УДК 004.942

Кравец А.В. студентка группы КМ-14-1м

Харитонюк А.А. студент группы КМ-14-1м

Научный руководитель: Коротенко Г.М., доктор технических наук, профессор кафедры ГИС

(Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет» г. Днепропетровск, Украина.)

Створення інформаційної технології забезпечення соціально-гігієнічного моніторингу м. Дніпродзержинська

Актуальність роботи. Особливою рисою сьогодення є високий рівень захворюваності по всім регіонам країни, але особливої уваги заслуговують промислові міста (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг та ін.). Основними причинами такої ситуації є незадовільна якість навколишнього середовища, нездоровий спосіб життя, несприятливі соціально-економічні тенденції, особливості функціонування системи охорони здоров‘я, нераціональне харчування та багато інших. Визначення ефективних шляхів зміцнення здоров‘я нації на сучасному етапі неможливе без використання інформаційних технологій моніторингу соціально-гігієнічного стану, які передбачають встановлення і оцінку якості джерел статистичної інформації, виявлення зв‘язків складної системи, оцінку сценаріїв розвитку процесів для ефективного управління охороною здоров‘я шляхом впровадження заходів з оптимізації довкілля. Варто відмітити, що нові інформаційні технології дають широкі можливості в галузі інформаційного забезпечення досліджень з виявлення впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення.

Мета роботи - створення інформаційної технології забезпечення соціально-гігієнічного моніторингу м. Дніпродзержинська.

Об’єктом досліджень є м. Дніпродзержинськ, яке характеризується соціально-гігієнічними показниками, виміряними в певний момент часу.

У роботі було проведено розробку інформаційно-аналітичної системи соціально-гігієнічного моніторингу, яка базувалася на таких основних принципах:

1. Проведення моніторингу на постійних контингентах спостереження, з постійною періодичністю контролю, з використанням постійних індикаторів якості навколишнього середовища і здоров'я населення.

2. Максимальне пристосування для завдань моніторингу діючої системи збору даних, існуючої матеріально-технічної бази та наявних теоретичних напрацювань з проблеми.

3. Поєднання максимальної інформативності створюваної системи з її компактністю, зручністю у використанні, економічністю.

4. Поєднання даних офіційної статистики та спеціальних досліджень.

5. Максимальний облік і використання даних сучасної науки і передового практичного досвіду.

6. Диференційований підхід до вибору показників для оцінки здоров'я різних контингентів населення.

7. Взаємний обмін банками даних між організаціями та установами, які беруть участь у системі соціально-гігієнічного моніторингу.

8. Використання нових інформаційних технологій на основі комп'ютеризації та застосування сучасних засобів зв'язку.

Розроблені відповідні бази даних дозволяють формувати і інтегрувати різні потоки інформації, яка збирається в рамках чинної статистичної звітності органами та установами, що мають різну відомчу приналежність. Це, зокрема, дані міських та районних служб та управлінь та їх підвідомчих установ (управління з екології та раціонального використання природних ресурсів, управління статистики, центру з гідрометеорології, санітарно-епідеміологічної служби, управлінь охорони здоров'я та ін.).

Поряд з традиційними узагальненими формами статистичної звітності передбачено використання первинної облікової документації, що істотно розширить спектр аналізованих показників.

Перевагою пропонованої системи перед наявними аналогами є те, що вона дозволяє персоніфікувати соціально-гігієнічну інформацію. Це дозволить при проведенні статистичних досліджень групувати жителів міста за рівнями приватних та інтегральних показників техногенної екологічної навантаження, по тривалості перебування у несприятливих екологічних умовах з урахуванням віку, статі, приналежності до певних професійним і соціальним групам.

Висновок. Створено інформаційні технології забезпечення соціально-гігієнічного моніторингу м. Дніпродзержинськ. Сформоване таким чином інформаційне забезпечення дасть можливість практично необмеженого застосування сучасних статистичних методик і такого ж необмеженого вибору показників для виявлення закономірностей, що характеризують різні аспекти впливу факторів середовища на здоров'я.

Список використаної літератури:

1. Русакова Л.Т. Компьютерное исследование закономерностей в системе “среда - здоровье” на примере Краматорска / Л.Т. Русакова, М.Ю. Антомонов // Український журнал медичної техніки і технології. - 1997. - № 3-4. – С. 88-94

2. Русакова Л.Т. Створення інформаційного фонду соціально-гігієнічного моніторингу України / Л.Т. Русакова, М.Ю. Антомонов // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. – Вип. 49. – Київ, 2007. – С. 442-447