Медицина / 5

Медицина / 5. Педиатрия

д.мед.н., проф. О.К. Колоскова, к.мед.н., доц. Т.М. Білоус, В.В. Білоус

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

ІМУНОЛОГІЧНІИЙ СТАТУС ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, У ПЕРІОДІ ФЕБРИЛЬНИХ НАПАДІВ

Вступ. Бронхіальна астма (БА) останніми десятиліттями міцно посідає позиції серед найбільш частих форм хронічної патології дитячого віку. Особливо часто трапляється ця патологія у субпопуляції дітей, які мають ознаки атопії – успадкованої схильності до гіперпродукції IgE. В основі бронхіальної астми лежить хронічне запалення дихальних шляхів із наявністю імунних порушень [3], що вимагає проведення довготривалої протизапальної терапії. Симптоми та загострення бронхіальної астми провокуються різними чинниками, зокрема, інфекційними збудниками (у першу чергу, - вірусними), аероалергенами неінфекційного походження, фізичним навантаженням, компонентами тютюнового диму, хімічними іритантами тощо [2]. Водночас, багатофакторний характер формування БА, що включає генетичну схильність, вплив навколишнього середовища, імунні та нейрогенні ланки неспецифічної і специфічної гіперреактивності, роль інфекційних чинників, вимагає врахування кожного патогенетичного компоненту, здатного впливати на перебіг астми [1]. З огляду на це, детальне вивчення ролі імунних зрушень у формуванні астма-фенотипу залишається актуальним завданням сучасної педіатрії і алергології.

Мета роботи. Вивчити імунологічні показники у дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від наявності підвищеної температури тіла у нападному періоді.

Матеріал і методи. Для досягнення мети роботи обстежено 119 дітей шкільного віку на базі пульмонологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці, з яких у подальшому сформували дві групи порівняння залежно від ознак гострої респіраторної інфекції під час нападу, яка асоціювала з наявністю лихоманки. Першу (І, основну) клінічну групу склали 83 дітей, хворих на бронхіальну астму, в яких спостерігалася підвищена температура тіла при поступленні до стаціонару (середній вік 10,7±0,57 року, 61,1% хлопців, 52,8% сільських мешканців). До складу другої (ІІ) групи порівняння увійшло 36 хворих без лихоманки (середній вік 10,4±0,31 років, 68,7% хлопчиків, 62,7% сільських мешканців). За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставимі.

Комплекс імунологічних досліджень периферійної крові включав: визначення наявності рецепторів до моноклональних антитіл CD-3, -4, -8 на лімфоцитах крові, вміст Т-лімфоцитів за даними спонтанної розеткоутворювальної здатності лімфоцитів з еритроцитами барана за методикою Jondal M. та співавт. у модифікації Чернушенко Е.Ф. та співав.; визначення вмісту в сироватці крові імуноглобулінів класів А, М, G методом радіальної імунізації в агарі за Manchini G. et. al (1965); визначення вмісту інтерлейкінів-4, -5 і -8 у сироватці крові твердофазним імуноферментним методом; дослідження вмісту загального імуноглобуліну E у сироватці крові шляхом двосайтового імуноферментного аналізу. Отримані результати аналізували за допомогою пакету програм “STATISTICA 7.0” StatSoft Inc. з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення, а також із використанням методів біостатистики та клінічної епідеміології.

Результати дослідження та їх обговорення. Зважаючи на імунні патогенетичні механізми формування запального процесу бронхів при БА, вважали доцільним вивчити показники імунограми периферійної крові у пацієнтів груп порівняння. Так, встановлені певні відмінності у показниках вмісту імунокомпетентних лімфоцитів у периферичній крові, визначених методом CD-типування та розеткоутворення (табл. 1).

Таблиця 1

Показники вмісту імунокомпетентних Т-лімфоцитів у периферійній крові дітей

Клінічні групи	Метод розеткоутворення		Метод CD-типування
Клінічні групи	абсолютний, Г/л (M±m)	відносний, % (P±m)	абсолютний, Г/л (M±m)	відносний, % (P±m)
І група	0,78±0,07	33,8±2,47	0,67±0,09	25,6±1,58
ІІ група	0,94±0,06	34,7±1,14	0,83±0,06	34,2±2,00
Р	>0,05	>0,05	>0,05	<0,05

Примітка: Р – вірогідність різниці

При цьому встановлено статистично значущі відмінності у вигляді зниження відносного вмісту субпопуляцій лімфоцитів, функція яких асоціює з хелперною, супресорною, а також зрілими В-лімфоцитами (CD₄, CD₈, CD₂₂), що в цілому співпадає з даними літератури та свідчить про міграцію хелперів у слизову оболонку дихальних шляхів (табл. 2).

Таблиця 2

Відносний вміст субпопуляцій імунокомпетентних лімфоцитів у периферичній крові пацієнтів груп порівняння (%)

Клінічні групи	Відносний вміст популяцій лімфоцитів, P±m
Клінічні групи	CD₄-лімфоцити	CD₈-лімфоцити	CD₂₂-лімфоцити
І група	18,6±1,30	15,0±1,16	21,2±1,98
ІІ група	23,9±0,96	19,2±1,06	21,8±0,89
Р	<0,05	<0,05	>0,05

Примітка: Р – вірогідність різниці

У табл. 3 наведені показники середнього вмісту імуноглобулінів основних класів у сироватці крові дітей, які увійшли до складу клінічних груп порівняння.

Таблиця 3

Показники середнього вмісту імуноглобулінів основних класів у сироватці крові дітей груп порівняння (M±m)

Клінічні групи	Вміст імуноглобулінів (г/л)
Клінічні групи	IgМ	IgG	IgA	IgE, МО/мл
І група	1,75±0,42	10,8±1,51	2,54±0,96	822,9±91,2
ІІ група	1,41±0,12	9,9±0,49	1,34±0,09	753,3±82,8
Р	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05

Примітка: Р – вірогідність різниці

Отже, у дітей із фебрильними нападами бронхіальної астми, можливо спровокованими інфекційними чинниками, виявляється незначно більший вміст імуноглобулінів основних класів та загального імуноглобуліну Е в сироватці крові, що, мабуть, відбивало неоднорідність тригерних факторів, які загострюють перебіг БА, а також наявність серед них як неінфекційних, так і інфекційних стимулів.

Висновки. Процес хронічного запалення при БА за наявності фебрильних нападів вирізняється певними імунологічними особливостями, які полягають у тенденції до зменшеного вмісту імунокомпетентних Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій CD₃, CD_4, CD₈, збільшенні вмісту в сироватці крові імуноглобулінів А, М, G та E.

Література:

1. Литвинець Л.Я. Бронхіальна астма у дітей: епідеміологія, сучасні погляди на етіологію та патогенез / Л.Я. Литвинець, О.Б. Синоверська // Здоровье ребенка. - 2011. - №6 (33).

2. Уманець Т.Р. Диагностика и лечение бронхиальной астмы у детей с позиций доказательной медицины / Т.Р. Уманец, В.Ф. Лапшин // Здоров’я України. – 2009. - № 4. - С. 14-17.

3. Ячник А.И. Механизмы реализации хронического воспаления при бронхиальной астме и возможные подходы к лечению / А.И. Ячник, Г.П. Победенная // Український пульмонологічний журнал. - 2005. - № 1. - С. 60-63.