Економічні науки / 13. Регіональна економіка
К.е.н. Трофименко Г.С., Бурда В.В.
Національна металургійна
академія України
Проблеми підвищення ролі економічного аналізу у прийнятті управлінських
рішень
Робота
кожного суб’єкта господарської діяльності
направлена на отримання результатів, один з головних критеріїв це отримання
максимального прибутку. Щоб досягти таких результатів, потрібно знайти способи
і методи управління. При формуванні цілей та процесу їх досягнення, будь-який
керуючий має ухвалити певні рішення. Одним із робочих методів управління є
економічний аналіз, в якому обґрунтування управлінських рішень є основним його
елементом.
Економічний аналіз, як наука, має на увазі під собою окрему систему
особливих знань, які базуються на різних законах функціонування та розвитку
даних систем і відповідно спрямованих на поліпшення методології оцінки
діяльності підприємства.
Предметом даного аналізу служать господарські процеси, а саме їх
соціально-економічна ефективність та фінальні фінансові результати.
Впливають на господарську діяльність такі два фактори:
-
суб’єктивні
фактори;
Суб'єктивні чинники залежать від людини, а саме пов'язані із його
діяльністю.
Для економічного аналізу існують наступні завдання:
1. Підвищення нормативів, науково-економічна
обґрунтованість всіх бізнес-планів.
2. Дотримання нормативів, всебічне і об'єктивне
дослідження виконання планів.
3. Визначення результативності використання матеріальних,
трудових, фінансових ресурсів.
4. Виявлення внутрішніх резервів.
Економічний аналіз в залежності від його функцій
поділяють на:
- зовнішній (фінансовий);
- внутрішній (управлінський).
Фінансовий аналіз – одна з частин, яка входить у
фінансовий облік, тобто надає інформацію зовнішнім користувачам про дані
підприємства, як правило, про публічну звітність.
Управлінський аналіз – одна з частин, яка входить до
управлінського аналізу, тобто інформаційно-аналітичне забезпечення інформацією
керівництва даного підприємства.
За змістом даного процесу виділяють:
1. Ретроспективний
(попередній).
2. Перспективний
(наступний) аналіз.
3. Оперативний
аналіз.
Класифікація аналізу здійснюється
за такими критеріями:
1.
Періодичності (річний, квартальний).
2.
Суб’єктів (керівництво, постачальники, податкові
органи).
3.
Повноти і змісту усіх досліджуваних питань (повний
аналіз господарської діяльності).
4.
Методів вивчення об’єкта (системний, комплексний,
суцільний і вибірковий, порівняльний).
5.
Ступеня автоматизації та механізації обчислювальних
робіт.
Результати проведеного аналізу використовують
для встановлення планових завдань. Показники всіх бізнес-планів формуються із
досягнутих показників, які були перевірені з точки зору можливостей їх
покращення. Нормативи і норми визначаються на основі більш ранніх,
проаналізованих можливостей їх оптимізації.
Можемо
зазначити, що необхідно приділяти більше уваги практичній реалізації
можливостей економічного аналізу для прийняття найбільш якісних управлінських
рішень, які в першу чергу спрямовані на підвищення ефективності функціонування
даних суб’єктів ринкової економіки.
Даний аналіз
потрібно проводити тільки у випадку, коли є потреба вирішення найбільш складних
завдань, наприклад, такі як діагностика фінансово-господарської діяльності або
прогнозування головних показників.
Сутністю
даного аналізу є відображення положення економіки і фінансів господарюючого
суб’єкта на основі визначення оцінних ознак такого аналізу, що характеризують
підвищення ефективності роботи суб’єкта господарської діяльності і
використовують при розробці стратегії розвитку підприємства.
Якщо взяти умови економіки, коли економічні методи
управління виходять на перший план, економічний аналіз має досить важливе
значення: він має не лише знайти
різноманітні помилки, а й розкривати потенціальні можливості подальшого росту
економіки.
Зарубіжна та вітчизняна практика показує доцільність
покращення та збереження економічного аналізу. В теперішніх ринкових умовах,
можемо відзначити перспективи його подальшого зростання, які будуть проявлятися
не тільки в зростанні проведення всіх аналітичних робіт, але й в поступовому
переході автоматизації економічного аналізу та застосування закордонного
досвіду.
Причинами
неправильного використання економічного аналізу саме для цих цілей є:
-
недостатня професійна підготовка керівників підприємницьких структур, які
не вміють і не знають тих переваг, що несе в собі будь-яка аналітика при її
своєчасному виконанні;
-
недооцінка переваг та можливостей для підприємства при своєчасному виявлені
недоліків його функціонування, та, які можуть бути отримані рекомендації щодо
прийняття відповідних управлінських рішень.
Отже, автоматизація економічного аналізу дає нам
можливість удосконалити ефективність управління, так як зв’язок між центральним
управлінням та усіма підрозділами підприємства є узгодженим та більш
налаштованим.
Існує безліч різноманітних способів прийняття управлінських рішень,
вивчаючи які можна стверджувати, що економічний аналіз займає значне місце у
забезпеченні виконання чи не найважливішої вимоги до управлінських рішень –
наукового обґрунтування варіантів таких рішень, досягнення максимальних
економічних результатів за мінімальних витрат ресурсів.
Література:
1. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: [підручник] /
А.Д. Бутко – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 411 с.
2. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку,
контролю, аналізу та аудиту. – К.: А.С.К., 2002. – 256 с.
3. Бражинкова О.Д. Оцінка програмних засобів
автоматизації планування і економічного аналізу на сільськогосподарських
підприємствах / О.Д. Бражинкова, М. Д’яков // Економіка сільського господарства
Росії. – 2006.-№10 С. 24
4. Завгородній В.П. Організація обліку, аналізу й аудиту
в умовах використання персональних ЕОМ // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004.
– №1-С. 6,10.
5.
Економічний аналіз процесів ринкової трансформації багатостадійних промислово
територіальних систем / В.І. Захарченко // Актуальні проблеми економіки. –
2004. – №6. – С. 3-11
6. Рогач
І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних
установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перероб. і доп. Київ, КНЕУ, 2001. – 239 с.
7. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи і технології в
обліку: Навч. посібник / Шквір В.Д., Завгородній А.Г., Височан О.С. – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2003. – 268 с.