Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки фахівців

Аспірант Гук С. В.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

РОЛЬ БРИТАНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ФІЗІОТЕРАПІЇ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Порівняльні дослідження свідчать, що якість підготовки фахівців з фізичної реабілітації в Україні не відповідає міжнародним стандартам а процес навчання і розвитку майбутніх фахівців потребує вдосконалення.

Практика показує, що є необхідність звернутись до зарубіжного досвіду підготовки фахівців з фізичної реабілітації, зокрема до британського.

Для аналізу підготовки фахівців з фізичної реабілітації у країнах-членах Світової конфедерації фізичної терапії ( The World Confederation for Physical Therapy (WCPT)) необхідно зазначити, що національний термін «фізична реабілітація» відповідає міжнародному терміну «фізична терапія» або «фізіотерапія» (Physical Therapy or Physiotherapy), відповідно, фізіотерапевт (physiotherapist) у Великій Британії – це фахівець з фізичної реабілітації в Україні.

Успішне завершення навчання в акредитованому вищому навчальному закладі Великої Британії і отримання диплома із присвоєнням кваліфікації бакалавра наук фізіотерапії не є достатньою умовою для початку самостійної професійної діяльності. Таке право надається організаціями, що регулюють професійну діяльність фізичних терапевтів у Великій Британії.

Акредитація фізіотерапевтів як фахівців, що дає змогу проводити практичну діяльність на законній підставі, здійснюється методом реєстрації у Раді з професій у сфері охорони здоров’я (Health and Care Professions Council (HCPC)) та професійних організаціях, фізіотерапевтів, зокрема у Британському товаристві фізіотерапії (Chartered Society of Physiotherapy (CSP)).

Британське товариство фізіотерапії відіграє значну роль у підготовці майбутнього покоління кваліфікованих фізіотерапевтів, оскільки здійснює контроль якості професійної підготовки методом сертифікації кваліфікації фізіотерапевтів.

Засноване в 1894 році, дипломоване королівською грамотою Британське товариство фізіотерапії стало найбільшою з професійних організацій у Великій Британії і має визначний вплив на розвиток фізіотерапії в країні [3].

Кожна програма підготовки фізіотерапевтів в британських університетах схвалена Британськими товариством фізіотерапії і включена до офіційного переліку освітніх пропозицій у вищій освіті на офіційному веб-сайті товариства, а також відповідає вимогам товариства стосовно розподілу годин на практику, що надає випускникам право реєструватися та практикувати як ліцензований фізіотерапевт.

З метою вдосконалення професійної підготовки фізіотерапевтів, Британське товариство фізіотерапії розробило основні положення навчання та розвитку, на яких базуються кваліфікаційні програми з фізіотерапії для проходження акредитації у товаристві фізіотерапії і якими керуються розробники при складанні кваліфікаційних програм з фізіотерапії.

Положення включають: очікувані результати навчання за програмою; розробку програм; навчальний процес; навчання, викладання та стратегії оцінювання; міжпрофесійну освіту; місця проходження практики; моделі практики; дослідницьку роботу, критичну оцінку та аналіз; засоби та управління програмою [5].

В положеннях вказані засоби, які доцільно використовувати для досягнення відповідного порядку проведення навчального процесу та розвитку майбутніх фізіотерапевтів, спрямованих як на забезпечення очікуваних результатів на початковому професійному рівні, так і на майбутнє кар’єрне зростання.

Кожне положення супроводжується пояснювальним коментарем та запитаннями для постачальників навчальних програм (запитання для самоконтролю), уможливлюючи власні розв’язання суперечливих питань відповідно до місцевих умов шляхом формулювання запропонованих положень і обрання свого власного підходу та його обґрунтування.

Ключові питання, на які повинні зважати постачальники програм: роль фізіотерапії в охороні здоров’я; якість та вимір якості послуг; підтримка життєдіяльності при наявності тривалих тяжких захворювань; реабілітація та придатність до праці; спілкування та робота у колективі; лідерство та процес прийняття рішень; інновації та покращення сфери обслуговування із залученням користувачів послуг; керування ризиком; нові та різноманітні місця проходження практики; наявність можливостей вільного здобуття та завершення освіти; роль фізіотерапії у процесі реабілітації для старіючого населення; використання нових технологій; вирішення проблеми нерівності у сфері охорони здоров’я; міжпрофесійна освіта та групова робота у різних галузях; навички ведення бізнесу і маркетингу та ініціативність; креативність та нові способи діяльності; залучення користувачів послуг до розробки програм [5].

Положення Британського товариства фізіотерапії сформувалися внаслідок ряду консультацій із викладачами, керівниками та клінічними лікарями Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, стратегічними органами охорони здоров’я Великої Британії. Обговорення проводилися також зі студентами, комітетами та групами Британського товариства фізіотерапії.

Використовуючи положення для розробки навчальних програм, робочі групи мають можливість довести, що вони підлаштовуються саме до тих форм надання послуг, які перебувають у процесі змін та розробки, а також задовольняють особливі потреби місцевого населення.

Британське товариство фізіотерапії є провідним у модернізації програм, уникненні приписання, та заохоченні до інновацій у розробці та впровадженні.

Будучи членом Світової конфедерації фізичної терапії Британське товариство фізіотерапії дало згоду на використання Основних стандартів практики (ОСП) які були дуже чіткими і легкими до адаптації і використання в Європейському регіоні [1, 2].

ОСП – це документ, яким можуть користуватись фізіотерапевти, пацієнти, представники громадськості, керівники та інші особи, зацікавлені у наданні або отриманні високоякісних послуг фізіотерапії [1, 2].

Британське товариство фізіотерапії ділиться досвідом для організації навчання, створивши уніфіковані положення професійної підготовки з метою підвищення якості професійної освіти.

Діяльність професійних організацій у світі спрямовує свої зусилля на покращення якості глобальної медико-санітарної допомоги шляхом запровадження високих стандартів фізіотерапії, освіти і практики та дозволяє стверджувати, що професійна підготовка фізіотерапевтів у розвинутих європейських державах і зокрема, у Великій Британії відповідає європейським стандартам та концепціям [4].

З досвіду Великої Британії видно, що навіть за відсутності централізованого державного контролю якості освітніх послуг можна налагодити досить ефективну систему ліцензування, що сприятиме дотриманню стандартів підготовки фахівців при одночасному збереженні різноманіття навчальних планів.

Беручи до уваги вплив Британського товариства фізіотерапії на різні аспекти професійної діяльності і утвердження міжнародних стандартів, актуальним постає питання використання провідних ідей британського досвіду для координування подальшого розвитку освітньо-професійної галузі фізичної реабілітації в Україні.

Література

1. Матеріали Світової Конфедерації Фізичної Терапії (WCPT) – Перлік Європейських стандартів практики та послуг фізичної терапії / Бюлетень Української Асоціації фахівців з фізичної реабілітації. Випуск №3, травень 2010. – С. 4-9.

2. Матеріали Світової Конфедерації Фізичної терапії (СКФТ) – Основні положення. Опис фізичної терапії (частина ІІ) / Бюлетень Української Асоціації фахівців з фізичної реабілітації. Випуск №6, вересень 2011. – С. 4-6.

3. About the CPS [Офіційний сайт]. – Режим доступу: http://www.csp.org.uk/about-csp – Заголовок з екрану. – Мова англ.

4. European Region - World Confederation for Physical Therapy [Офіційний сайт]. – Режим доступу: http://www.physio-europe.org – Заголовок з екрану. – Мова англ.

5. Learning and Development Principles for CSP Accreditation of Qualifying Programmes in Physiotherapy [Офіційний сайт]. – Режим доступу: www.csp.org.uk/publications/learning-development-principels-csp-accreditation-qualifying-programmes-physiotherapy – Заголовок з екрану. – Мова англ.