К.е.н. Фатюха Н.Г.

Запорізький національний технічний університет

Децентралізації місцевого самоврядування в Україні

Важливою складовою конституційної реформи в Україні є реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з метою децентралізації та розширення повноважень місцевої влади на принципах субсидіарності, деконцентрації влади та ресурсів.

З 2000 р. в Україні розпочалася бюджетна реформа, що повинна була характеризуватися кардинальними змінами в системі формування та виконання місцевих бюджетів. Проте реформа не є завершеною, оскільки не відбулося чіткого розподілу повноважень і відповідальності між центральними та місцевими органами влади [1].

Децентралізація - це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. [2].

У світі не існує стандартної моделі децентралізації, оскільки процеси і процедури відрізняються одне від одного і залежать від основних цілей і завдань, а також від організаційної структури і механізмів реалізації. Усі країни дотримуються позиції однієї із функціонуючих на сьогодні п’яти основних моделей бюджетного федералізму (американська, німецька, радянська, китайська, канадська), використовують їх сполуки й адаптовані варіанти.

Для України забезпечення ефективного функціонування системи місцевого самоврядування є необхідною передумовою для  послідовної інтеграції в ЄС. Реалізовуючи стратегічний зовнішньополітичний курс на євроінтеграцію, Україна ще у 1997р. ратифікувала “Європейську хартію місцевого самоврядування”.

Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність покладених на нього функцій у межах своєї компетенції [3].

Однією із проблем багатьох країн, що розвиваються, є те, що вже тривалий час центральний уряд не здатен забезпечити належного рівня послуг рівномірно на всій державній території. Жителі великих міст мають порівняно легкий доступ до державних послуг, у той час, коли у віддалених районах установи центрального уряду відсутні взагалі. За таких умов для проведення ефективної децентралізації виникає потреба у нових фінансових ресурсах, що дасть змогу забезпечити рівномірніше надання державних послуг населенню на всій території країни.

Отже, децентралізація є своєрідним ключовим моментом при переході від командної економіки до ринкової.

Що більше децентралізовано державну владу, то: 1) більша частка економічних методів впливу на керований об’єкт управління; 2) гнучкіша управлінська система; 3) розвинутіші демократичні інститути.

Необхідно зазначити, що управління місцевими справами може здійснюватися: як за допомогою призначених центральною владою органів і посадовців державної адміністрації на місцях — органів територіального державного управління, що виступають як периферійна ланка державного апарату (повноваження яких реалізуються шляхом деконцентрації влади); так і через представницькі та виконавчі органи, що обираються безпосередньо населенням як органи самоврядних адміністративно-територіальних одиниць — органи місцевої публічної влади, що іменуються органами місцевого самоврядування, повноваження яких переважно реалізуються шляхом децентралізації влади.

Характеристика місцевого самоврядування як форми децентралізації державної влади (державного управління) є найвідповіднішим терміном для позначення явища місцевого самоврядування. Враховуючи, що поняття децентралізації державної влади є вихідним для характеристики природи явища місцевого самоврядування, воно має розглядатись як ключовий суб’єкт децентралізації влади. Децентралізувати владу в Україні можна лише здійснивши адміністративну реформу [4].

Основними нововведеннями запропонованої програми децентралізації влади є: запровадження трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування; передача функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня; розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень; чітке забезпечення повноважень  органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках; ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями.

Задля підвищення ролі доходів місцевих бюджетів та зростання їх доходної бази, а відтак і фінансового розвитку територіальних громад та місцевих підприємств в Україні запроваджено реформування місцевого самоврядування. Бюджетні нововведення забезпечують бюджетну самостійність та фінансову незалежність місцевих органів влади [5]. Децентралізація сприяє створенню сприятливого клімату для місцевого бізнесу [6].

Законодавсвом здійснена спроба врегулювати бюджетні правовідносини, пов’язані з впровадженням нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин, удосконаленням казначейського обслуговування бюджетних коштів, посиленням відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів, функціонуванням бюджетної системи України в особливий період [7].

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, слід відмітити, що удосконалення системи місцевого самоврядування України повинно починатися з базового рівня – сільських, селищних та міських громад.

Таким чином, для успішної реалізації процесу децентралізації необхідно провести перерозподіл не тільки повноважень між центральними та місцевими органами влади, а й фінансових ресурсів, що сприятиме поступовому зміцненню місцевих органів влади.

Література:

1. Долженко І. І. Розвиток бюджетної децентралізації місцевого самоврядування в Україні. [Електронний ресурс] / І.І. Долженко. — Режим доступу: http://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/view/227/361.

2. Децентралізація. Матеріал з Вікіпедії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.

3. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua.

4. Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua.

5. Щегельська М. Децентралізація місцевих бюджетів – спосіб збільшення їх доходної бази? (Або як наповнити місцевий бюджет?) / М. Щегельська. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cyberbrains.org.ua/uk/decentralisatsia-mistsevyh-budgetiv-sposib-zbilshennya-dohodi/.

6. Kwan Osung. The Effects of Fiscal decentralization on Public Spending: the Korean Case / Osung Kwan // Public Budgeting and Finance. — winter 2003. — pp. 1-20.

7. Корчевний А. Бюджетна реформа - крок для децентралізації влади / А Корчевний. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.advocat.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=410.