К.п.н. Духаніна Н.М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Основні етапи впровадження медіаосвітніх технологій в освітній процес

Сьогодні успішність діяльності фахівця будь-якої галузі залежить від того, наскільки він готовий до застосування технологій медіаосвіти як необхідного інструменту ефективного професійно-особистісного розвитку. Зазначимо, що готовність до діяльності, у тому числі медіаосвітньої, зумовлюється багатьма чинниками, це, зокрема: наявність знань, вмінь та навичок, необхідних для розв’язання завдань, сукупність мотивів, особистісні якості тощо. Отже, для реалізації медіаосвітніх завдань, підвищення ефективності застосування технологій медіаосвіти, необхідними є не лише технічна оснащеність навчальних закладів, наявність навчально-методичного забезпечення, а й спеціальна підготовка магістрантів до цієї діяльності.

Основними етапами впровадження медіаосвітніх технологій у підготовку магістрантів вважаємо: підготовчий, теоретичний, практичний, рефлексивно-оцінковий.

При визначенні основних завдань, змісту діяльності викладача і магістрантів, організаційних форм та методів навчання на кожному етапі, ми спиралися на моделі, запропоновані Л. Петуховою, І. Хижняк, О. Федоровим.

Завданням підготовчого етапу є: діагностування готовності магістрантів до самого процесу використання медіаосвітніх технологій та їхнього рівня сформованості знань, умінь і навичок у галузі медіаосвіти, медіаосвітніх технологій; формування позитивної мотивації, зацікавленості у використанні технологій медіаосвіти, бажання до постійного вдосконалення й оновлення знань, самоосвіти через використання технологій медіаосвіти.

Зміст діяльності викладача на цьому етапі полягає у визначенні та роз'ясненні мети й завдань освітньої діяльності із залученням медіаосвітніх технологій; створенні сприятливих умов; здійсненні різноманітних заходів стимулювання діяльності магістрантів до використання медіаосвітніх технологій; визначені методів, організаційних форм, засобів педагогічного процесу. Діагностування, прогнозування, планування та проектування стають основними педагогічними функціями, що використовуються при розробці плану навчально-виховної діяльності із залученням медіаосвітніх технологій.

Зміст діяльності магістранта на підготовчому етапі полягає в усвідомленні значущості застосування медіаосвітніх технологій для всебічного та професійного розвитку впродовж життя, формуванні потреби в подальшому їхньому освоєнні. Магістрантам пропонується комплекс завдань, вирішення яких призведе до формування у них позитивної мотивації, установки щодо застосування медіаосвітніх технологій, магістранти придбають цілісне уявлення про медіаосвітню діяльність із залученням медіаосвітніх технологій, стійкий інтерес та бажання використовувати технології медіоасвіти для задоволення власних інформаційних, інтелектуальних, культурних і комунікаційних потреб.

Завданням наступного – теоретичного етапу – є залучення магістрантів до роботи, пов’язаної з оволодінням теоретичними знаннями в галузі медіаосвіти та медіадидактики, що є необхідними для ефективного застосування медіаосвітніх технологій; розвитку здатності до синтезу, аналізу, узагальнення та структурування знань, необхідних для медіаосвітньої діяльності.

Діяльність магістранта спрямована на виконання комплексу завдань, мета яких – ознайомлення магістрантів з основами медіаосвіти (предметом, завданнями, категоріально-понятійним апаратом, основними концепціями, моделями і теоріями); а також, оволодіння магістрантами знаннями з медіаосвітніх технологій та методики їх застосування у професійній, дослідницькій, творчій діяльності.

Третій – практичний етап – спрямований на виконання практичних завдань на основі засвоєного теоретичного матеріалу та формування умінь і навичок застосування медіаосвітніх технологій на практиці; залучення магістрантів до самостійної творчо-пізнавальної діяльності з використанням медіаосвітніх технологій.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що для здійснення якісної медіаосвітньої діяльності із залученням медіаосвітніх технологій магістранти повинні володіти: інформаційними, методичними та перцептивно-креативними уміннями.

На цьому етапі магістранти матимуть змогу проявляти самоорганізацію та саморегуляцію в процесі діяльності, самостійно здобувати нові знання; вносити нові елементи до традиційних підходів вирішення завдань, засвоювати нові технології медіаосвіти та впроваджувати їх у свою діяльність. У межах цього етапу велика увага приділяється формуванню творчого мислення, уяви, творчого самовираження під час застосування медіаосвітніх технологій.

Метою четвертого – рефлексивно-оцінкового етапу – закріплення й узагальнення результатів навчання; формування здатності магістрантів аналізувати себе як суб'єкта медіаосвітньої діяльності; аналізувати, оцінювати та корегувати свою діяльність з використанням медіаосвітніх технологій за допомогою таких якостей, як самооцінка, самоконтроль, самокритичність; цілеспрямоване прагнення поглиблювати свої знання в галузі медіаосвіти та удосконалювати свої уміння щодо використання медіаосвітніх технологій.

Література:

1. Федоров А. В. Медиаобразование: творческие задания для студентов и школьников / А. В. Федоров // Инновации в образовании. – 2006. – № 4. – С. 175 – 228.

2. Хижняк И. М. Профессиональная подготовка будущих учителей иностранного языка на основе использования технологии медиаобразования : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Хижняк Ирина Михайловна. – Саратов, 2008. – 174 с.