Аспірант, Іванченков В.С.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Україна

Напрями технологічного аудиту

Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобальних викликів вважає «важливим завданням інноваційної політики визначення тих секторів економіки і виробництва, які мають пом’якшити критичну залежність України від імпорту», та відносить до таких секторів «агропромисловий сектор і забезпечення населення продуктами харчування» [1].

Для створення реальних інноваційних програм пропонується [1]:

- провести технологічний аудит з метою оцінки вихідного стану інноваційного розвитку на рівні всіх суб’єктів економічної діяльності незалежно від форми власності;

- провести оцінку практики обліку, збереження і використання нематеріальних активів.

На наш погляд, проведення лише технологічного аудиту з метою оцінки вихідного стану інноваційного розвитку є неправильним, бо оцінка лише техніко-технологічного стану не дає повної картини наявності передумов для початку інноваційних перетворень. Пропонуємо проведення аудиту підтвердження оцінки інноваційного потенціалу, що точніше відображає завдання формування інноваційної стратегії підприємства.

Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» встановлює перелік подій, у разі яких здійснюється обов’язковий аудит [2]. Аудит в області інноваційного процесу в цьому переліку відсутній, та скоріше стосується області управління діяльністю, не носить обов’язкового характеру і не має значного поширення. Тому питання аудиту різних стадій інноваційного перетворення є областю мало вивченою.

Один із основних постулатів аудиту говорить, що облікова інформація (звітність) повинна бути перевірена [3]. Перевірка здійснюється за допомогою тестування, опитування, вибіркової перевірки, здійснення необхідних розрахунків та інше. Джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, податкового обліку, внутрішньої та зовнішньої звітності, інші документи.

Оскільки мова йде про необхідність підтвердження наявності інноваційного потенціалу, основні етапи такого аудиту, на наш погляд, повинні відповідати складовим елементам інноваційного потенціалу підприємства: управлінський (кадровий), ресурсний, техніко-технологічний, інфраструктурний, маркетинговий, науково-інформаційний та фінансовий потенціали.

Пропонуємо основну частину аудиторського дослідження інноваційного потенціалу проводити в сім етапів.

1-й етап. Аудит кадрового потенціалу.

Завдання аудиту – підтвердження управлінського потенціалу (наявності ідейного сприйняття управлінським персоналом підприємства політики інноваційних перетворень та забезпечення науково-інноваційно спрямованого кадрового потенціалу).

Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- ефективність інноваційної стратегії;

- кадрове забезпечення інноваційної діяльності, підвищення кваліфікації;

- ефективність системи стимулювання.

2-й етап. Аудит процесу постачання.

Завдання аудиту - підтвердження ресурсного потенціалу (наявності перспективної сировинної бази та стійких зв’язків із сільгоспвиробниками органічної сировини). Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- організація договірної роботи;

- організація процесу доставки активів на територію підприємства;

- організація оприбуткування та забезпечення зберігання активів;

- організація розрахунків з постачальниками;

- організація обліку та контролю процесу постачання;

- ефективність процесу постачання.

3-й етап. Аудит необоротних активів.

Завдання аудиту - підтвердження техніко-технологічного потенціалу (на-

явність вільних виробничих площ і потужностей та техніко-технологічних можливостей впровадження інноваційних виробничих підходів).

Основні об’єкти аудиторського дослідження:

- наявність та достовірність операцій з основними засобами;

- наявність та достовірність операцій з нематеріальними активами;

- достовірність капітальних вкладень;

- ефективність використання основних засобів;

- організація контролю збереження основних засобів;

- достовірність податкового обліку.

4-й етап. Аудит внутрішньої інфраструктури.

Завдання аудиту - підтвердження інфраструктурного потенціалу (наявність розвиненої інфраструктури організації та забезпечення господарської діяльності підприємства).

Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- наявність та склад об’єкти інфраструктури підприємства;

- ефективність організації складського господарства;

- якість зберігання сировини та готової продукції;

- результати діяльності та резерви допоміжних виробництв;

- результати діяльності та резерви підрозділів, що забезпечують основну діяльність;

5-й етап. Аудит процесу реалізації.

Завдання аудиту - підтвердження маркетингового потенціалу (наявність перспектив реалізації і каналів збуту продукції інноваційного консервування).

Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- організація договірної роботи;

- аналіз ринків збуту та каналів реалізації продукції;

- організація процесу реалізації;

- організація розрахунків з покупцями;

- організація обліку та контролю процесу збуту;

- ефективність процесу збуту.

6-й етап. Аудит результатів діяльності власної науково-дослідної бази

Завдання аудиту - підтвердження науково-інформаційного потенціалу (наявність власної науково-інноваційної дослідної бази та зв’язків із науко-дослідними організаціями, можливості трансферту технологій).

Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- наявність та функції власного науково-інноваційного підрозділу;

- ефективність його функціонування;

- кадровий склад підрозділу;

- аналіз трансферту технологій;

7-й етап. Аудит фінансової звітності та фінансового стану.

Завдання аудиту – підтвердження фінансового потенціалу (Наявність фінансових ресурсів підприємства та ймовірна рентабельність інноваційної діяльності).

Основними об’єктами аудиторського дослідження є:

- підтвердження показників балансу;

- аналіз фінансового стану;

- підтвердження показників Звіту про фінансові результати;

- аналіз прибутковості та рентабельності;

- аналіз привабливості для інвесторів.

Загальні вимоги до укладання аудиторського висновку в процесі аудиту інноваційного потенціалу можна сформулювати виходячи із положень міжнародних стандартів аудиту (МСА) [4]:

1. Аудит інноваційного потенціалу виконується як окреме завдання або одночасно із аудитом фінансової звітності. Аудитор має висловити думку стосовно того, чи відповідає перевірена інформація в усіх суттєвих аспектах обліковій політиці підприємства та стратегії його розвитку.

2. При здійснені перевірки обов’язково розглядаються взаємопов’язані статті, які можуть вплинути на інформацію, показану в аудиті.

3. Необхідно розглянути поняття суттєвості стосовно фінансової інформацї, а саме, аудиторська перевірка є ширшою за перевірку достовірності облікових даних і повинна охоплювати аналіз всіх операцій та процесів, що стосуються формування інноваційного потенціалу.

Вважаємо, що аудиторська перевірка інноваційного потенціалу є оцінкою ефективності прийняття управлінських рішень з питань наявності та якості управлінського (кадрового), ресурсного, техніко-технологічного, інфраструктурного, науково-інформаційного, маркетингового та фінансового складових інноваційного потенціалу підприємства та пошук можливих резервів покращення їх стану з метою формування дієвої стратегії інноваційних перетворень.

Література

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобальних викликів/ Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б. Г. Чижевський, М. М. Шевченко.— К: Парламентське вид-во, 2009. — 632 с.

2. Креза Т.В. Основи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні. Практичний посібник аудитора. – 2-ге вид. – К.: Інформаційно-аналітичний та методичний центр аудиту в Україні «Статус», 2005. – С.9-24.

3. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.- Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2002. – 504с.

4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості і етики: Видання 2004 року./Пер.з англ..мови О.В.Селезньов, О.Л.Ольховікова, О.В.Гик, Т.Ц.Шарашидзе, Л.Й.Юрківська, С.О.Куліков. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – С.707-778.