Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

Старший викладач Сахарова Л. М.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

По ту сторону англійських заголовків
Лексико-граматичні особливості перекладу газетних заголовків

Сучасне суспільство неможливо уявити без засобів масової інформації. Їх роль настільки велика, що часто ЗМІ називають «четвертою владою».

Однією з найдавніших форм засобів масової інформації є преса. Вона незалежна, потенційно здатна виступати в якості самостійної сили. Преса займає важливе місце в культурному та політичному житті країни, допомагаючи людині орієнтуватися у навколишньої дійсності.

Невід'ємною частиною газетних публікацій є заголовок. Хороший заголовок багато в чому підвищує конкурентоспроможність періодичного видання. У пресі заголовок займає саму сильну позицію. Саме на нього читач звертає увагу в першу чергу. Тому від характеру та оформлення заголовків багато в чому залежить імідж газети або журналу, а також і вплив тієї чи іншої публікації на читача: змістовну статтю з неправильно вибраним заголовком не помічають, в той час як навіть сама посередня стаття може завоювати популярність завдяки своєму яскравому, виразному заголовку. Таким чином, заголовок являє собою органічний перший елемент текстової публікації.

Заголовки в англійських і американських газетах і журналах відіграє важливу роль, основне його завдання полягає в тому, щоб привернути увагу читача, зацікавити і навіть вразити його, а також він покликаний у короткій формі викласти зміст статті або виділити найбільш важливі факти. Тобто заголовку доручається інформаційно-роз'яснювальна функція, і він повинен переконати читача, вселити йому основну ідею публікованого матеріалу [1]. Прагнення привернути увагу до матеріалу статті і викласти в короткій формі його зміст призводить до того, що заголовки звичайно бувають багатоступінчастими. Вони складаються з «шапки», яку друкують великим шрифтом і підзаголовка, набраного менш крупним шрифтом. «Шапка» покликана виділити найяскравішу думку, найбільш виразну, яка легко запам'ятовується. Нерідко «шапка» направлена на те, щоб, вразивши уяву читача, примусити його прочитати сам матеріал. Тому в більшості випадків вона недостатньо повно розкриває зміст статті, а іноді буває дуже мало з ним пов'язана. Підзаголовок, навпаки, виконує функцію розкриття, він у кількох рядках дає короткий переказ статті. Так, «шапка» наступного заголовка Buy Now, Pay Never відразу привертає увагу, але не зрозуміло, про що саме йде мова, підзаголовок Life After College: Credit Card Debts, Repaying Loans коротко повідомляє про зміст статті.

Бувають, однак, випадки, коли двоступінчаті і навіть триступінчаті заголовки все ж таки не розкривають достатньо повно зміст повідомлення, і в зв'язку з цим, щоб зрозуміти і перекласти заголовок, спочатку необхідно звернутися до змісту статті. Наприклад:

Dominant Men Easy To Spot. To Heart.

З «шапки» і підзаголовка не зовсім зрозуміло, про що піде мова в статті. Ознайомившись зі змістом, ми бачимо, що в статті йдеться про те, що владні люди досить часто страждають захворюваннями серцево-судинної системи.

Але часто навіть одноступінчаті заголовки ясно відображають зміст повідомлення: Asian American Consultant Visited White House Often. Перекладачеві залишається тільки знайти адекватний варіант перекладу на українську мову.

Досить часті випадки, коли більш менш довга стаття або повідомлення розбивається на окремі шматки вставленими в текст додатковими заголовками. Це робиться для того, щоб максимально зацікавити читача, не допустити того, щоб він, пробігши очима перші рядки статті, кинув це читати і перейшов до других матеріалів. В більшості випадків ці врізані в повідомлення додаткові заголовки мало пов'язані з наступним за ними матеріалом і являють собою вихоплені з тексту яскраві, помітні слова або виразу:

Shuttle Atlantis. From Mir For Return Home.Canaveral. Astronaut Shuttle, A First For Nasa.

У українській пресі статті рідко оформляються подібним чином.

В англо-американській пресі розроблено особливий стиль газетного заголовка, характерною рисою якого є надзвичайна експресивність лексичних і граматичних засобів.

Заголовки, як правило, написані з допомогою максимально стислих, гранично лаконічних фраз, в яких опускаються все семантично другорядні елементи. Але, щоб забезпечити максимальну дохідливість, для побудови заголовків використовується тільки загальновживана лексика і найпростіші граматичні засоби [3].

Особливості розвитку преси в США і Англії наклали яскравий стилістичний відбиток на заголовки газетних статей, переклад яких, в силу їх специфіки, представляє відомі труднощі.

Заголовок в англо-американських газетах грає дуже важливу роль; основна його задача полягає в тому, щоб привернути увагу читача, зацікавити і навіть вразити його, і лише в другу чергу заголовку доручається інформаційно-роз'яснювальна функція – повідомлення читачеві короткого змісту даної статті.

Разом з тим, з метою забезпечення максимальної дохідливості, заголовки будуються на базі загальновживаної лексики і простих граматичних засобів [4]:

· Для залучення уваги читача до основної думки повідомлення, в заголовках, як правило, опускаються артиклі та особові форми допоміжного дієслова to be.

· Дія зазвичай виражається формами Indefinite або Continuous:

(The) Ukrainian Athlete (is) Winning (a) Prize

(are) Smashed by (the) Hurricane

· Повідомлення про нещодавні події передаються з допомогою форми Present indefinite. Це як би наближає подію до читача і підсилює його інтерес:

Liner Runs Ashore.

Kills 200 in India.

· Майбутнє дія часто передається початковою формою дієслова: Dockers to Resume Work.

· Нерідко в заголовку опускається присудок, воно відіграє в реченні другорядну роль:

in Miami. in Committee. Timber for Sale.

· З метою звернути особливу увагу на присудок і разом з тим зацікавити читача, опускається підмет, якщо воно поступається за значенням присудка:

(They) Expect New Economic Depression.

· Присвійний відмінок внаслідок своєї структурної компактності, вживається з неживими іменниками і витісняє прийменниковий зворотом з of:

Price Control's Effect Discussed.

· Для додання емоційного забарвлення в загальновживану лексику вкраплюються неологізми, діалектизми, поэтизми, сленг, наприклад:

сор замість policeman, irk замість irritate

· Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова, наприклад:

T.U.C. Seeks Details.S.-Ukrainian TV Exchanges

· Відзначається присутність елементів образності, наприклад:

Bush Raises His Eyebrows President Under Fire

Як ми бачимо, заголовки англійських та американських газет виявляють цілий ряд особливостей, що вимагають спеціального підходу при їх перекладі на українську мову [3].

Звичайне застосування еліптичних конструкцій надає заголовкам надзвичайну стислість і динамічність. Українським заголовкам, як і всьому газетного стилю в цілому, притаманний більш плавний, спокійний характер, а дія в них, на відміну від заголовків в англійських і американських газетах, передається частіше іменником, ніж дієсловом, наприклад:

Conference to open to-day – сьогодні відбудеться відкриття конференції.

Ukrainian Athlete Winning Prize – перемога українського спортсмена

Як зазначалося вище, в англійських та американських заголовках широко застосовуються скорочення, найчастіше літерні, причому нерідко значення такого скорочення може бути зрозуміле тільки з тексту самої статті наприклад: N. G. O. A. Rejects Strike Clause. Дане скорочення N. G. O. A. не є загальновживаним і тому не наводиться словником. Значення його - Government National Officers' Association – можна встановити тільки з тексту наступній під заголовком нотатки.

Звернення до тексту статті, щоб зрозуміти заголовок часто виявляється необхідним у тих випадках, коли заголовок містить елементи образності. У наведеному прикладі: Bush Raises His Eyebrows фразеологізм to raise the eyebrows передає почуття або подиву, або зневаги. Щоб уточнити значення для даного випадку звертаємося до тексту замітки: President Bush commended to correspondents to-day that he had been much surprised by the suggestion that the control of visas for entry into the United States be transferred from the State Department to the Department of Justice.

З тексту стає зрозумілим, що мова йде про почуття подиву і тепер ми можемо дати переклад заголовка, прагнучи при цьому зберегти елемент образності. Оскільки, однак, образ, що лежить в основі англійського виразу to raise the eyebrows (підняти брови) чужий українській мові, ми змушені вдатися до допомоги аналога: «Буш робить здивоване обличчя» або «Буш здивовано знизує плечима». У багатьох випадках прагнення надати заголовку інтригуючий, заманливий характер призводить до того, що він перестає виконувати свою інформаційну функцію, фактично не наводить даних про зміст замітки або статті, наприклад:

Poles Apart

Boy Travels Like This

У цих випадках необхідно при перекладі вдатися до розширення заголовка за рахунок залучення додаткових подробиць з тексту самої статті.

Англійський газетний текст, як ми відзначили, характерний відомої лаконічністю, що приймає в заголовках форму гаслоподібних стислих відрізків, побудованих на уривчастому, шаленому ритмі. Український переклад, зберігаючи стислість, повинен бути більш плавним і ритмічним, як це властиво і всьому українському газетного стилю в цілому [4].

Література:

1. Антонович М.М. Функції газетних заголовків, виражених сполученнями типу NNN // Іноземна філологія. – 1992. – № 103. – С. 103–110.

2. Большинський В.Ю. Багатокомпонентні субстантивні сполучення типу NNN та їх роль у компресії тексту // Іноземна філологія. – 1992. – № 104. – С. 136–140.

3. Гасюк Г.М. Комунікативно-прагматичний потенціал субстантивних словосполучень в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі // Філологічні студії: Науковий часопис. – 2004. – № 4. – С. 64–74.

4. Іллів І.І. Заголовок як проблема перекладу // Актуальні проблеми Випуск 11. 227 менталінгвістики: Науковий збірник Черкаського державного університету. Частина І. – 2001. – С. 209–214.

5. Калашник Н.Г., Гетьман М.О. Теорія та практика перекладу: Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – 314 с.

6. Коптілов В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. – К.: Юніверс, 2002. – 280 с.

7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 448 с.

8. Потятиник У.A. Інтертекстуальний характер сучасного медійного дискурсу (на матеріалі заголовків англомовних публікацій) // Наукові записки Нац. університету “Острозька академія”. Серія філологічна. – Вип. 8. – Острог, 2007. – C. 39–45.