачанні електроенергії поступово зменшувалась і на сьогоднішній день електропостачання в Ліванській енергосистемі досягло стабільності.

Проте, підвищення надійності електропостачання і рівня забезпечення електроенергією споживачів з поліпшенням якості електроенергії залишаються суттєвими проблемами для сучасного Лівану. Особливо гостро ці питання стоять для місцевого населення, що не має поки можливості користуватися послугами електроенергетичної системи.

Виходячи зі сказаного, необхідним нарощуванням генераторних потужностей і ефективним направленням вирішення цієї задачі становить розвиток відновлюваної енергетики, перш за все сонячної.

Попередня оцінка ресурсів сонячної енергії Лівану показує, що вони є найбільшими серед усіх інших джерел енергії. Це обумовлено географічним положенням Лівану, і використання цих ресурсів дозволить в значній мірі вирішити енергетичні проблеми країни.

Розвиток геліоенергетики вимагає повноцінної оцінки цих ресурсів по місцях і по різним районам.

На жаль, метеослужба Лівану не реєструє сонячну радіацію, що падає на ліванську територію. Для оціночних розрахунків можуть бути використані дані, отримані для сусідніх країн близькосхідного регіону. Проте інтерес до геліоенергетики в країні великий, тому Американський Університет в Бейруті вів спостереження за сонячною радіацією в двох місцях протягом одного року . Отримані результати наведені в табл. 1.

Таблиця 1 – Середньомісячна денна сонячна радіація I, кВт год/м² день

Місяць	Приморський район	Внутрішній район
Січень	2,47	2,36
Лютий	3,19	3,44
Березень	4,06	4,67
Квітень	5,53	6,08
Травень	6,58	7,28
Червень	7,28	8,25
Липень	7,00	8,19
Серпень	5,32	8,11
Вересень	5,31	6,31
Жовтень	4,00	4,53
Листопад	2,95	3,28
Грудень	2,28	2,33

І виходячи з одержаних метеорологічних даних для 15 точок на території Лівану, була визначена усереднена за місяць щільність потоку позаатмосферної сонячної радіації [кВтод/ м²день]:

,

де - широта, заходу сонця і часовий кут сходу сонця;

- номер першого місяця в році і номер першого дня наступного місяця;

- сонячна постійна для даного дня:

- 1353 Вт/м²

- номер дня в році, а вираз в квадратних дужках враховує зміну сонячної постійної через еліптичну траєкторію руху Землі навколо Сонця.

На графіках (Рис. 1,2) наведено добові надходження сонячної радіації в літній та зимовий місяці.

Рисунок 1 – Добовий графік надходження сонячної радіації (червень)

Рисунок 2 – Добовий графік надходження сонячної радіації (січень)

Як показують розрахунки, Ліван у своєму розпорядженні має значні ресурси сонячної енергії. Річна кількість енергії сонячної радіації, що надходить на 1 м² території, становить близько 1800 кВт • год. Це означає, що потенційний теоретичний ресурс сонячної енергетики на всій території Лівану становить приблизно 1,9 • 10¹³ кВт • год / рік. Навіть при ККД перетворення 10% і використанні під сонячні енергоустановки 1% території технічний ресурс складе 1,9 • 10¹⁰ кВт • год / рік. Це значення в три рази більше сучасного вироблення електроенергії в країні і суттєво більше, ніж ресурси всіх інших первинних джерел енергії, як відновлюваної, так і не відновлюваної. Тому державна енергетична політика в Лівані повинна будуватися з урахуванням всебічного розвитку геліоенергетики.

Слід зазначити, що технології геліоенергетики дозволяють використовувати енергію сонячного випромінювання як для виробництва електроенергії, так і для виробництва тепла, необхідного в ряді галузей промисловості, в сільському і комунальному господарстві. Інші джерела відновлюваної енергії, в тому числі гідроенергія і енергія вітру, практично повністю перетворюються лише в електричну енергію.

Розвиток геліоенергетики як джерела електроенергії для електроенергетичних систем пов'язано з необхідністю великих капіталовкладень. Незважаючи на значні успіхи виробників сонячних батарей в справі зниження вартості їх виробництва і підвищенні ККД перетворення енергії, все ж вартість вироблюваної електроенергії поки виявляється помітно більшою, ніж на традиційних енергоустановках. Це пояснюється низьким ККД сонячних елементів, а також дорожнечею матеріалів, з яких робляться ці елементи. У надії на підвищення ефективності і зниження вартості, що забезпечить в недалекій перспективі конкурентоспроможність сонячної електроенергетики, починати розвиток галузі слід з просування на ринок невеликих сонячних енергоустановок, призначених для забезпечення електроенергією невеликих споживачів, не пов'язаних з електроенергетичною системою або таких, що прагнуть до забезпечення незалежності в електропостачанні.

Інтерес до проблеми використання сонячної енергії в арабських країнах вперше отримав практичне втілення на початку 1970-х років. Сонячна енергія може стати основним видом енергоресурсів в багатьох арабських країнах. За рік Аравійський півострів отримує вдвічі більше енергії від Сонця, ніж дають всі нафтові родовища.

А в Лівані розвиток геліоенергетики поки стримується відсутністю пріоритетів у державній енергетичній політиці, нечисленністю і слабкістю підготовки виробничих, інженерних і наукових кадрів, але саме сонячна енергетика може сприяти вирішенню зазначених проблем енергетики Лівану.