Історія/1. Вітчизняна історія

 

Юхименко Анна

студентка I курсу

(науковий керівник- к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

 

Оболонь. Крок в минуле, два в майбутнє

 

Назва Оболонь має старослов'янське походження і означає заплавні луки, заплави, низові рівнини біля річок, озер, ставків. Оболонь може означати також найближчий кордон міста, його «оболонку». Назва місцевості відображає не тільки її географічний чи економічний характер, але й характер забудови. Оболонь розташована на намивних ґрунтах, раніше – заплавних придніпровських луках.

Київська Оболонь (Болоння) згадується з часів Київської Русі ще у ХІ ст. Тут відбувались битви з кочовиками-нападниками. Також тут з'ясовували свої міжусобні стосунки князі, а поряд знаходилось капище Велеса, бога сили, достатку та родючості. У середні віки землі Оболоні стали настільки привабливими, що багато хто прагнув ними володіти. Мало того, в суперечках за межі наділів доходило не тільки до судового розгляду, а й до рукоприкладства. Щоб вирішити земельні конфлікти доводилося втручатися першим особам держави. Справедливість на Оболоні наводили гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа [1].

Забудова Оболоні за радянських часів здійснювалася згідно генерального плану розвитку Києва за 1967 р. Будівництво здійснювалося на намивному ґрунті: з 1970 р. – промзони, з 1973 р. – житлового масиву. Основна забудова виконана протягом 1974-1980 рр. При плануванні масиву враховувалися природні умови місцевості, зокрема, небезпечна близькість Київського водосховища. З метою захисту майбутнього масиву від підтоплень, берегова лінія була піднята на 4-5 метрів [2].

Хоча історія Оболоні й сягає давнини, але культурний розвиток почався з 70-х років ХХ ст. Вона не має помітних памяток, які б знав кожен киянин чи турист, але має безліч оригінальних творінь, які є складовими одного цілого – культурної спадщини Оболоні. Серед них, вітрильник – скульптура, яка виготовлена із чавуну, що стоїть на гранітному постаменті. Скульптура є візитівкою коледжу морського і річкового флоту Київської академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Камінний сад – це невеликий парк, де головну роль відіграють скульптури із каменю. Розміщені вони по колу, а в центрі знаходиться фонтан, який являє собою грибок звідки витікає вода, а також скульптури трьох людей, які плещуться у воді. Особливість цього фонтану в тому, що він світиться уночі біло-синім кольором.

Архітектурне творіння – Храм Різдва Христового. Храм досить молодий, тому й виглядає по-сучасному. Більшість елементів – оригінальне вирішення автора В.Іскри. Будівля п'ятибанна з дзвіницею, оформлена в ефектних осучаснених барокових формах. Застосовано прозорі скляні куполи із внутрішнім підсвічуванням, зверху куполів знаходяться золоті шари з хрестами. Іконостас храму у неовізантійській стилістиці виготовлено в Індії з білого мармуру [3]. Увечері, коли вмикається підсвічування можна побачити фрески з зображеннями святих.

Варто згадати й пам'ятник митцю, що являє собою бронзову постать кремезного чоловіка, який спирається на кам’яну кулю.

Пам’ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни являє собою бронзову композицію з кількох елементів: скульптурна група солдат, встановлена на штучному пагорбі; у центрі – солдатське багаття. Навколо багаття – солдати, які поминають свого бойового товариша. На передньому плані на валунах розгорнутий символічний рушник. На ньому лежить каска, пробита ворожою кулею, стоїть кухоль, накритий шматком чорного хліба, – традиційний символ пам’яті тих, хто не повернувся з фронту і поліг на полі бою [4].

Також на Оболоні знаходиться пам’ятник зарубіжному письменнику – Вургуну Самеду. Урочисте відкриття пам'ятника азербайджанському поету відбулося у вересні 2006 р. з нагоди 100-річного ювілею від дня його народження. Автор – азербайджанський скульптор Сейфаддін Чурбанов. На постаменті зображено бюст письменника, який височіє над «гранітом науки». Поет допомагає своїм читачам по шматочку відламувати граніт знань й збагачуватись духовно. Пам’ятник відкрито за ініціативи та сприяння Посольства Азербайджанської Республіки в Україні, Конгресу азербайджанців України та за підтримки Оболонської райдержадміністрації у місті Києві.

У яку б частину району ви не поїхали, скрізь знайдете мистецьке творіння, яке «розкриє» свою історію. Старе руйнується – нове будується. Ми зазираємо у минуле, щоб творити майбутнє. Через кілька років у нашому районі з’являться пам’ятки культури, які знатиме усе місто, адже культурний розвиток прогресує вже сьогодні.

 

Література:

1. Оболонь( місцевість Києва) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Оболонь_(місцевість_Києва).

2. Оболонська районна адміністрація в місті Києві. Державна адміністрація. Офіційний інтернет-портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obolon.kievcity.gov.ua/content/mennyu-1.html.

3. Храм Різдва Христового [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Храм_Різдва_Христового.

4. На Оболоні з’явився пам’ятник стомленим солдатам [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiev.pravda.com.ua/news/4faa3a9639abf/