Экономика / Финансовые отношения

Севастьянов С.Є.

к.держ.упр. Алфьорова І.Є.

Донбаський державний технічний університет

Бюджетний дефіцит в Україні і можливості його подолання

Щоб здійснювати свої функції, державі необхідні фінансові ресурси, при чому перелік функцій держави в процесі історичного розвитку збільшується. Якщо при зародженні та становленні держави їй були притаманні суто політичні функції, то на сучасному етапі переважна частина державних видатків, і видатків бюджету зокрема, пов’язана із здійсненням державою економічних і соціальних функцій - це видатки на державні інвестиції, на зовнішньоекономічну діяльність, на соціальні виплати населенню, на фінансування невиробничої сфери.

Основною метою дослідження є комплексне вивчення економічної природи і сутності дефіциту бюджету та можливостей його подолання. Подолання дефіциту державного бюджету – основне завдання для виходу з економічної кризи та подальшого економічного зростання.

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами. Є два основні показники, які визначають рівень дефіциту бюджету: відношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, до всіх видатків у відсотках та відношення частки видатків, що не забезпечуються доходами, до обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) у відсотках [3, c.45].

Державний бюджет - це найважливіша ланка фінансової системи країни, це централізований фонд грошових ресурсів, який знаходиться у розпорядженні уряду і використовується для фінансування загальнодержавних витрат - утримання армії, держапарату, фінансування науки, соціальних програм, природоохоронних програм, управління економікою країни та ведення зовнішньої політики [2,с. 71].

Наслідки бюджетного дефіциту можуть бути як позитивними так і негативними. Дефіцит стане позитивним, якщо він спонукатиме до пошуку ефективних шляхів використання бюджетних коштів, посилення бюджетної дисципліни, збільшення доходів бюджету в майбутньому.

Негативні наслідки дефіциту проявляються у марнотратстві уряду, макрофінансовій нестабільності, підвищенні ризиків економічної діяльності держави, посиленні інфляційних процесів, кризі державних фінансів, грошової системи, поглиблюванні диференціації у доходах громадян. Як наслідок це зумовлює неконтрольованість дефіциту, погіршує фінансову дисципліну, поглиблює фінансову безвідповідальність уряду і несе потенційний ризик дефолту [2, с.83].

Дефіцит бюджету є виправданим у тому випаду, коли темпи приросту ВВП випереджають приріст обсягів бюджетів, бюджетного дефіциту і видатків на обслуговування боргу. Якщо за рахунок дефіцитного бюджету зміцнюється фундамент економіки, він характеризується позитивними явищами.

Граничний обсяг дефіциту держбюджету на 2015 рік передбачено на рівні 3,7% ВВП - 63,7 млрд. грн. - без урахування дефіциту НАК "Нафтогаз України". Про це йдеться у тексті закону про держбюджет-2015, опублікованому в газеті "Голос України" від 31.12.2014 р. Документом передбачаються доходи на рівні 475,939 млрд.грн. У тому числі доходи загального фонду Держбюджету - у сумі 451,881 млрд.грн. та доходи спеціального фонду – 24,057 млрд.грн.

Порівняно із останніми показниками 2014 року, доходи бюджету збільшуються на 98,1 млрд.грн. або на 26%. Видатки бюджету пропонується встановити на рівні 527,893 млрд.грн. У тому числі видатки загального фонду держбюджету - у сумі 502,047 млрд.грн. та видатки спеціального фонду – 25,846 млрд.грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету передбачається на рівні
63,669 млрд.грн.

У табл.1 показані дані щодо збалансованості державного бюджету України в 2015 році.

Видатки за січень-лютий зросли на 20,3%. За два перших місяці 2015 року дефіцит бюджету України склала 8, 743 млрд. грн. Ця сума на 3, 465 млрд. грн. (в 1,7 рази) більша аналогічного періоду 2014 року, яка складала 5, 729 млрд. грн. Однак у період з березня по квітень маємо позитивне сальдо – 8200,5 млрд. грн.

Таблиця 1 – Виконання державного бюджету України (млрд. грн.)

2015	Доходи	Видатки	Кредитування	Сальдо
Січень	22345,6	31555,7	-25,3	-9184,7
Лютий	60341,3	69467,7	-383,3	-8743,1
Березень	113205	108771,2	266,7	+4167,9
Квітень	162646,3	153305,5	1140,3	+8200,5
Показники на кінець року	475939,2	527893,7		-63669,6

Основними методами фінансування бюджетного дефіциту є:

– продаж державних активів на покриття державних видатків;

– боргове фінансування – державні запозичення у формі внутрішніх та зовнішніх позик;

– кредитно-грошова емісія (монетизація) спричинює загрозу інфляції та погіршує стан грошового обігу. Внаслідок монетизації дефіциту держава може отримати сеньйораж – дохід від друкування та карбування грошей, який виникає, коли темпи зростання грошової маси перевищують темпи зростання реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін. За світовими стандартами обсяг емісії допускається в межах 2-3 % бюджетного дефіциту до ВВП.

Головним чинником дефіциту є напрям використання грошової емісії. За умови інвестування емітованих грошей в економіку інфляційний процес амортизується за рахунок реального приросту доходів. У випадку емісійного фінансування поточних, видатків інфляція набирає нових масштабів.

Емісійні кошти Національного банку України забороняється прямо чи опосередковано залучати до фінансування дефіциту бюджету.

Можна виділити три класичні концептуальні підходи до збалансування державного бюджету:

– збалансування на щорічній основі передбачає, що витрати мають вирівнюватися з доходами у межах кожного року. Проте, у фазі падіння економіки покриття бюджетних видатків призведе до росту податків, що логічно знизить ділову активність і загострить кризу більше;

– збалансування на циклічній основі передбачає збалансування бюджету в межах економічного циклу (від 4 до 8-10 років), тобто у фазі спаду держава знижує податки і збільшує державні закупівлі, створюючи дефіцит бюджету, а у фазі піднесення навпаки, створює бюджетні надлишки, які спрямовуються на покриття боргів, що з’явились у період спаду;

– збалансування на основі функціонування фінансів – поєднання попередніх двох, передбачає можливість існування дефіциту, якщо це необхідна умова стабілізації економіки. Держава повинна турбуватись не про збалансованість бюджету, а про макроекономічну стабільність економіки в країні [3, с.51].

Скорочення бюджетних дефіцитів у економіках добробуту досягається шляхом застосування спеціальних фіскальних правил:

1. Правила збалансованого бюджету:

– «золоте правило державних фінансів» передбачає збалансованість бюджетних доходів і видатків (Німеччина, Японія, місцеві бюджети США);

– циклічний бюджетний баланс (Голландія, Швейцарія);

– встановлення граничних розмірів частки бюджетного дефіциту у ВВП

2. Правила запозичень:

– заборона внутрішніх державних запозичень (Індонезія);

– заборона державних запозичень у центрального банку (країни ЄС, США);

– обмеження запозичень у відсотках до минулорічних доходів чи видатків уряду (Бразилія, Єгипет, Марокко).

3. Боргові та резервні правила:

– встановлення лімітів щодо акумулювання валового чистого державного боргу у відсотках до ВВП (у країнах ЄС державний борг не має перевищувати 60 % ВВП);

– формування спеціальних резервних фондів для запобігання кризи у несприятливі періоди (Росія, Кувейт, Саудівська Аравія).

Подолання бюджетного дефіциту передбачає проведення заходів:

– Удосконалення податкової системи, забезпечення оптимального рівня податкових платежів для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності.

– Посилення відповідальності суб’єктів господарювання за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та цільовими державними фондами.

– Удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення.

– Забезпечення фінансової підтримки малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого та середнього підприємництва.

– Запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів та їх раціонального використання.

– Перехід від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб’єктам господарювання.

– Запровадження науково обґрунтованої системи прогнозування показників, що беруться за основу в процесі формування доходів і здійснення видатків бюджету, використання.

Без досягнення збалансованого бюджету неможливо забезпечити тривалу макроекономічну стабілізацію. Головним завданням уряду має бути розробка комплексу заходів зі скорочення дефіциту бюджету або його подолання.

Використані джерела:

1. Карлін М.І. Бюджетна система України: навчальний посібник. –К. : Знання, 2008 – 428с.

2.Савченко А. Г. Макроекономічна політика: начальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001 – 166с.

3.Сорока Р.С. Бюджетна система: Сорока Р.С., Благун І.Г. навчальний посібник – Львів, 2011 – 230с.

4. Офіційний сайт Рахункової палати України (http://www.ac-rada.gov.ua/)