Економічні науки/3.Фінансові відносини

Степанова Д.С.

аспірант кафедри фінансів ПВНЗ «Європейський університет»,Україна

Напрями удосконалення методів адміністрування податків в Україні

Пріоритетним напрямом підвищення ефективності діяльності фіскальних органів в Україні є оптимізація системи адміністрування податків, головна мета якої полягає у зростанні ефективності фіскальної політики України. Це зумовлює необхідність удосконалення методів адміністрування податків. Оптимальна сучасна система адміністрування податків повинна складатися з таких основних елементів: податковий контроль, консультаційно-роз’яснювальна робота, прогнозування податкових надходжень, адміністрування податкових ризиків. Отже, слід удосконалювати методи, які мають вплив на один з елементів адміністрування податків.

На сучасному етапі розвитку адміністрування податків в Україні основним методом, на який приділяє увагу держава - ревізія підприємницької діяльності. Наданню допомоги платникам податків у здійсненні адміністрування податків взагалі не приділяється уваги, заходи в цьому напрямі виконуються формально й підпорядковані загальній фіскальній ідеології. Тоді як у розвинених країнах надання допомоги платникам податків у здійсненні ними сплати податків є пріоритетним у діяльності органів державної влади [1].

Методи обліку з початку 1998 р. змінювалися багато разів, лише останній наказ від 2011 р. отримав вже 7 змін, остання яка була у 2015 р. Слід зазначити, що деякі зміни були дуже вдалими. Так, було спрощено організацію постановки платників на облік подолано завдяки використанню «принципу єдиного вікна». До цього моменту мав місце дубляж подачі документів платниками податків до різних державних служб, бо частина документів, що вже подавалися державному реєстратору, вимагалися заново податковими органами не дивлячись на те, що реєстратор повідомляв податкові органи про внесення платника до єдиного державного реєстру. Відсутність автоматизованого обміну між базами даних різних державних податкових служб призводило до неузгодженості дій різних державних служб, заручниками якої ставали платники податків [2].

Але на жаль на сьогодні обмін інформацією між органами державної влади є не налагодженим, що посилює адміністративне навантаження на платника. Прийняття податкової звітності в електронному вигляді забезпечується не достатньо через неналежну технічну готовність адміністратора податків. Через не вірну модель взаємовідносин платників податків та держави основний принцип податкового контролю в Україні забезпечення державним посадовцям можливості виконати план надходжень до державного бюджету, тоді як у розвинених країнах: мінімізація витрат часу на складання податкової звітності та її подання до контролюючих органів.

В край важним є забезпечення широкого й оперативного інформування платників податків про зміни у податкової сфери. Для цього має бути удосконалено «електронний кабінет платника податків». Тобто зараз ми спостерігаємо односторонній взаємозв’язок платника податків та державної служби. Для забезпечення широкого й оперативного інформування платників податків про зміни у оподаткуванні потрібен зворотний зв'язок. Наприклад, про зміни у законодавстві автоматизована служба надсилає новини платнику до кабінету. Але, слід зауважити, що це повинні буди не усі новини у законодавстві, а лише ті, які стосуються платника податків. Наприклад, якщо він є на єдиному податку, то зміни для тих, хто є платником на загальних началах, його не турбують та ці новини не мають приходити до кабінету.

Крім того, при змінні у податковому законодавстві потрібно організовувати безкоштовні семінари та тренінги платників податків та працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства. На жаль, на сьогоднішній день даний напрямок роботи податкової служби України найкраще організований у підрозділах центрального рівня. Зазвичай пояснення щодо застосування податкового законодавства платникам податків надають в основному недержавні підприємства. Аудиторські та консалтингові компанії проводять семінари з питань підготовки звітності та застосування новітніх вимог податкового законодавства. Але ці семінари мають високу вартість і не усі платники податків можуть себе це дозволити, а ті хто ходить на ці семінари – придбають додаткові трати у сплати податків. Щоправда, останнім часом деякі консалтингові фірми почали залучати окремих працівників податкової служби до читання лекцій на своїх семінарах. Однак, сумісною цілеспрямованою діяльністю такі семінари назвати не можна.

Що ж до прогнозування податкових надходжень, треба відмітити що це поки ще малоефективна діяльність податкових органів України, бо найчастіше прогнозні розрахунки ґрунтуються на врахуванні змін ставок податків та пільгового механізму, а тому не демонструють особливого наближення результатів до реальної дійсності. Саме через те податкові органи використовують як правило інтуїтивні методи прогнозування, заснованих на експертних оцінках. Отже на сучасному етапі розвитку країни існує необхідність впровадження в практику прогнозування податкових надходжень систематичних розрахунків впливу одних податків на надходження інших.

Для організації роботи щодо методів адміністрування податкового боргу в системі ДФС здійснюється класифікація податкового боргу за статусом, який визначає повноваження податкових органів щодо управління боргом з метою скорочення та ліквідації податкової заборгованості [3].

Треба зазначити, що адміністрування податкового боргу в Україні має консервативну модель, тобто податкова служба постає керувати лише з моменту настання податкового боргу [4]. На нашу думка, треба передувати виникнення податкового боргу, в першу чергу через адміністрування податкових ризиків прояву боргу. Для цього при прогнозі треба користуватися кореляційно-регресійною моделлю, яка має включати статистичні дані за однакові роки, статистична сукупність має включати достатню кількість спостережень.

Отже, на нашу думку держава повинна приділяти більш уваги удосконалення методів консультаційно-роз’яснювальної роботи, які повинні допомагати платникам податків краще зрозуміти зміни у податковому в законодавстві, політику адміністрування податків.

Література:

1. Ільяшенко В.А. Удосконалення системи адміністрування податкових платежів до державного бюджету. [Електронний ресурс]: Ефективна економіка- 2013р. - №4. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1953

2. Мельник В. М. Оподаткування: наукове обгрунтування та організація процесу: монографія / В. М. Мельник // - К. : Комп'ютерпрес, 2006. - 277 c.

3. Тимченко О. М. Статуси податкового боргу: казуси класифікації / О.М.Тимченко // Науковий збірник «Актуальні проблеми розвитку економіки регіону». - 2008. - Вип. ІV. - Т.2. - С.123 - 129.

4. Бойчук Р.М. Погашення податкового боргу в контексті податкового кодексу України./ Р.М. Бойчук, С.М.Васильченко. // Вісник Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. - 2011. - №2. - С. 301 - 306.